Справа № 761/6529/26
Провадження № 1-кс/761/5193/2026
27 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026100100000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2026 року, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026100100000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2026 року.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026100100000408 від 18.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 18.02.2026 року приблизно о 13 год. 50 хв. за адресою: м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, 11, працівниками Шевченківського УП ГУНП у м. Києві було зупинено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що має при собі 4 згортки з наркотичною речовиною, яку зберігає з метою її збуту.
В ході проведення першочергових слідчих дій в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України, 18.02.2026 року було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який було поміщено до пакету CRI 1030610, зв'язку ключів поміщено до пакету CRI 1030437, гаманець чорного кольору поміщено до пакету CRI 1030608, особисті речі поміщено до пакету CRI1030435, зіп пакет з залишками речовини зеленого кольору, разом з іншим зіп пакетом, поміщено до пакету CRI 1030436, грошові кошти у розмірі 3350 грн., 100 доларів США та 5 румунських лір, поміщено до пакету CRI1030607, 4 згортки з невідомою речовиною всередині, поміщено до пакету CRI1258488.
18 лютого 2026 року винесено постанову про вилученого майна речовими доказами у кримінальному провадженні №12026100100000408 від 18.02.2026 року.
На підставі наведеного та враховуючи, що вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою його належного збереження та не допущення знищення, прокурор просить накласти арешт на майно, яке являється предметом розгляду даного клопотання.
Представник органу досудового розслідування, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився. Водночас в матеріалах клопотання міститься заява прокурора ОСОБА_3 про проведення судового засідання за його відсутності.
Власник майна, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що Шевченківським управлінням поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026100100000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
18.02.2026 року в ході затримання ОСОБА_4 , в останнього виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який було поміщено до пакету CRI 1030610, зв'язку ключів поміщено до пакету CRI 1030437, гаманець чорного кольору поміщено до пакету CRI 1030608, особисті речі поміщено до пакету CRI1030435, зіп пакет з залишками речовини зеленого кольору, разом з іншим зіп пакетом, поміщено до пакету CRI 1030436, грошові кошти у розмірі 3350 грн., 100 доларів США та 5 румунських лір, поміщено до пакету CRI1030607, 4 згортки з невідомою речовиною всередині, поміщено до пакету CRI1258488.
18 лютого 2026 року вищезазначені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12026100100000408 від 18.02.2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вилученого майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного майна з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, передачі чи відчуження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна. Тож, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026100100000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2026 року - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 18.02.2026 року в ході затримання ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який було поміщено до пакету CRI 1030610; зв'язку ключів, які поміщено до пакету CRI 1030437; гаманець чорного кольору, який поміщено до пакету CRI 1030608; особисті речі, які поміщено до пакету CRI1030435; зіп пакет з залишками речовини зеленого кольору, разом з іншим зіп пакетом, які поміщено до пакету CRI 1030436; грошові кошти у розмірі 3350 грн., 100 доларів США та 5 румунських лір, які поміщено до пакету CRI1030607; 4 згортки з невідомою речовиною всередині, які поміщено до пакету CRI1258488.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5