Провадження № 11-сс/821/74/26 Справа № 712/1080/26 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
26 лютого 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2026 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025250310001758 від 21.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Старший слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Просила слідчого суддю накласти арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яким фактично користується ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучений 21.01.2026 в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Просив заборонити власнику/користувачу та третім особам користуватися і розпоряджатися речовими доказами, які стали об'єктом кримінально-протиправних дій, а саме автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова транспортного засобу НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_10 та яким фактично користується ОСОБА_11 .
Визначити місцем зберігання вказаного арештованого майна штраф-майданчик Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2026 року клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт шляхом заборони розпорядження автомобілем марки Mersedes-Bens Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, власником якого являється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яким фактично користується ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилученого 21.01.2026 в ході проведення обшуку.
У частині накладення арешту на вказане майно шляхом заборони користування слідчий суддя відмовив.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 оскаржив її в апеляційному порядку та просив скасувати ухвалу слідчого судді від 28.01.2026 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Вказує, що матеріали справи не містять обґрунтовану підозру, відсутні будь-які докази скоєння злочинів ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.01.2026 у справі № 712/688/26 надано дозвіл на обшук автомобіля Mersedes-Bens Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору. Згідно до протоколу обшуку від 21.01.2026 не виявлено наркотичних, психотропних речовин, їх аналогів, знарядь вчинення злочину пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, грошових коштів здобутих в результаті незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, засобів зв'язку, речей та документів, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зазначає, що слідчий обґрунтовує необхідність арешту загальними посиланнями на потребу збереження речового доказу та можливість проведення експертних досліджень, однак не наведено конкретних даних, які б свідчили, що саме користування транспортним засобом у разі незастосування відповідної заборони створить реальні ризики втрати доказового значення автомобіля, знищення/спотворення його слідів або іншим чином унеможливить досягнення мети арешту.
Крім цього, слідчий суддя не врахував той факт, що вказаний автомобіль є власністю ОСОБА_7 , яка не є підозрюваною в даному кримінальному провадженні та не була залучена до справи в якості особи, стосовно майна якої накладається арешт.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки він як представник власника авто отримав копію ухвали 06.02.2026.
Скаржниця та її представник в судове засідання не з'явилися.
Участь учасників процесу в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності ОСОБА_7 та її представника адвоката ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Щодо строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Представником ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 ставиться питання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 28.01.2026, оскільки ухвалу слідчого судді отримано ним як представником скаржниці 06.02.2026.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК України).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що строк на апеляційне оскарження адвокатом ОСОБА_8 не пропущено, враховуючи, що апеляційна скарга надійшла до Черкаського апеляційного суду 11.02.2026.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 - 1 ) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, передбачає можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею в частині задоволення клопотання не дотримано з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310001758 від 21.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали зібрані співробітниками УБН ГУНП в Черкаській області про те, що отримано інформацію стосовно мешканців Черкаської області, які діючи спільно, займаються незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту та збутом «з рук в руки» наркотичних засобів та психотропних речовин наркозалежним особам.
У ході виконання доручення старшого слідчого, зокрема встановлено, що ОСОБА_12 отримує наркотичні засоби та психотропні речовини під час особистих зустрічей від ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який здійснює зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин за адресою свого проживання. У користуванні останній має автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , котрий використовує під час злочинної діяльності.
19.01.2026 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/688/26 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова транспортного засобу НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_7 та яким фактично користується ОСОБА_11 , з метою відшукування, виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, знарядь вчинення злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів; грошових коштів здобутих в результаті незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів; засобів зв'язку (телефони та sim-карти); речей та документів, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.
21.01.2026 під час обшуку легкового автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , речі, які зазначені в ухвалі слідчого судді від 19.01.2026, виявлено не було. Вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі.
Постановою старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 21.01.2026 визнано речовими доказами автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова транспортного засобу НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та яким фактично користується ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який в подальшому вилучено, опечатано бирками NPU 4034109, NPU 4034110, NPU 4034113, NPU 4034112, NPU 4034114 та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12025250310001758 від 21.05.2025.
Норми ст. 98 КПК України передбачають, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з клопотання старшого слідчого, ним ставиться питання про накладення арешту на автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення подальшого проведення ряду судових експертиз по дослідженню речових доказів, а також для припинення та подальшого запобігання скоєння злочину аналогічним способом.
Згідно ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Частина 3 ст. 64-2 КПК України передбачає, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.
Як вбачається з матеріалів справи власником автомобіля марки та моделі Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, державний номер НОМЕР_1 , білого кольору, номер кузова транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Має право керувати ОСОБА_13 .
Отже, ОСОБА_7 має статус третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт майна.
На переконання апеляційного суду, в даному випадку слідчий суддя детально не перевірив доводи старшого слідчого щодо накладання арешту на автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , в співвідношенні до матеріалів кримінального провадження, та зроблено хибний висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання та накладення арешту шляхом заборони розпорядження цим майном.
Як вбачається зі змісту матеріалів, які долучені до клопотання, жодних (переконливих) доказів того, що вилучене майно - автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , є речовим доказом, тобто носієм відомостей та інформації, яка об'єктивно стосується обставин кримінального правопорушення, чи може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в матеріалах провадження не містяться.
В матеріалах клопотання старшого слідчого та в ухвалі слідчого судді відсутнє обґрунтування того, яким чином вилучений автомобіль в даному випадку може бути речовим доказом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_11 та який належить на праві власності ОСОБА_7 . Тим більше, що відносно власника автомобіля кримінальне провадження № 12025250310001758 від 21.05.2025 не здійснюється.
Колегія суддів зауважує, що при проведенні обшуку автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , речей, які б були пов'язанні з кримінальним провадженням № 12025250310001758 від 21.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не виявлено, що підтверджується протоколом обшуку від 21.01.2026.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відповідно до ст. 132 КПК України, прокурором не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя задовольняючи частково клопотання старшого слідчого, відповідно до положень ст. 94 КПК України, належним чином не перевірив їх з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає визначених кримінальним процесуальним законом підстав для накладення арешту шляхом заборони розпорядження автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , і вважає за необхідне ухвалу слідчого судді в цій частині скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в цій частині. В іншій частині ухвалу слідчого судді від 28.01.2026 залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 171, 172,173, 376, 404, 405,407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Поновити представнику третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2026 року в частині накладення арешту шляхом заборони розпорядження автомобілем марки Mersedes-Bens Sprinter 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, власником якого являється ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яким фактично користується ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилученого 21.01.2026 в ході проведення обшуку - скасувати .
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 в цій частині - відмовити.
В іншій частині ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 січня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4