Справа №443/2218/25
Провадження №2/443/246/26
іменем України
23 лютого 2026 року м.Жидачів Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю:
секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ходорівської міської ради, третя особа - Жидачівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом, у якому просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її дядька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ліщин Жидачівського району Львівської області.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона являється племінницею ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті її дядько ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого все своє майно він заповів їй.
Відповідно до Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 26.03.1990 року, виданого виконавчим комітетом Жидачівської районної Ради народних депутатів Львівської області, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить на праві особистої власності гр. ОСОБА_2 . Згідно довідки виконавчого комітету Грусятицької сільської ради Жидачівського району Львівської області № 86 від 06.02.2013 року, гр. ОСОБА_2 , 1951 р.н., дійсно був прописаний і проживав в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . Уданому будинку (господарстві) проживали і були зареєстровані: ОСОБА_2 - власник житлового будинку; ОСОБА_3 - сестра, 1933 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 3 від 16.05.2008 року; ОСОБА_4 - племінник 1959 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 18 від 14.10.2012 року; ОСОБА_1 , племінниця, 1969 р.н., проживала без реєстрації. Окрім того, вищенаведеною довідкою засвідчено, що ОСОБА_1 займалася похороном ОСОБА_2 і вступила у володіння спадковим майном.
Вона як єдиний спадкоємець за заповітом звернулася 30.10.2025 року із заявою до Жидачівської державної нотаріальної контори Львівської області про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті дядька ОСОБА_2 . Згідно відповіді (постанови) № 440/02-31 від 30.10.2025 року завідувача Жидачівської державної нотаріальної контори Львівської області Матусека В.В. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв'язку з пропуском піврічного строку, передбаченого цивільним законодавством на подання заяви.
Зазначає, що строк звернення із заявою до нотаріуса нею пропущено у зв'язку з тим, що вона не знала про необхідність подання такої заяви протягом певного строку, оскільки до смерті дядька проживала разом з ним та вела спільно з ним та іншими родичами особисте селянське господарство.
Відтак, у неї немає можливості захистити свої права в інший спосіб, окрім як звернутись до суду з даним позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 18.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 12.01.2026 в порядку витребування доказів зобов'язано Жидачівську державну нотаріальну контору в особі завідувача надати до Жидачівського районного суду Львівської області інформацію про те, чи заводились спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і якщо так, то надати спадкову справу для дослідження в судовому засіданні.
22.01.2026 надійшла відповідь завідувача Жидачівської ДНК Львівської області Матусека В.В., згідно якої останній повідомляє, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилася.
Ухвалою від 02.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, з підстав викладених у такому, просила позов задоволити.
Представник відповідача - Ходорівської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, згідно поданого відзиву на позовну заяву просить суд розглянути справу без участі їхнього представника на підставі наявних матеріалів.
Представник третьої особи - Жидачівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представник третьої особи не подав письмових пояснень, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без його участі до суду не надходило.
У зв'язку з цим суд визнає неявку представника третьої особи неповажною та вважає, що справу можливо слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено такі обставини.
Як видно з копії паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання зареєстрована за адресою: с.Дев'ятники, з 10.05.1991 року (а.с.4-5).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ліщин Жидачівського району Львівської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданим Грусятицькою сільською радою Жидачівського району Львівської області від 03.11.2005 року (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входив житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с.Ліщин Жидачівського району Львівської області, що належав померлому на підставі Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 10.05.1990 року (а.с.11).
Судом також встановлено, що 26.12.2023 року, ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений секретарем Грусятцької сільської ради Жидачівського району Львівської області Бурбелою М.Й. та зареєстрований в реєстрі за №56, за яким останній все своє майно заповів племінниці - ОСОБА_1 , 1969 року народження (а.с.10).
Відповідно до довідки Грусятицької сілької ради Жидачівського району Львівської області №1251 від 14.12.2005, ОСОБА_1 дійсно займалася похоронами дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ліщин (а.с.18).
Згідно довідки виконавчого комітету Грусятицької сільської ради Жидачівського району Львівської області № 86 від 06.02.2013 року, ОСОБА_2 , 1951 року народження, дійсно був прописаний і проживав в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №25 від 03.11.2005 року.
Громадянка ОСОБА_1 , племінниця, 1969 р.н., займалася похороном ОСОБА_2 і вступила у володіння спадковим майном.
На день смерті у даному господарстві проживали і були зареєстровані:
ОСОБА_2 - власник житлового будинку, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №25 від 03.11.2005;
ОСОБА_3 - сестра, 1933 р.н., померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 3 від 16.05.2008 року;
ОСОБА_4 - племінник 1959 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 18 від 14.10.2012 року;
ОСОБА_1 , племінниця, 1969 р.н., проживала без реєстрації.
Заповіт за даними Грусятицької сіської ради від ОСОБА_2 посвідчувався в користь племінниці ОСОБА_1 , 1969 р.н.. На день смерті ОСОБА_2 заповіт не змінено і не скасовано (а.с.16).
Вказане також підтверджується копією будинкової книги для прописки, проживаючих в будинку (а.с.12-13).
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 (а.с.9).
Як видно із довідки Грусятицької сільської ради Жидачівського району Львівської області №18/1 від 14.10.2012 року, ОСОБА_1 дійсно займалася похороном ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і до дня смерті проживала у с.Ліщин Жидачівського району Львівської області разом із родичем ОСОБА_4 та вели спільне особисте селянське господарство (а.с.17).
Згідно ч.1 ст. 1235 Цивільного кодексу України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Судом також встановлено, що крім ОСОБА_1 , інших спадкоємців за заповітом чи осіб, які б претендували на обов'язкову частку у спадщині, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не було.
Згідно інформації, наданої завідувачем Жидачівської ДНК Львівської області Матусеком В.В., після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилася (а.с.38).
Частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Постановою завідувача Жидачівської ДНК Матусека В.В. №440/02-31 від 30.10.2025 року (а.с.6), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті її дядька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із тим, що вона пропустила піврічний термін передбачений цивільним законодавством для подання заяви.
Судом встановлено, що дійсно позивачкою пропущено встановлений строк для прийняття спадщини, а тому вона вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Як на поважність причин пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, позивач вказує на те, що оскільки вона на момент смерті спадкодавця фактично проживала разом із ним, а тому вважала, що спадщину після смерті свого дядька вона прийняла, а тому не зверталась до нотаріуса із відповідною заявою.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач на час відкриття спадщини, не була зареєстрована, за адресою місця проживання спадкодавця, однак на момент смерті спадкодавця проживала разом спадкодавцем та продовжує проживати у спадковому майні, а відтак є такою, що спадщину прийняла та не відмовляється від такої.
Верховний суд у справі (ВС/КЦС,справа № 565/1145/17, 26.06.19) зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, остання не була зареєстрована із спадкодавцем за однією адресою, хоча фактично проживала разом із спадкодавцем на момент смерті, тобто фактично спадщину прийняла, однак юридично не оформила своїх спадкових прав, а відтак суд визнає вказані обставини, як такі, що є поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, що є підставою визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на три місяці з моменту вступу даного рішення в законну силу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 березня 2026 року.
Головуючий суддя С.І. Сливка