Справа № 351/254/26
Номер провадження №1-кс/351/64/26
28 лютого 2026 року м. Снятин
Слідчий суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
заступника начальника СВ ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091230000040 від 27.02.2026р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні нікого не має, громадянина України, раніше судимого, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді ТВО кухаря їдальні господарчого взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», такого, що 25.09.2025р. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ;
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України,-
Заступник начальника слідчого відділення відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091230000040 від 27.02.2026р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України, звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ..
Клопотання мотивував тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 призвано на військову службу за мобілізацією відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та направлено для проходження військової служби до Збройних Сил України.
У подальшому ОСОБА_6 направлено до військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду ТВО кухара їдальні господарчого взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини, зараховано до списків особового складу військової частини та постановлено на всі види забезпечення.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено Указами Президента України по теперішній час.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_6 достеменно було відомо, оскільки він був призваний на військову службу по мобілізації під час дії воєнного стану відповідно до згаданого вище Указу Президента України №64/2022.
Проте, солдат ОСОБА_6 , незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм законодавства, будучи неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, востаннє згідно вироку Снятинського районного суду від 28.01.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ст.ст. 71, 72 КК України засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та 6 місяців, звільнений з місць відбування покарання 10.05.2024 у зв'язку із відбуттям строку покарання, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та маючи непогашену судимість вчинив нові кримінальні правопорушення, зокрема повторне викрадення чужого майна (крадіжку) та умисне пошкодження майна шляхом підпалу.
Так, 27.02.2026 у період з 02 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, солдат ОСОБА_6 з метою повторного вчинення крадіжки чужого майна прийшов до магазину непродовольчих товарів «Все для печей та камінів», розташованого по АДРЕСА_1 , у якому свою підприємницьку діяльність здійснює ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 27.02.2026 у період з 02 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 підійшов до вхідних дверей вказаного магазину та переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом пошкодження навісного замка проник всередину приміщення магазину непродовольчих товарів «Все для печей та камінів», розташованого по АДРЕСА_1 , звідки таємно повторно викрав товаро-матеріальні цінності вартістю 11 080 гривень, які належали ОСОБА_7 , чим спричинив останньому майнову шкоду на вказану суму.
Перебуваючи всередині приміщення вищевказаного магазину, щоб приховати сліди проникнення та наслідки вчиненої крадіжки чужого майна, ОСОБА_6 вирішив вчинити пошкодження майна всередині магазину шляхом підпалу.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження майна шляхом підпалу з метою приховування слідів проникнення та наслідків вчиненої крадіжки чужого майна, 27.02.2026 у період з 02 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи легкозаймисті речовини, які знаходилися у приміщенні магазину та підручні засоби, розлив знайдені ним легкозаймисті речовини по приміщенні магазину непродовольчих товарів «Все для печей та камінів», який розташований по АДРЕСА_1 , та здійснив їх підпал, у результаті чого виникла пожежа, якою було пошкоджено майно, яке знаходилося у приміщенні магазину та належало ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_6 27.02.2026 у період з 02 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, шляхом пошкодження навісного замка проник всередину приміщення магазину непродовольчих товарів «Все для печей та камінів», який розташований АДРЕСА_1 , звідки, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно повторно викрав товаро-матеріальні цінності вартістю 11 080 гривень, які належали ОСОБА_7 , чим спричинив останньому майнову шкоду на вказану суму, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно в умовах воєнного стану.
Також, ОСОБА_6 27.02.2026 у період з 02 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження майна шляхом підпалу з метою приховування слідів проникнення та наслідків вчиненої крадіжки чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи легкозаймисті речовини, які знаходилися у приміщенні магазину та підручні засоби, розлив знайдені ним легкозаймисті речовини по приміщенні магазину непродовольчих товарів «Все для печей та камінів», який розташований АДРЕСА_1 та здійснив їх підпал, у результаті чого виникла пожежа, якою було пошкоджено майно, яке знаходилося у приміщенні магазину та належало ОСОБА_7 , чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України - умисне пошкодження майна шляхом підпалу.
27 лютого 2026р. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 194 КК України.
27 лютого 2026 року ОСОБА_6 , з додержанням вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі: 1) може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_6 , розуміючи невідворотність покарання за вчинені ним кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_6 є тяжкими і передбачає можливість призначення покарання останньому у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, або від трьох до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, 2) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, маючи на даний час непогашену судимість, незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм законодавства, вкотре вчинив ряд нових злочинів проти власності та з корисливих мотивів, що свідчить про можливість продовження ОСОБА_6 своєї протиправної діяльності, та зважаючи на вказані вище ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, заступник начальника слідчого відділення просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор та заступник начальника слідчого відділення у судовому засіданні клопотання підтримали, довели існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просили клопотання задоволити. Прокурор просив у разі задоволення клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначити йому альтернативний вид запобіжного заходу тримання під вартою- заставу у максимальному розмірі- 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені, ОСОБА_6 свою вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав. Просив врахувати при обранні запобіжного заходу підозрюваному стан здоров'я, а саме отримання ОСОБА_6 травми на військовій службі, поранення при проходженні військової служби, скрутне матеріальне становище, визнання ним вини, щире каяття. Також, захисник просив врахувати, що ОСОБА_6 самовільно залишив військову частину через підтримання та бути поруч з матір'ю. Підозрюваний пояснив, що пред'явлена йому підозра правильна, підпалив магазин з метою приховати сліди злочину, проживає разом із матір'ю, братом, двома сестрами та двома племінниками, постійної роботи немає, займається підсобним господарством, випадковими заробітками та виготовленням сувенірів. Захисник просив застосуавати до підозрюваного заставу у мінімальному розмірі.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, а саме: витяг з ЄРДР №12026091230000040 від 27.02.2026р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України; повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 27.02.2026р.; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.02.2026р.; протокол огляду місця події від 27.02.2026р.; Акт Коломийського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області про пожежу від 27.02.2026р.; Висновок про причини виникнення пожежі від 27.02.2026р.; протокол обшуку від 27.02.2026р.; протокол допиту підозрюваного від 27.02.2026р.; протокол допиту потерпілого від 27.02.2026р.; довідку за фактом крадіжки товарно-матеріальних цінностей з приміщення магазину "Все для печей та камінів" з фототаблицями від 27.02.2026р.; доповід № 5679 про факт самовільного залишення війської частини НОМЕР_1 (без зброї) військовослужбовцем призваним по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 від 25.09.2025р.; медичну карту №2952, відповідно до якої солдат ОСОБА_6 отримав мінно-вибухоаву травму (акубатравма з пошкодженням правої барабанної перетинки, заслухавши учасників судового засідання, встановив, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та від трьох до десяти років.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідатиме принципу правової визначеності, цілям пп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що допускає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Метою обрання запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Крім того, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, про те таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під вартою. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Беручи до уваги викладене та те, що існує великий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, що підтверджується тим, що підозрюваний, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, маючи на даний час непогашену судимість, незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм законодавства, вкотре підозрюється у вчиненні нових нових кримінальних правопорушень проти власності та з корисливих мотивів, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Також, на думку слідчого судді про можливість переховування підозрюваного свідчить самовільне залишення ним війської частини та переховування більш як з кінця вересня 2025р.
Суд критично оцінює пояснее захисника про вчинення злочину через контузію, оскільки даний факт нічим не підтверджено та є голослівним. Також слідчий суддя відкидає трердження захсинка про те що ОСОБА_6 самовільно залишив 25.09.2025р. розташування військової частини НОМЕР_1 в Запорізькій області через бажання бути та підтримувати матір, через те, що разом з матір'ю підозрюваного також мешкають його брат, дві сестри та двоє племінників, а також те, що після перебування вдома він не повернувся до військового підрозділу та переховувався.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Обставин, які були б перешкодою для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено.
У відповідності до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, враховуючи принцип верховенства права, мінімізуючи ризик допущення свавілля щодо прав і свобод людини і громадянина, враховуючи не тільки тяжкість злочину, а оцінюючи конкретні обставини справи, характеристику підозрюваного, з урахуванням наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, враховуючи особу обвинуваченого, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 діб, із визначенням йому застави у встановленому законом розмірі.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховую дані про особу, зміст пред'явленої підозри, пояснення ОСОБА_6 та йогт захисника, а також матеріали справи, слідчий суддя вважає співмірним та розумним визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід триманню під вартою - заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 188, 323 КПК України, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13.25 год. 28 квітня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_6 заставу у межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 199 680, 00 грн., яка може бути внесена, як самим ОСОБА_6 так і іншою фізичною або юридичною особою.
Підозрюваний / обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосовування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави встановити підозрюваному ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора і суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, навчання та/або місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання таких обов'язків, щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) та вручити підозрюваному, прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8