Справа № 727/15623/25
Провадження № 2/727/300/26
26 лютого 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Терещенко О.Є.
при секретарі Аниськовій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на повнолітню дитину,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, посилаючись на те, що сторони уклали шлюб, який в подальшому було розірвано рішенням суду м. Чернівці від 14.07.2023 року.
Від шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що після досягнення донькою повноліття відповідач сплачує аліменти на утримання повнолітньої доньки в сумі 1/8 частки від його доходу згідно рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.02.2025 року по справі №727/ 13984/24.
Вказує, що з моменту винесення рішення від 12.02.2025 року змінились суттєві обставини, зокрема, донька сторін поступила на навчання до Чернівецького націо-нального університету імені Юрія Федьковича на 2 курс за спеціальністю маркетинг денної форми навчання зі строком навчання до 01.07.2027 року, де на даний час навча-ється на платній основі.
При цьому стверджує, що її середньомісячний дохід є нижчим ніж розмір міні-мальних витрат, необхідний для утримання доньки, що продовжує навчання. Натомість вказує, що відповідач є здоровою, працездатною особою, у зв'язку з чим просила стяг-нути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , користь аліменти на утри-мання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від доходу відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федь-ковича - до липня 2027 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у її від-сутність. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду даної справи в суді, а тому суд вважає за можливе розгля-нути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допо-могою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на під-ставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належ-ним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'яви-лась в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК Ук-раїни розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з відповідачем 14.07.2010 року уклали шлюб, який в подальшому було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.07.2023 року.
Від шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.02.2025 року стяг-нуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 алі-менти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання ОСОБА_3 , але не більше ніж до досяг-нення нею двадцяти трьох річного віку, починаючи стягнення з 16 грудня 2024 року.
Судом досліджено та прийнято до уваги обставини, викладені у вищевказаному рішенні в частині, яка не суперечить новим обставинам, на які посилається позивач.
Зокрема, згідно договору про навчання у закладі вищої освіти №10-570 від 12.08. 2025 року, ОСОБА_3 зарахована на навчання на ІІ курс денної форми навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр за спеціальністю «маркетинг». При цьому, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання стано-вить 138600,00 гривень.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 від 15 жовтня 2025 року, середньомісячний дохід позивачки (після відрахувань) становить 16848,38 грн. (133 013,53 - 31923,23 / 6 місяців).
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утри-мувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати ма-теріальну допомогу.
Положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адмі-ністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнай-кращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, мо-рального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духов-ного і соціального розвитку.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом ос-новної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства»).
В силу ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається од-накова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обо-в'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Ро-зірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утри-мувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у част-ці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч.2 ст.182 СК України).
За правилами ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заро-бітку (доходу) матері, батька дитини.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріаль-не становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непра-цездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, воло-діння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інте-лектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути мен-шим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі вста-новлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх опла-ти.
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при роз-гляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що ви-рішуючи питання стосовно розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у нього інших неповно-літніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України. Що ж до максималь-ного розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Крім того, суд наголошує, що інтереси дитини превалюють над майновим ста-новищем платника аліментів. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 16 червня 2021 року, справа №643/11949/19.
При цьому, суд звертає увагу, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рі-шенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших ви-падках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання ди-тини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, ра-зом з яким проживає дитина.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір алімен-тів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змі-нити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішен-ням суду, не вважається незмінним.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» вста-новлено що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3328 гривень.
Зважаючи на законодавчо визначений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також збільшення витрат, пов'язаних з оплатою навчання у зв'язку з укладенням договору про навчання у закладі вищої освіти, суд приходить до висновку, що поточний розмір аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року - не може задовольнити необхідні потреби повно-літньої дитини сторін, яка продовжує навчання.
Відповідач ОСОБА_2 є працездатним та має задовільний стан здоров'я, доказів зворотного відповідачем не надано.
Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 ро-ку №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при роз-гляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», визначено, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на це, суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року у справі № 727/13984/24, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частки доходу відповідача щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досяг-нення нею 23-х років за умови продовження навчання, або до моменту закінчення нав-чання; припинити стягнення аліментів на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року у справі №727/13984/24.
На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що при подачі позову пози-вачка звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відпо-відача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,19,28,141,263,265,280-285,354, 355 ЦПК України, -
ухвалив:
Ухвалити заочне рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збіль-шення розміру аліментів на повнолітню дитину - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного су-ду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року у справі №727/13984/24.
Стягнути аліменти з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНО КПП:2834810357) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки доходу відповідача щомісячно, починаючи з дня на-брання рішенням законної сили і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання, або до моменту закінчення навчання.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Шев-ченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2025 року у справі №727/13984 /24.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареє-строваного за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинад-цять) гривень (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішен-ня може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: О.Є. Терещенко