Справа № 607/22336/25Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П.
Провадження № 33/817/10/26 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1ст.130 КУпАП
02 березня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Череватого П.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно із постановою суду, 08.10.2025 о 13:03 в м. Тернополі, вул. Протасевича, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen E-Golf, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за згоди водія в медичному закладі КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, результат якого підтверджується висновком лікаря №447, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Череватий П.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи у суді першої інстанції, а копію оскаржуваної постанови отримав рекомендованим листом 07.11.2025 р., що підтверджується долученими до апеляційної скарги документами, відтак, дану апеляційну скаргу подано 15.11.2025 р., тобто протягом десяти днів з моменту отримання копії оскаржуваної постанови. Також просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення.
Посилається на те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції без передбачених законом підстав, проте, суд першої інстанції не надав правової оцінки незаконності такої зупинки та її впливу на допустимість доказів, долучених до матеріалів справи.
Мотивує скаргу тим, що незаконна зупинка транспортного засобу виключає можливість законного пред'явлення водієві будь-яких вимог, у тому числі щодо пред'явлення документів чи проходження огляду на стан сп'яніння, що узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 15.03.2019 у справі №686/11314/17). Зазначає, що відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева», незаконні дії поліцейських не можуть породжувати законних наслідків, а тому всі подальші вимоги поліції та отримані після такої зупинки докази є недопустимими.
Звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку газоаналізаторів Drager, якими проводився огляд на стан сп'яніння, що суперечить вимогам Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015, а також Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Наполягає, що використання неналежним чином сертифікованого приладу унеможливлює визнання отриманих із нього результатів достовірними й допустимими доказами. Вважає що оскільки первинний огляд у закладі охорони здоров'я показав вищий рівень алкоголю, ніж на місці зупинки, прилад, за допомогою якого здійснювався огляд його довірителя на визначення стану алкогольного сп'яніння перебував у технічно несправному стані.
Посилається на те що протокол про адміністративне правопорушення та інші докази, отримані після незаконної зупинки автомобіля, є недопустимими. Зазначає, що матеріали справи не містять результатів лабораторного дослідження крові, відібраної у ОСОБА_1 , і такі дані не були враховані лікарем при складанні висновку, що порушує вимоги об'єктивності та повноти дослідження. Просить застосувати норми ст. 62 Конституції України та презумпцію невинуватості, оскільки всі сумніви повинні тлумачитись на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
За змістом ч.2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску, оскільки ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваною постановою 07.11.2025 року, тоді як апеляційна скарга була подана до суду 15.11.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №477266 від 08.10.2025, 08.10.2025 о 13:03 в м. Тернополі, вул. Протасевича, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen E-Golf, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за згоди водія в медичному закладі КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, результат якого підтверджується висновком лікаря №447, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції, крім вищевказаного протоколу, обґрунтував даними, які містяться у:
- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5891767 від 08.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення;
- роздруківці тесту приладу «Драгер» Alcotest 6820 від 08.10.2025 щодо виявлення стану алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , результат якого показав 0,98%о;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому відображено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), назву газоаналізатора (Alcotest Drager 6820) та результат огляду на стан сп'яніння (позитивний 0,98 проміле);
- копії направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 08.10.2025;
- відеозаписі з автореєстратора транспортного засобу працівників поліції, на якому зафіксовано рух автомобіля Volkswagen E-Golf, н.з. НОМЕР_1 , після чого вказаний транспортний засіб було зупинено працівниками поліції та до водійського сидіння якого підійшов поліцейський;
- відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано таке: виявлення за кермом автомобіля Volkswagen E-Golf, н.з. НОМЕР_1 , водія ОСОБА_1 ; притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без чинного страхового поліса; пропозиція поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, з якою ОСОБА_1 погодився; проходження такого огляду, результат якого показав 0,98% (проміле), з яким ОСОБА_1 не погодився; пропозиція поліцейського проїхати на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, з якою ОСОБА_1 погодився; доставлення його в медичний заклад; проведення огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР за допомогою газоаналізатора, первинний результат якого становив 1,02% (проміле), при повторному такому огляді - 0,94% (проміле); проведення освідування особи на визначення стану алкогольного сп'яніння лікарем КНП «ТОМСЦНЗ» ТОР; заявлення ОСОБА_1 клопотання про забір у нього крові для дослідження на наявність вмісту алкоголю; забір у нього крові для проведення лабораторного дослідження;
- довідці, виданій відділенням поліції №1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, відповідно до якої згідно бази ІКС ІПНП ІП «ГСЦ Посвідчення водія» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Перевіряючи доводи апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції вважаю їх такими що не заслуговують на увагу з огляду на те що ОСОБА_1 було зупинено за порушення вимог ПДР України за що на нього було накладено адмінстягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яке він мав можливість оскаржити у визначеному законом порядку як і дії поліцейських відповідно до п.п. д) п.2.14 ПДР України .
Посилання захисника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.03.2019 у справі №686/11314/17, не може бути застосоване до даної справи, оскільки фактичні обставини згаданої справи істотно відрізняються. У вказаній постанові суд дійшов висновку про незаконність зупинки транспортного засобу саме через відсутність будь-якої постанови про притягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, яка б підтверджувала наявність підстав для такої зупинки. У даній справі працівниками поліції винесено постанову про притягнення водія до адміністративної відповідальності у зв'язку із порушенням п.2.1.ґ ПДР, а саме відсутністю полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що саме по собі є порушенням вимог законодавства та підтверджує наявність правової підстави для реагування з боку працівників поліції, тим самим спростовує посилання захисника на доктрину «плодів отруєного дерева».
Твердження захисника про неможливість визнання отриманих із газоаналізатора Drager результатів достовірними й допустимими доказами у зв'язку із відсутністю сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку судом є безпідставними з огляду на наступне.
Газоаналізатори Drager Alcotest є засобами вимірювальної техніки медичного призначення та потребують внесення у Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, а також регулярної повірки (калібрування). Використання «Газоаналізаторів Drager Alcotest», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умови додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують правильність результатів вимірювання.
Міжповірочні інтервали для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року. Відповідно до п. 13 вищевказаного наказу у категорії «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» зазначено, що міжповірочний інтервал для зазначеної категорії становить 1 рік.
Враховуючи наведене, останнє калібрування даного приладу «Drager «Alcotest 6820» було проведено, згідно до роздруківки тесту, 22.10.2024 року, тобто станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу не закінчився. З відео вбачається, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння проводилося тестування роботи приладу, будь-яких технічних помилок при його роботі не було встановлено.
Твердження представника щодо несправності технічного приладу за допомогою якого проводився огляд водія в лікарні з огляду на те що первинний огляд у закладі охорони здоров'я показав вищий рівень алкоголю, ніж на місці зупинки спростовується висновком судмедексперта № 1259 від 26.12.2025, призначеним апеляційним судом за клопотанням представника ОСОБА_1 за зразком крові ОСОБА_1 , відібраного лікарем при його медичному освідуванні 8.10.2025 о 14:03, згідно з яким у взірці крові ОСОБА_1 знайдено етиловий спирт в концентрації 1,05 проміллє.
Таким чином, апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об'єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції. Встановлена сукупність доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Підстав для скасування постанови не вбачаю.
Отже, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Череватого П.М. слід відхилити, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2025 року про про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Череватого П.М. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя