1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11457/25 1-кс/335/648/2026
26 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на повідомлення слідчого про підозру відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.361 КК України у кримінальному провадженні №42025080000000014 від 04.02.2025, -
20.02.2026 адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді зі скаргою про скасування повідомлення про підозру вручену 05.12.2025 ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.361 КК України, у кримінальному провадженні №42025080000000014 від 04.02.2025, в якій зазначено наступне.
03 грудня 2025 року слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України. Вказане повідомлення датоване 03.12.2025, однак фактично вручене лише 05 грудня 2025 року, тобто з порушенням встановленого порядку.
Вважає повідомлення про підозру незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на порушення строків вручення підозри. Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором. У даному випадку повідомлення складено 03.12.2025, однак вручено лише 05.12.2025. Жодних доказів неможливості вручення в день складення матеріали справи не містять. Таке порушення є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою недійсність цього процесуального рішення. Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_3 інкримінується несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, а саме вплив постійним магнітним полем на лічильник та коректор газу, що призвело до спотворення обробки інформації. Однак, об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 361 КК України, передбачає втручання в роботу автоматизованої системи, тобто зміну режиму її роботи, блокування, знищення або підміну інформації саме програмними чи технічними засобами, спрямованими на подолання систем захисту. У даному випадку: не доведено, що втручання відбувалося саме в інформаційну (автоматизовану) систему; не надано доказів того, що ОСОБА_3 мав доступ до програмного забезпечення, серверів АТ «Запоріжгаз» або каналів передачі даних; вплив магнітним полем на лічильник (якщо такий мав місце) не є втручанням в роботу автоматизованої системи в розумінні ст. 361 КК України, оскільки це фізичний вплив на прилад обліку, а не на процеси обробки, зберігання чи передачі інформації в системі; висновки щодо «спотворення процесу обробки інформації» є припущеннями, не підтвердженими відповідними експертизами (комп'ютерно-технічною, телекомунікаційною тощо).
Також вважає, що не доведено попередньої змови групи осіб (змову між ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), оскільки матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б підтверджували: час, місце та обставини укладення такої змови; розподіл ролей між учасниками; наявність спільних дій, узгоджених та скоординованих саме для вчинення інкримінованого злочину. Вказівка на «змову» ґрунтується виключно на припущеннях слідства, без належних доказів, як того вимагає ст. 94 КПК України.
Зазначає про відсутність доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається: не встановлено точного часу втручання (вказано «не пізніше 02.08.2024» та «у період з 06.10.2025 по 20.10.2025», що є припущеннями); не надано доказів, що саме дії ОСОБА_3 призвели до змін у роботі лічильника; не зафіксовано фактів його безпосереднього доступу до лічильника чи коректора; транспортування газу іншими особами та його реалізація не можуть автоматично свідчити про причетність ОСОБА_3 до втручання в роботу автоматизованої системи.
Під час вручення підозри ОСОБА_3 не було роз'яснено у повному обсязі права, передбачені ст. 42 КПК України, не надано можливості скористатися правовою допомогою захисника на стадії вручення підозри, що є додатковим порушенням процедури.
З огляду на викладене, просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, у кримінальному провадженні № 42025080000000014 від 04.02.2025, складене 03.12.2025 слідчим ОСОБА_6 .
У судовому засіданні підозрюваний та його адвокат доводи скарги підтримали та просили вимоги скарги задовольнити.
Слідчий ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, вважають її необґрунтованою. Зазначили, що підозра складена на достатності зібраних доказів, та вручена у спосіб передбачений кримінальним процесуальним законодавством України. Просили у задоволенні скарги відмовити, оскільки правові підстави для її задоволення відсутні.
При цьому, слідчим у судовому засіданні надано матеріли кримінального провадження №42025080000000014 від 04.02.2025 для дослідження.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про повідомлення про підозру після двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Зважаючи на правову природу зазначеного виду оскарження, у ході його здійснення слідчим суддею перевіряється наявність підстав для повідомлення про підозру, зміст такого повідомлення про підозру та дотримання стороною обвинувачення процесуального порядку такого повідомлення.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя має встановити: чи дотримано строк після якого підозрюваний чи його захисник можуть звернутися із скаргою на повідомлення про підозру; чи існували визначені підстави для повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні; чи дотримані вимоги КПК України щодо змісту повідомлення про підозру; чи дотримано вимоги щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Відповідаючи на вказані питання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України скарга на повідомлення про підозру у вчиненні злочину може бути подана, зокрема, підозрюваним та його захисником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що оскаржуване повідомлення про підозру складено 03.12.2025, а скарга на вказане повідомлення про підозру подана 20.02.2026, тобто зі спливом більше двох місяців з дня повідомлення про підозру. Під час розгляду вказаної скарги, слідчим суддею встановлено, що на момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрито, а обвинувальний акт до суду не передано.
Водночас, слідчим суддею встановлено, що оскаржуване повідомлення про підозру складено 05.12.2025, оскільки дата «03 грудня 2025 року», яка зазначена у врученому ОСОБА_3 повідомленні про підозру є технічною помилкою, що підтверджується постановою слідчого від 11.12.2025, відповідно до якої уточнено дату складання повідомлення про підозру ОСОБА_3 , а саме: вважати за правильне дату складання повідомлення про підозру 05 грудня 2025 року замість 03 грудня 2025 року, що також підтверджено слідчим та прокурором у судовому засіданні.
Таким чином, слідчий суддя констатує, що скаргу подано із дотриманням строків, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У свою чергу, положення ст. 278 КПК України передбачають строк та порядок вручення повідомлення про підозру, а саме повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Застосовуючи вказані норми до оскаржуваного повідомлення про підозру від 05.12.2025, слідчий суддя встановив, що вказана підозра складена уповноваженим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 і погоджена повноважним процесуальним прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_11 , та вручена ОСОБА_3 05.12.2025 уповноваженим слідчим ОСОБА_12 , який входив до складу групи слідчих у цьому кримінальному провадженні, що підтверджено постановою заступника начальника СУ ГУНП в Запорізькій області від 04.12.2025 про зміну складу слідчої групи.
Крім того, ОСОБА_3 05.12.2025 вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваного, про що свідчить його особистий підпис.
Отже, оскаржуване повідомлення про підозру вручено органом досудового розслідування 05.12.2025 ОСОБА_3 з дотриманням строку та порядку вручення повідомлення про підозру.
Доводи адвоката, що вказане повідомлення про підозру вручено з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, вважаю такими, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищевикладеним.
Крім того, аналізуючи оскаржуване повідомлення про підозру від 05.12.2025, слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру містить правову кваліфікацію злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) КК України, та зміст повідомлення про підозру містить виклад відповідних обставин.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору наявності доказів для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом.
Разом із тим, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра», як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача у тому, що кримінальне правопорушення мало місце і що особа, якій вручено письмове повідомлення про підозру, могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватися тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність. Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами у кримінальному провадженні.
Під час проведення досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) дій, спрямованих на розкриття злочину та встановлення осіб, причетних до вчиненого кримінального правопорушення, в результаті яких встановлено, що до скоєного злочину можуть бути причетні особи, у тому числі, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає доводи адвоката, викладені у скарзі, такими, що не можуть бути підставами для скасування повідомлення про підозру.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_3 був причетний до вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.361 КК України.
Зміст повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч.5 ст.361 КК України узгоджується з вимогами вищевказаної статті. У повідомленні про підозру зазначається стислий виклад фактичних обставин злочинів, у вчиненні яких підозрюється особа, які відомі на момент здійснення повідомлення про підозру. При цьому, слідчим суддею на даній стадії провадження не перевіряється наявність всіх елементів складу злочинів, наведені у повідомленні про підозру, обставини мають бути достатніми вважати, що особа могла вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Інші доводи адвоката, зазначені у скарзі, вважаю безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду. Зокрема, доводи захисника зводяться до оцінки належності та допустимості доказів, що у даному випадку слідчим суддею не може вирішуватися, оскільки вказані питання повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги про скасування повідомлення про підозру від 05.12.2025 відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.361 КК України, у зв'язку із чим у задоволенні даної скарги слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на повідомлення слідчого про підозру від 05.12.2025 відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.361 КК України у кримінальному провадженні №42025080000000014 від 04.02.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 02 березня 2026 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1