Cправа № 127/30493/25
Провадження № 2/127/6691/25
30 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
представника відповідача Жовтої О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в режимі відеоконференц зв'язку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»), в особі представника позивача Руденка Костянтина Васильовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.09.2025 ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», в особі представника позивача Руденка К. В., звернулось до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 110 963, 49 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.10.2018 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.00601.004447932, відповідно до якого відповідачці надано кредит у сумі 55 000, 00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності) терміном до 19.10.2021, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних та платою за обслуговування кредитної заборгованості, згідно з графіком щомісячних платежів.
25.07.2023 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», правонаступником якого є ТОВ «СВЕА ФІНАНС», укладено договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до якого АТ «ІДЕЯ БАНК» передало (відступило) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018.
26.07.2023 між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», правонаступником якого є ТОВ «СВЕА ФІНАНС», та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-38/23, відповідно до якого ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», правонаступником якого є ТОВ «СВЕА ФІНАНС», передало (відступило) ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 110 963, 49 грн, яка складається з: 45 174, 69 грн - сума заборгованості за кредитом; 21 845, 98 грн - сума заборгованості за процентами; 43 942, 82 грн - сума заборгованості за плату за обслуговування кредитної заборгованості.
Отже, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» за кредитним договором Р20.00601.004447932 від 19.10.2018 в сумі 110 963, 49 грн.
Позивач просить суд стягнути на його користь зі ОСОБА_1 заборгованість в сумі 110 963, 49 грн, сплачений судовий збір у сумі 2 442, 40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн.
У додатку до позовної заяви позивачем надано докази направлення відповідачці ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками (а.с.8-9 зворот).
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 26.09.2025 головуючим суддею визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді 29.09.2025.
Відповідь № 1828248 з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згенерована судом 29.09.2025.
Ухвалою суду від 01.10.2025 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрите провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд направив відповідачці ОСОБА_1 копію ухвали суду від 01.10.2025 та судову повістку за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Кореспонденція суду отримана відповідачкою ОСОБА_1 28.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 30.10.2025.
31.10.2025 на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіли З. Я. про ознайомлення з матеріалами справи шляхом направлення копії позовної заяви з додатками на адресу адвоката.
10.11.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» Руденка К. В. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.
14.11.2025 на електронну адресу суду від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Жовтої А. С. надійшло клопотання, в якому вона просить надати їй можливість ознайомитися з матеріалами справи, надати їй доступ до електронної справи в системі «Електронний суд» та відкласти судове засідання, призначене на 10 год. 30 хв. 18.11.2025, яке задоволене судом.
24.11.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача - адвоката Жовтої А. С. надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції, в якій вона просить суд про забезпечення проведення розгляду справи № 127/30493/25, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
26.11.2025 судом постановлена ухвала про задоволення клопотання представника відповідача - адвоката Жовтої А. С. про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.
07.01.2026 від представника відповідача повторно надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
07.01.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Жовтої А. С. надійшли письмові пояснення по справі, які за своїм змістом є відзивом на позовну заяву, в якому представник відповідача визнає позовні вимоги частково, в сумі 46 582, 56 грн, а також просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000, 00 грн.
Відзив мотивований тим, що представник відповідача не погоджується із сумою заборгованості 110 963, 49 грн, вважає її необґрунтованою, непідтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню; вказує, що як вбачається із умов кредитного договору АТ «ІДЕЯ БАНК» кожного місяця з відповідача стягувалась комісія за обслуговування кредиту.
Відповідач вважає, що стягнення коштів АТ «ІДЕЯ БАНК» за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно є незаконним. Умова договору щодо сплати комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в розмірі більшому ніж встановлені банком проценти, в твердій грошовій сумі щомісячно, незалежно від здійснених виплат, є несправедливою та такою, що суперечить пункту 6 статті 3 ЦК України, частині першій статті 11 Закону «Про споживче кредитування», частині першій, другій та п'ятій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, загальний розмір плати за обслуговування кредитної заборгованості перевищує загальний розмір процентів за користування кредитом більше ніж у два рази, що вочевидь не можна визнати справедливим та розумним.
В договорі № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018 відповідач своїм підписом погодив комісію за обслуговування кредитної заборгованості, проте банк не роз'яснив за які конкретні дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/ або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». На це вказав Верховний Суд у постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21.
З урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» представник відповідача доходить висновку, що умови договору № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018 про встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2, 25 % від початкової суми кредиту щомісячно є нікчемними, а тому вимоги про стягнення заборгованості з комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018 у розмірі 43 942, 82 грн, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
На виконання умов кредитного договору відповідачем було внесено 39 535, 44 грн, з яких 20 438, 11 грн АТ «ІДЕЯ БАНК» було зараховано на обслуговування кредитної заборгованості, проте зазначена сума коштів у сумі 20 438, 11 грн має бути зарахована на погашення суми тіла та процентів. Отже, представник відповідача вважає, що сума заборгованості за кредитним договором становить 46 582, 56 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу представник відповідача зазначає, що сума коштів за надання правової допомоги, є завищеною, неспівмірною із складністю справи. В порушення вимог ч.3 ст. 137 ЦПК України, представником позивача не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зазначена справа є малозначною, судова практика щодо вказаною категорії справ є напрацьованою, сталою та не змінюваною вже тривалий час, і не потребує детального вивчення проблеми, аналізу законодавства та розроблення стратегії ведення справи, тому загальна вартість витрат на професійну (правову) допомогу є завищеною.
Отже, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 ЦПК України, представник відповідача вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000, 00 грн є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Представник відповідача вважає, що співмірним зі складністю справи та ціною позову, виконаною адвокатами роботою та розумним і обґрунтованим буде розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000, 00 грн. Таку суму, вважає, пропорційною предмету спору та такою, що є доцільною для розподілу між сторонами.
08.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Руденка К. В. надійшла відповідь на відзив, у якій він просить: долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача; позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі; стягнути з відповідача судові витрати. Частково повторюючи вказане в позовній заяві представник позивача зазначає також, що первісний кредитор перед укладенням кредитного договору ознайомив відповідача в належній формі в повному обсязі з інформацією, передбаченою законодавством України, зазначена інформація йому була відома та зрозуміла, відповідач ознайомився з тарифами банку і згоден з ними, відповідач ознайомився та підписав заяву про акцепт публічної оферти АТ «ІДЕЯ БАНК» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, ознайомився та підписав паспорт споживчого кредиту.
Документи щодо інформування споживачів про послуги (правила кредитування, договори про комплексне банківське обслуговування, примірні кредитні договори, приклади розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом, тарифи, тощо) є публічними, розміщені на веб-сайті первісного кредитора.
Відповідач перед укладенням кредитного договору, ознайомився з його умовами, паспортом споживчого кредиту, в якому стисло у формі таблиці повідомляється про основні умови кредитування, а саме сума кредиту, розмір процентної ставки, строк користування кредитом, розмір щомісячного платежу (у разі якщо його можна визначити), плати за обслуговування кредитної заборгованості, тощо. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитодавцем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами та/або плати за обслуговування кредитної заборгованості несправедливим.
Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови кредитного договору, підписавши його зміст. Кредитний договір або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків чи плати за обслуговування кредитної заборгованості, є обов'язковими для виконання позичальником.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту, нараховані відсотки, а також плату за обслуговування, відповідно до умов кредитного договору, порушив своє зобов'язання.
Зазначає також, що Закон України «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит процентів, комісій та інших обов'язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Щодо правомірності стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу з відповідача у сумі 10 000, 00 грн, зазначає, посилаючись на статті 137, 141 ЦПК України, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було долучено до позовної заяви: завірені копії договору про надання юридичних послуг, свідоцтва № 2412 від 23.10.2018, довіреності, виданої ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» адвокату Руденку К. В., акту приймання-передачі наданих послуг № 56 від 03.03.2025, Витягу з Реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 56 від 03.03.2025, платіжного доручення про сплату витрат на правову допомогу. Окрім цього, представник позивача вважаємо суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000, 00 грн співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. В матеріалах справи, на думку представника позивача, наявні всі необхідні документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу, зокрема щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка була сплачена позивачем.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства. Суд враховує, клопотання представника позивача про проведення розгляду справи у його відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Жовта А. С. в судовому засіданні підтримала викладені у відзиві на позовну заяву пояснення, додатково суду пояснила, що її довірителька погоджується з позовними вимогами частково та визнає позов в сумі 46 582, 56 грн. ОСОБА_1 не погоджується з сумою заборгованості за плату за обслуговування кредитної заборгованості. За період користування кредитом на погашення заборгованості нею було внесено 39 535, 44 грн, з яких 20 438, 11 грн було зараховано на погашення суми заборгованості за плату за обслуговування кредитної заборгованості. Враховуючи внесені нею кошти, ОСОБА_1 визнає наявність у неї заборгованості перед позивачем в сумі 46 582, 56 грн та просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 3 000, 00 грн з підстав викладених у відзиві.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши заяви по суті справи, надані сторонами та письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив, що спір стосується цивільних правовідносини, а саме правовідносини, що виникають на підставі укладених кредитних договорів та договорів факторингу, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування».
Судом установлено, що 19.10.2018 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.00601.004447932, за яким відповідачу надано кредит, включаючи витрати на страховий платіж, шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника на умовах, що передбачені кредитним договором. Кредитний договір підписаний відповідачем власноруч.
Відповідно до п.1.1. Договору, банк надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 55 000, 00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно із умовами договору.
Згідно із п.1.2. договору, банк надає кредит у день підписання договору строком на 36 місяців, шляхом оплати переказу коштів за реквізитами, які вказані в цьому підпункті договору (п. 1.2.1). Датою видачі кредиту, є остання дата списання коштів з позичкового рахунку позичальника в банку для переказу на вказані в договорі рахунки.
У п.1.3 договору зазначено, що за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5, 5% (маржу банку).
Пунктом 1.4 договору передбачено, що станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9, 5 %, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15 %.
Відповідно до п. 1.6 банк може в будь-який момент за рішенням правління банку визначити змінну частину процентної ставки нижчу ніж ставка, яка розрахована відповідно до п.1.5 договору на основі зміни ключових ринкових показників.
У п.1.10 договору вказано, що за обслуговування кредиту банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме: зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Згідно із п.2.1. договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 19 дня/ числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок № НОМЕР_1 в банку, МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій згідно п.3.3.1. договору, 4) для погашення іншої заборгованості.
Відповідно до п.2.2. договору, погашення простроченої заборгованості за договором (крім штрафних санкцій) здійснюється шляхом списання банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на рахунок обліку заборгованості. Погашення іншої заборгованості здійснюється в терміни погашення заборгованості, визначені Графіком щомісячних платежів.
Кредитний договір 19.10.2018 підписаний власноручним підписом ОСОБА_1 .
Також ОСОБА_1 підписала заяву-анкету від 19.10.2018, заяву № Р20.00601.004447932 про акцепт публічної оферти АТ «ІДЕЯ БАНК» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку АТ «ІДЕЯ БАНК», згоду-повідомлення фізичної особи клієнта банку; паспорт споживчого кредиту та погодила з кредитодавцем графік щомісячних платежів за кредитним договором.
АТ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 від 19.10.2018, ордером-розпорядженням №2 від 19.10.2018, випискою по особовому рахунку.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, складеної АТ «ІДЕЯ БАНК», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018 станом на 25.07.2023 становить: заборгованість за основним боргом - 45 174, 69 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 21 845, 98 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 43 942, 82 грн, а всього - 110 963, 49 грн.
25.07.2023 між АТ "ІДЕЯ БАНК" та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" укладено договір факторингу № 01.02.-31/23, відповідно до умов якого АТ "ІДЕЯ БАНК" передає (відступає) ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" приймає належні АТ "ІДЕЯ БАНК" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 3 до договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023, ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 110 963, 49 грн, з яких: 45 174, 69 грн - заборгованість за основним боргом; 21 845, 98 грн - заборгованість за відсотками, 43 942, 82 грн - заборгованість за комісіями.
26.07.2023 між ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" укладено договір факторингу № 01.02-38/23, відповідно до умов якого ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" передає (відступає) ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" приймає належні ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу № 01.02-38/23 від 26.07.2023, ТОВ "ФК "УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 110 963, 49 грн, з яких: 45 174, 69 грн - заборгованість за основним боргом; 21 845, 98 грн - заборгованість за відсотками, 43 942, 82 грн - заборгованість за комісіями.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
З вище наведеного вбачається, що між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем був укладений кредитний договір, узгоджено його істотні умови, кредитодавець виконав своє зобов'язання і надав відповідачу кредит. Відповідач не оспорює дійсність кредитного договору вцілому, підтверджує одержання кредиту. Спір між сторонами стосується дійсності умови кредитного договору, якою передбачена комісія (плата) за обслуговування кредитної заборгованості.
Позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором, що підтверджується наданими копіями договорів факторингу, копіями платіжних доручень щодо оплати гарантійного внеску та фінансування загальної вартості за договором факторингу, копією реєстру боржників, який є невід'ємною частиною договору факторингу.
Відповідач не оспорює право вимоги позивача та частково визнає позов з урахуванням сплачених нею сум та недійсності умови кредитного договору, якою визначена комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Суд посилається на норми Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору.
Сукупний аналіз вище зазначених норм Закону України «Про споживче кредитування» свідчить, що кредитним договором могла бути встановлена комісія (плата) за обслуговування кредиту, а саме плата за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
З вище наведеного вбачається, що п. 1.10 кредитного договору передбачена комісію за обслуговування кредиту як плата позичальника за надання інформації щодо кредиту без зазначення, що оплата здійснюється у разі звернення позичальника до банку з відповідним запитом більше одного разу на місяць. Цією умовою кредитного договору встановлена щомісячна плата за послугу банку, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, надання інших послуг, за вказану плату, умовами договору не передбачено. Вказана щомісячна плата за обслуговування міститься й у пункті 6 кредитного договору, а саме у графіку щомісячних платежів.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Відповідно до положень частин першої-п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Суд погоджується з запереченнями відповідача, що встановлення в договорі плати за обслуговування кредиту, яка більше аніж вдвічі перевищує проценти за користування кредитом свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися їй безоплатно, вказаний пункт кредитного договору є несправедливим та підлягає визнанню недійсним, а отже вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту у сумі 43 942, 82 грн є неправомірною, тому задоволенню не підлягає.
Із виписки за кредитним договором № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018 вбачається, що відповідачем частково погашалася заборгованість за кредитним договором, а саме нею було сплачено 39 535, 44 грн, з яких 20 438, 11 грн було зараховано на оплату за обслуговування кредиту.
Суд, встановивши, що грошові кошти в сумі 20 438, 11 грн, які було сплачені відповідачем первісному кредитору та останнім зараховані в погашення плати за обслуговування кредиту, здійснює перерахунок заборгованості, шляхом зарахування сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості за основною сумою боргу та процентами, яка становить 67 020, 67 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором кредиту № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018 в сумі 46 582, 56? грн (67 020, 67 грн - 20 438, 11 грн).
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_2 02.08.2024 укладений договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024. До позову додано акт приймання-передачі наданих послуг № 56 до договору №02/08/2025 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, витяг з реєстру № 1 від 03.03.2025 до акту приймання-передачі наданих послуг № 56 до договору №02/08/2025 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 03.03.2025 № 2066.
Вище наведені документи суд оцінює як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України для підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу.
При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, оспорювання розміру витрат відповідачем. З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення коштів за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, представник позивача участь в судових засіданнях не приймав; позов частково визнаний відповідачем; в цій категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, сформована Верховним Судом; обсяг досліджених судом доказів є невеликим. У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання позовної заяви, відповіді на відзив.
Суд враховує незначну складність справи, наявність усталеної судової практики, те, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність позовної заяви та відповіді на відзив, виконаних адвокатом, не є занадто великими та складними, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі є неспівмірним зі складністю справи.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, відповідає складності справи, ціні позову та виконаній адвокатом роботі та враховує часткове задоволення позову.
Крім того, з відповідача на користь позивача має бути стягнутий судовий збір в сумі 1 016, 93 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (41, 98%), оплата якого позивачем підтверджується платіжною інструкцією від 19.09.2025 №3104.
Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № Р20.00601.004447932 від 19.10.2018 в сумі 46 582, 56? грн
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», судовий збір у сумі 1 016, 93 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/
Повний текст рішення суду складений 27.02.2026.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА