Провадження № 11-кп/803/197/26 Справа № 202/5922/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022050000004565 відносно:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Єкатеринбург РФ, громадянина України, з середньою освітою, одруженого. не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, -
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2024 рокуОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України та призначено покарання у виді одинадцяти років позбавлення волі.
Застосовано спеціальну конфіскацію до предметів кримінального правопорушення, та конфіскувати в дохід держави: ??мобільний телефон марки «Honor 8А» моделі «JAT-LX1», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
Як встановлено судом, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно усвідомлюючи, що військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державний кордон України та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народно-господарче та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, з метою окупації України, добровільно погодився в умовах воєнного стану поширювати невстановленому представнику силового відомства Російської Федерації, який зареєстрований під псевдонімом « ОСОБА_9 » у месенджері «Telegram», інформацію щодо переміщення та розташування особового складу та техніки ЗС України та інших військових формувань України на території м. Краматорськ Донецької області та прилеглої території, використовуючи власний мобільний телефон марки «Honor 8А» моделі «JAT-LX1», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 за допомогою встановленого у ньому Інтернет-месенджеру «Telegram», який зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_3 під ім'ям « ОСОБА_10 », невстановленому в ході досудового розслідування представнику силового відомства Російської Федерації, який використовує Інтернет-месенджер «Telegram», що зареєстрований під псевдонімом « ОСОБА_9 ».
Так, з 09 вересня 2022 року по 10 вересня 2022 року громадянин України ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою надання інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, знаходячись у м. Краматорськ Донецької області (більш точна адреса не встановлена), на виконання завдання невстановленого представника силового відомства Російської Федерації, який зареєстрований під псевдонімом « ОСОБА_9 » у месенджері «Telegram», поширив останньому інформацію про переміщення та розташування особового складу та техніки ЗС України та інших військових формувань України на території м. Краматорськ Донецької області, а саме:
09.09.2022 о 16 год. 17 хв. про розташування фільтраційного пункту підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях у приміщенні Краматорського закладу загальної середньої освіти № 12 ім. С. Чубенка за адресою: АДРЕСА_3;
10.09.2022 о 09 год. 29 хв. про розташування особового складу та військової техніки ЗСУ на території ПАТ «Новокраматорського машинобудівного заводу» за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 5;
10.09.2022 о 10 год. 33 хв. про переміщення особового складу та військової техніки ЗСУ по АДРЕСА_2 в напрямку м. Слов'янськ Донецької області.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 3 ст. 114-2 КК України, а саме як поширення інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Захисник в свої апеляційній скарзі просить вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.03.2024 року скасувати та закрити провадження у зв'язку з недоведеністю ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Повернути вилучений телефон марки HONOR модель JAT-L-XL imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_8 .
Звільнити ОСОБА_8 з-під варти.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що судовий розгляд здійснювався з великим обсягом процесуальних порушень з боку головуючого судді, судовий розгляд обвинувального акту щодо ОСОБА_8 та ухвалене за його підсумками рішення не відповідають вимогам ст. 1, 2, 7-10, 22, 23, 370, 374 КПК України.
В оскаржуваному вироку відсутня правова позиція захисника, проголошена під час судових дебатів, яка була письмово оформлена та приєднана до матеріалів справи, а судове рішення складене заздалегідь, що повністю не відповідає приписам КПК України щодо процедури судового розгляду, таким чином, у вироку відсутня правова позиція захисника та обвинуваченого, мотиви суду не прийняття доводів сторони захисту.
Щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, фактичне затримання ОСОБА_8 відбулось 09.09.2022 шляхом незаконного проникнення до житла, проведення несанкціонованого обшуку, вилучення телефонів ОСОБА_11 та його дружини ОСОБА_12 .
ОСОБА_8 незаконно утримували більше доби, тому у нього не було можливості користуватися телефоном, бо його було вилучено, іншими особами було створене листування між номером зв'язку ОСОБА_8 та абонентом « ОСОБА_9 », в якому його звинувачують.
Суд першої інстанції при винесенні вироку не врахував наступні обставини, не врахував суперечності та неспроможність висновків ТУ ДБР у м. Краматорську, оскільки під час затримання ОСОБА_8 та складання протоколу огляду 10.09.2022 року, захисник не був присутній.
Також після закриття кримінального провадження №62022050010001455 від 29.12.2022 у ТУ ДБР у м. Краматорську, відкритого за заявою ОСОБА_8 від 01.11.2022 р. подана скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження до Дніпропетровського районного суду міста Дніпра, справа №175/4269/24, номер провадження 1-кс/175/1191/24.
12.04.2024 року, вже після ухвалення вироку, постанова слідчого ТУ ДБР у м. Краматорську, була скасована.
Крім того, обвинувачений не мав можливості ознайомитись з процесуальними документами, бо не мав окулярів.
Суд першої інстанції не перевірив безпосередньо обставини щодо дати фактичного затримання обвинуваченого, посилаючись на висновки постанови ТУ ДБР у м. Краматорську, складеної на підставі показань осіб, які на думку захисника є зацікавленими в закритті кримінального провадження щодо них, було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, адже не призначення судової телекомунікаційної експертизи перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Інше істотне порушення з боку суду полягає в перешкоджанні сторони захисту доводити невинуватість ОСОБА_8 та факт застосування до обвинуваченого незаконної правової процедури, що є невиконанням вимог ст. 2 КПК України.
Також захисник вважає, що матеріали кримінального провадження не підтвердили фактичних даних, що стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР - факту вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення з серпня 2022 року, а обвинуваченням не було надано розумного пояснення, чому листування у мобільному додатку «Телеграм», зареєстрованого за номером оператора зв'язку МТС НОМЕР_4 між номером зв'язку ОСОБА_11 з особою « ОСОБА_9 » починається тільки з 09 вересня 2022 року, досудове розслідування почалося у спосіб, не передбачений КПК України.
Захисник зазначає, що ОСОБА_8 не міг користуватись телефоном з ранку 9 вересня та протягом 10 вересня, що узгоджується з показами свідка ОСОБА_13 , яка свідчила про те, що її телефон вилучили разом з телефоном чоловіка 09.09.2022 року на початку 9 години, тому на думку захисника переписка у телеграмі з обліковим записом «ОСОБА_9» була створена не ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту затримання обвинуваченого 10 вересня 2022 року, обґрунтовуючи свій висновок постановою ТУ ДБР у м. Краматорську, в якій є посилання на покази свідків, які начебто підтвердили, що ОСОБА_8 за участю понятих був затриманий 10 вересня.
Дані висновки суперечать вимогам КПК України, а саме згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, таким чином, у Кодексі кілька разів висловлено вимогу усного допиту в судовому засіданні.
А враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022050010001455 від 29 грудня 2022 року у ТУ ДБР у м. Краматорську ще не завершилось, висновки суду не відповідають ще й фактичним обставинам справи.
Захисник звертає увагу на те, що матеріали провадження не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, а виро не містить обґрунтування, чому суд вважає доведеним, що особа під іменем «ОСОБА_9» є представником силового відомства РФ.
Захисник ОСОБА_7 подала доповнення до апеляційної скарги в якому вважає доказ, який суд взяв до уваги, а саме відповідь на запит СБУ (а.с.68) - неналежним, оскільки слідчий 27.01.2023 року звертався до командувача ОСВУ «Хортиця» ОСОБА_14 з аналогічним запитом, на який відповідь не отримав.
Дана обставина для захисту вказує на сумнівність взагалі відповіді СБУ на запит СБУ, який був відправлений значно пізніше, ніж до ОСВУ Хортиця.
На погляд захисника належним мав би бути доказ у вигляді відповіді з ОСВУ Хортиця, адже саме це військове угруповання має у розпорядженні дані про дислокацію особового складу та озброєння ЗСУ.
У такому разі висновки суду щодо доведеності обставини поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, в тому числі про їх переміщення територією України, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі, вчинене в умовах военного або надзвичайного стану - не знайшла підтверндження серед доказів обвинувачення.
Від прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_15 надійшли заперечення, в яких вона зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора і просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги захисника, заперечував та просив залишити її без задоволення.
Обвинувачений та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги ОСОБА_7 , просили її задовольнити з підстав та мотивів викладених у ній.
Мотиви апеляційного суду.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що передбачено ч. 1 ст. 404 КПК України.
Відповідно до ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно переглянути справу і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК України, згідно якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом; ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 374 КПК України визначено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вимоги вищевказаних норм закону судом першої інстанції не були виконані в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд, в порушення закладених у зазначеній нормі закону завдань, не провів стосовно ОСОБА_8 повного та неупередженого судового розгляду і судового розгляду, не перевірив заяву обвинуваченого про застосування щодо нього примусу та не застосував належну процесуальну процедуру судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_8 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 09 вересня 2022 року близько 08:00 до його дому увірвалися невстановлені особи, які вилучили його паспорт та мобільний телефон. Родичам повідомили, що його доставлять до відділу поліції, однак фактично його привезли до школи № 12 у м. Краматорську. Зі слів обвинуваченого, там його били, шантажували та змушували повідомити пін-код до мобільного телефону, на якому були встановлені додатки «Viber» та «WhatsApp», тоді як «Telegram» встановлений не був. Він стверджував, що 09 та 10 вересня 2022 року мобільного телефону при собі не мав.
Зазначив, що зранку 09.09.2022 року його утримували у підвалі, де він перебував усю ніч. 10.09.2022 року його перевезли до школи № 25, де проводили допит без участі захисника; захисник з'явився лише ввечері того ж дня. 11.09.2022 року йому повідомили, що з його мобільного телефону було поширено інформацію щодо розташування фільтраційного пункту підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, місця перебування особового складу та військової техніки ЗСУ на території ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», а також про переміщення особового складу та військової техніки ЗСУ по АДРЕСА_2 .
Крім того, ОСОБА_8 зазначив, що контакту « ОСОБА_16 » у нього не було, а станом на 09.09.2022 року додаток «Telegram» на його телефоні встановлений не був, оскільки він видалив його щонайменше за місяць до зазначених подій. За його словами, коли йому згодом продемонстрували телефон, додаток «Telegram» уже був встановлений.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що є дружиною обвинуваченого та 09 вересня 2022 року, орієнтовно о 08:00 годині, до ОСОБА_8 прибули невідомі особи, озброєні вогнепальною зброєю, які не пред'явили документів, що засвідчують їхню особу, та примусово вилучили їх мобільні телефони, а також примусово увезли ОСОБА_8 .
Вона весь день намагалась встановити місце перебування чоловіка, звернувшись до органів поліції. Лише 11 вересня 2022 року ОСОБА_8 привезли до дому за речами, та повернули їй мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_18 пояснила, що вранці 09.09.2022 року вигулювала собаку та бачила, як ОСОБА_8 затримали, троє осіб, один з яких був у військовій формі, а другий у поліцейській. Також додала, що ОСОБА_8 у кайданках не бачила, його лише посадили до авто білого кольору.
Свідок ОСОБА_19 пояснила, що вранці 09.09.2022 року вранці перебуваючи у м. Краматорськ біля будинку де мешкає ОСОБА_8 бачила дві машини з чоловіками в формі, які стукали у вікно вказаного будинку. Через деякий час до них вийшла дружина ОСОБА_8 , яка повідомила, що її чоловіка було затримано, а у неї вилучено мобільний телефон.
Щодо свого попереднього свідчення, де вона зазначала, що бачила момент, коли ОСОБА_8 виводили з дому, вона підтвердила ці слова, додавши, що спостерігала за подіями з балкона. Вона пояснила, що раніше не згадала цей момент під час допиту, оскільки забула про деякі деталі події.
Свідок ОСОБА_20 пояснила, що є тещою для обвинуваченого 09 вересня 2022 року їй зателефонувала донька та повідомила, що до їх квартири прийшли чоловіки у формі, забрали ОСОБА_8 , а також вилучили мобільні телефони у доньки та її чоловіка. Вони почали шукати ОСОБА_8 у відділенні поліції, однак його там не знайшли, і в воєнкоматі він також не був. 10 вересня 2022 року їм зателефонували та повідомили, що ОСОБА_8 було затримано. 11 вересня 2022 року приїхали три особи з ОСОБА_8 , який передав деякі речі, включаючи ключі та партмоне, а поліція повернула телефон доньки. Вона також додала, що 09 вересня 2022 року з 08:40 години перебувала поруч з донькою і залишалася з нею до 11 вересня 2022 року.
Письмові докази, а саме:
- протокол затримання ОСОБА_8 від 10.09.2022 року, в якому зазначено, що затримання відбулось 10.09.2022 року з 16 години 25 хвилин до 18 години 10 хвилин, під час затримання у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Honor 8А» моделі «JAT-LX1», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ;
- протокол огляду речей від 10.09.2022 року з фото-таблицею до нього, предметом огляду є мобільний телефон марки Honor моделі «JAT-LX1», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що в телефоні виявлено додаток «Telegram» та акаунт під псевдонімом « ОСОБА_10 », зареєстрованого за номером оператора мобільного зв'язку Vodafone НОМЕР_5 , після переходу до стрічки діалогів, було виявлено діалог з користувачем « ОСОБА_9 »;
- протокол проведення слідчого експерименту від 11.09.2022 року, який було проведено за участю ОСОБА_8 в присутності захисника, під час слідчого експерименту ОСОБА_11 відшукав та показав на google карті місця розташування військових підрозділів ЗСУ, які він передавав за допомогою додатку «Telegram» користувачу під псевдонімом « ОСОБА_9 ».
- протокол огляду від 04.02.2023 року, відповідно до якого об'єктом огляду є додаток до висновку експерта № 41 від 27.01.2023 року, при відкритті якого виявлено діалог в додатку «Telegram», який використовує абонент « ОСОБА_10 », зареєстрований за номером телефону НОМЕР_6 (номер ОСОБА_11 ) з користувачем « ОСОБА_9 », діалог відповідає відомостям отриманим в ході проведення огляду 10.09.2022 року;
- протокол огляду речей від 04.02.2023 року, відповідно до якого, встановлено, що вказаний телефонний номер згідно базових передавальних станцій в період з 09 вересня 2022 року по 10 вересня 2022 року знаходився у м. Краматорськ Донецької області. Вказані відомості віддруковано та долучено до даного протоколу в якості додатку №1;
- акт візуального обстеження будівлі (приміщення) «Інженерний корпус НКМЗ» - ПрАТ «НКМЗ» від 25.10.2022 року з фотографіями;
- відповідь на запит, відповідно до якого інформація про дислокацію особового складу та техніки ЗС України не була розміщена у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України, ГУ розвідки Міністерства оборони України.
А також, висновок експерта № 41 від 27.01.2023 року.
Дослідивши безпосередньо під час судового провадження вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про їх належність і допустимість, та оцінивши їх за своїми внутрішніми переконаннями вважав, що ОСОБА_8 вчиняє суспільно небезпечне діяння, яке полягає у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України за можливості їх ідентифікації на місцевості, про відсутність вказаної інформації у відкритому доступі розміщеної Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
Водночас, в порушення вимог ст. ст. 410, 411 КПК України, суд першої інстанції провів неповний судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, ухвалив рішення, яке не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, тобто, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, та навів висновки у судовому рішенні, що містять істотні суперечності.
Одним із важливих кроків у стратегії інтеграційного розвитку та впровадження міжнародних стандартів судочинства в правову систему України було закріплення законодавцем у КПК України положення про необхідність доведення вини особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд першої інстанції належним чином не перевірив доводи обвинуваченого щодо його невинуватості, оскільки він під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду пояснив, що зранку 09 вересня 2022 року його було затримано невстановленими людьми, вилучено телефон та доставлено до школи №12 у м. Краматорську у підвал, де він пробув всю ніч та його змусили назвати пін код до телефону. Там його били та шантажували і пізніше йому повідомили, що з його телефону була поширена інформація щодо розташування фільтраційного пункту підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, розташування особового складу та військової техніки ЗСУ на території ПАТ «НКМЗ» про переміщення особового складу та військової техніки ЗСУ по вул. Олекси Тихого.
Слід звернути увагу, що право на захист є невід'ємним, природним правом людини, загальновизнаним принципом міжнародного права та розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Принцип забезпечення обвинуваченому права на захист є однією з основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України) та має фундаментальне значення для кримінального процесу.
Зазначений принцип знайшов своє відображення у ст. 7 КПК України, відповідно до якої, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться рівність перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст цих принципів розкрито у статтях 10 та 22 КПК України, і він полягає у відсутності привілеїв чи обмежень у правах учасників процесу, самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, а також через свободу сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
При цьому, суд зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Лудіке, Белкасем і Коч проти ФРН» зазначив, що право на допомогу перекладача стосується як усних виступів, так і документальних матеріалів кримінального провадження. Ці гарантії надані з метою реалізації права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на важливості вирішення національними судами питань чи розуміє обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення мову судочинства, чи не зашкодить відсутність перекладача брати участь у розв'язанні питань, які мають для особи вирішальне значення, та повноцінно здійснювати захист у випадках, якщо вона не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею. Такий висновок викладений у рішенні від 24 вересня 2002 року у справі «Кускані проти Сполученого Королівства».
Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам сторони захисту щодо незаконності та безпідставності затримання обвинуваченого саме 09 вересня 2022 року.
Залишив поза увагою доводи обвинуваченого щодо можливого здійснення у цей самий період несанкціонованого доступу до його мобільного телефону, що могло вплинути на допустимість та належність отриманих доказів. Не було перевірено обставини отримання доступу до пристрою, наявність відповідного судового дозволу, дотримання порядку тимчасового доступу до речей і документів або проведення обшуку, а також забезпечення цілісності та незмінності електронної інформації.
Суд першої інстанції, фактично не перевірив належним чином та не надав мотивованої оцінки показанням свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 . ОСОБА_19 обмежившись формальним посиланням на те, що свідок ОСОБА_17 є дружиною, а свідок ОСОБА_20 теща обвинуваченого, які є близькими родичами, а інші свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 - його сусідками, не навівши жодних переконливих аргументів щодо недостовірності їх показань, обмежився посиланням на те, що вказані відомості спростовуються постановою слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, від 17 травня 2024 року про закриття кримінального провадження № 62022050010001455 від 29 грудня 2022 року.
За таких обставин суд першої інстанції фактично не перевірив алібі ОСОБА_8 , що свідчить про істотне порушення права на захист та є підставою для скасування вироку суду першої інстанції.
Крім того, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 серпня 2024 року постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, від 17 травня 2024 року про закриття кримінального провадження № 62022050010001455 від 29 грудня 2022 року було скасовано.
Вказані порушення є істотні порушення процесуального права, а саме право на захист.
Ці вимоги КПК України не були дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 412 КПК України, порушення права на захист є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
За таких обставин доводи в апеляційній скарзі захисника про те, що під час судового розгляду суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в тому числі й порушення право на захист, відповідають матеріалам провадження, а тому заслуговують на увагу.
Крім того, доводи захисника, щодо висновку експерта № 41 від 27.01.2023 року містить відомості про виявлення слідів електронного листування у додатку «Telegram», однак зазначений висновок не підтверджує обставин, викладених в обвинувальному вироку, а навпаки, узгоджується з позицією обвинуваченого і поясненнями свідків щодо розшуку ОСОБА_8 .
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, щозміст висновку експерта потребує уточнення щодо обсягу та характеру виявленої інформації; способу її фіксації та збереження; наявності чи відсутності підтвердження конкретних фактів, що мають значення для кримінального провадження;можливості інтерпретації встановлених даних.
Відповідно до принципів безпосередності та змагальності судового розгляду, а також з метою усунення наявних розбіжностей у тлумаченні доказу, забезпечення повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, вважаю за необхідне допитати експерта, який склав висновок № 41 від 27.01.2023 року, у судовому засіданні суду першої інстанції.
Такий допит надасть можливість:з'ясувати, чи підтверджує висновок експерта обставини, покладені в основу обвинувачення; уточнити технічні аспекти проведеного дослідження;перевірити правильність розуміння та оцінки цього доказу сторонами;
Допитати судом першої інстанції експерта,який надавав висновок
Таким чином дані обставини не можливо усунути під час апеляційного розгляду, а тому у відповідності до ст. 415 КПК України, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, визначених приписами ст. 7 цього Кодексу, колегія суддів приходить до переконання, що вирок суду слід скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Що стосується доводів та посилань захисника ОСОБА_21 на неправильну оцінку доказів і недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому досудовим розслідуванням злочину, то вони підлягають перевірці під час нового судового розгляду одночасно з перевіркою правильності встановлених судом першої інстанції фактичних обставин провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань учасників процесу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, беручи до уваги усталену практику ЄСПЛ (зокрема, рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16.10.2014) щодо неприпустимості тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_8 , з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки останній не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його вини за висунутим обвинуваченням, а також незаконного впливу на свідків, ураховуючи особливості апеляційного розгляду, передбачені главою 31 КПК та обмежені можливості щодо повноцінного розгляду та вирішення цього питання в межах процедури апеляційного перегляду, апеляційний суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_8 під вартою на строк, мінімально необхідний для вирішення вказаного питання судом першої інстанції, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 днів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 370, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 417 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Дніпровського Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2024 року за ч. 3 ст. 114-2 КК України відносно ОСОБА_8 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до проведення судом першої інстанції попереднього підготовчого судового засідання, але не більше ніж на 60 днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4