Провадження № 22-ц/803/2263/26 Справа № 175/19005/25 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
27 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Агєєву Олександру Володимировичу, Космачевській Тетяні Вікторівні, Халаджи Ользі Володимирівні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року про передачі справи за підсудністю у справі №175/19005/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, скасування постанови та стягнення коштів, -
В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року про передачі справи за підсудністю у справі №175/19005/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, скасування постанови та стягнення коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 18 листопада 2025 року визначений склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) Агєєв О.В., судді: Космачевська Т.В., Халаджи О.В.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року справу було призначено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
23 лютого 2026 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Агєєва О.В., Космачевської Т.В., Халаджи О.В. від апеляційного розгляду за його скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року про передачі справи за підсудністю у справі №175/19005/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, скасування постанови та стягнення коштів.
Заява про відвід судді мотивована тим, що 18 листопада 2025 року ним було надіслано апеляційну скаргу. Матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 27 листопада 2025 року. Ухвалу про відкриття апеляційного провадження винесено 16 грудня 2025 року. Вважає, що граничний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції (30 днів) спливає 16 лютого 2026 року. Однак, станом на 22 лютого 2026 року, справа по суті не розглянута, жодних процесуальних рішень, окрім ухвали про відкриття провадження, колегією суддів не прийнято, тому, на думку заявника, вказані обставини свідчать про упередженість та необ'єктивність складу суду, що є підставою для відводу суддів.
Зазначає, що розгляд такої категорії справ не потребує дослідження складних фактичних обставин, виклику сторін чи проведення тривалих підготовчих дій, для прийняття рішення суду апеляційної інстанції (постановлення ухвали за наслідками розгляду скарги) потрібен мінімальний проміжок часу.
Вказує, що така безпідставна затримка є неприпустимою, оскільки порушує його право на доступ до правосуддя та остаточне вирішення спору.
У зв'язку з чим ОСОБА_1 заявляє відвід колегії суддів і просить призначити інший склад суду.
Розглянувши заяву про відвід та мотиви, на які послався заявник, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 2 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
Зокрема, ст.6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.
Як зазначено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, яі свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення Європейського Суду з прав людини «Білуха проти України»).
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
За об'єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
В заяві про відвід ОСОБА_1 посилається на те, що колегія суддів Агєєв О.В., Космачевська Т.В., Халаджи О.В. упереджені та необ'єктивні щодо розумного строку розгляду справи, оскільки справа, що переглядається, є гранично простою, предметом апеляційного оскарження є абсурдна ухвала суду першої інстанції про передачу справи нібито «за підсудністю» і розгляд такої категорії справ не потребує дослідження складних фактичних обставин, виклику сторін чи проведення тривалих підготовчих дій.
Будь-яких інших посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто, вчинення суддями дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності при розгляді даної справи, заявником не зазначено.
Слід зауважити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи і долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Таким чином, викладені ОСОБА_1 в заяві про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Агєєва О.В., Космачевської Т.В., Халаджи О.В. підстави, суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях та не свідчать про упередженість чи необ'єктивність суддів, та пов'язані з незгодою з рішенням по іншій справі, де заявник приймав участь як сторона, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід і відсутність правових підстав, в розумінні статей 36, 37 ЦПК України, для її задоволення.
Відповідно до частин 3, 11 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ч.4 ст.36, ст.39, ст.40, ст.381 ЦПК України, суд -
Відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів Дніпровського апеляційного суду Агєєву Олександру Володимировичу, Космачевській Тетяні Вікторівні, Халаджи Ользі Володимирівні від апеляційного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року про передачі справи за підсудністю у справі №175/19005/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити дії, скасування постанови та стягнення коштів - визнати необґрунтованим.
Для вирішення питання про відвід, справу № 175/19005/25 передати до канцелярії суду, для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді