Справа №760/4402/26
1-кс/760/2559/26
26 лютого 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 03.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100170000052 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньою освітою, працевлаштованого службовця на складі (комірника) Релігійної організації «Релігійна громада Євангельських Християн, смт. Макарів Київської області», одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Слідчим відділенням відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100170000052 від 03.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Органом досудового розслідування 19.10.2025 повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Біла Церква, Київської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, про те, що він підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України - переховування людини, вчиненому з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб.
Під час досудового розслідування встановлено, що статтею 29 Конституції України гарантується права кожної людини на свободу та особисту недоторканність, які можуть обмежуватися лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
З огляду на вимоги зазначеної норми Основного Закону та ст. ст. 13, 14, 16 Закону України «Про психіатричну допомогу», рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 у справі № 1-1 /2016 при примусовій госпіталізації, хворих (без їх згоди) вимагається висновок комісії лікарів-психіатрів та рішення суду, а у разі недієздатності особи також прохання або згода її опікуна.
Таким чином, чинне законодавство забороняє будь-яке позбавлення особи волі, у тому числі у зв'язку з психічними розладами, без рішення суду як основного засобу контролю за дотриманням прав громадян на свободу.
Крім того, суспільні відносини у сфері охорони здоров'я врегульовані актами законодавства, насамперед Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі - Основи законодавства про охорону здоров'я).
Відповідно до вимог згаданого закону поняття «реабілітація» відноситься до одного з видів медичної допомоги.
Для соціальної реабілітації наркозалежних осіб передбачено створення закладів, зокрема центру ресоціалізації наркозалежної молоді, який відповідно до Типового положення про центр ресоціалізації наркозалежної молоді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 979, є спеціалізованим закладом, в якому на добровільних засадах цілодобово перебуває молодь, що пройшла курс лікування від наркотичної залежності в закладах охорони здоров'я та потребує отримання соціальних послуг.
Такі центри утворюються за рішенням місцевого органу виконавчої влади, а їх розміщення в підвалах, цокольних поверхах, у приміщеннях, віддалених від населених пунктів, та за відсутності розвинутої транспортної інфраструктури не допускається.
Зарахування до центру здійснюється згідно з наказом його директора, що видається на підставі заяви отримувача соціальних послуг за наявності паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, медичної довідки про стан здоров'я та про проходження курсу лікування від наркотичної залежності в закладах охорони здоров'я або письмового направлення органу, що утворив центр, чи центру соціальних служб. Особи віком до 18 років зараховуються на підставі заяви батьків або осіб, що їх замінюють.
Водночас, до центру не зараховуються особи, що перебувають у стані наркотичного сп'яніння, із симптомами хвороб у гострому періоді або в період загострення хронічних захворювань.
Згідно з вимогами чинного законодавства «суб'єкти недержавного сектору» не мають права на позбавлення волі особи, навіть із самою, на перший погляд, гуманною метою - реабілітації, лікування або фізичного, духовного оздоровлення.
Процедура надання медичної допомоги хворим, у тому числі наркозалежних, потребує виконання передбачених законодавством вимог, які було порушено.
Так, статтею 33 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначено, що медична допомога надається підготовленими медичними працівниками закладів охорони здоров'я з одержаною відповідно до закону ліцензією, та зареєстрованими фізичними особами-підприємцями з відповідною ліцензією, отриманою в установленому законом порядку.
Безоплатна та примусова праця є складовим елементом поневолення людини і прямо заборонено Конституцією України. Такі дії осіб реабілітаційного центру відповідно до положень Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання слід віднести до протиправного тримання в місцях несвободи, тобто будь-якої форми утримання під вартою чи тюремного ув'язнення або поміщення особи в державне чи приватне місце утримання під вартою, яке ця особа не має права залишити за власним бажанням, за наказом будь-якого судового, адміністративного чи іншого органу.
ОСОБА_5 , точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 03.04.2025 маючи умисел направлений на переховування людей з використанням обману та уразливого стану, з метою примусової праці матеріально незабезпечених осіб, з числа нарко- та алкозалежних, які перебували в уразливому стані, викликаному відповідними зовнішніми факторами, почав експлуатувати осіб на несправедливих умовах, без їхньої добровільної згоди, шляхом привласнення результатів їх праці та без належної компенсації для вказаних осіб.
Так, ОСОБА_5 , будучи наглядачем реабілітаційного центру при релігійній організації «Релігійна громада євангельських християн смт. Макарів Київської області», реалізовуючи свій умисел та трудову експлуатацію, під час телефонних розмов з особами, які потребують реабілітації від алкогольної та наркотичної залежності, доводив завідомо неправдиву інформацію про перебування на території реабілітаційного центру, повідомляючи про належні умови проживання, харчування та легкої побутової праці на території центру, замовчуючи дійсні умови праці та її характер, який полягав у безоплатній трудовій експлуатації. Після досягнення згоди потерпілих, запрошував та селив на території реабілітаційного центру розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому шляхом надання вказівок щодо виконання різноманітних робіт третім особам та подальшого контролю за їх виконанням, експлуатував останніх, як безоплатну робочу силу, надаючи останнім лише продукти харчування та місце мешкання.
Так, 22.10.2025 до вище вказаного реабілітаційного центру з метою проходження курсу лікування від алкогольної залежності звернувся потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прибувши до реабілітаційного центру ОСОБА_6 зустрів ОСОБА_5 , який одразу оглянув особисті речі ОСОБА_6 , та відібрав мобільний телефон повідомивши, що на території центру діють суворі правила, а саме - заборона на використання мобільного телефону, заборона покидати територію центру, необхідність дотримування графіку та розпорядку дня, а також виконання робіт за межами території реабілітаційного центру
У подальшому, ОСОБА_5 , у період часу з 22.10.2025 до моменту проведення обшуку та фактичного звільнення потерпілого ОСОБА_6 , 18.11.2025 з використанням обману та уразливого стану, з метою трудової експлуатації, примушував ОСОБА_6 , виконувати роботи в сфері ритуальних послуг, а саме - викопування ям для поховання, тобто експлуатував його шляхом примушування безоплатно працювати, застосовуючи психологічний тиск. За кожен робочий день потерпілого ОСОБА_5 отримував грошові кошти, які останній присвоював.
Таким чином, ОСОБА_5 , у період часу з 22.10.2025 до 18.11.2025 експлуатував потерпілого ОСОБА_6 у формі примусової праці, з використанням обману, його уразливого стану та матеріальної залежності від нього, утримуючи у домоволодінні, яке він не міг самовільно покинути, а саме - за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, 20.10.2025 до вище вказаного реабілітаційного центру з метою проходження курсу лікування від алкогольної залежності звернувся потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Прибувши до реабілітаційного центру ОСОБА_7 зустрів ОСОБА_5 , який одразу оглянув особисті ОСОБА_7 , та відібрав мобільний телефон повідомивши, що на території центру діють суворі правила, а саме - заборона на використання мобільного телефону, заборона покидати територію центру, необхідність дотримування графіку та розпорядку дня, а також виконання робіт за межами території реабілітаційного центру
У подальшому, ОСОБА_5 у період часу з 20.10.2025 до моменту проведення обшуку та фактичного звільнення потерпілого ОСОБА_7 , 18.11.2025 з використанням обману та уразливого стану, з метою трудової експлуатації, примушував ОСОБА_7 , виконувати роботи в сфері ритуальних послуг, а саме - викопування ям для поховання, тобто експлуатував його шляхом примушування безоплатно працювати, застосовуючи психологічний тиск. За кожен робочий день потерпілого ОСОБА_5 отримував грошові кошти, які останній присвоював.
Таким чином, ОСОБА_5 , у період часу з 21.10.2025 до 18.11.2025 експлуатував потерпілого ОСОБА_7 у формі примусової праці, з використанням обману, його уразливого стану та матеріальної залежності від нього, утримуючи у домоволодінні, яке він не міг самовільно покинути, а саме - за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами досудового розслідування 19.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України - переховування людини, вчиненому з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб.
На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.11.2025 (справа №760/32314/25), відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком до 19.01.2026 включно, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 наступних обов'язків.
Враховуючи складність кримінального провадження, постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва від 15.01.2026 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 19.02.2026.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.01.2026 (справа №760/870/26), відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком до 19.02.2026 включно, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 наступних обов'язків.
Враховуючи складність кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.02.2026 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, а саме до 19.04.2026.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.01.2026 відносно ОСОБА_5 визначено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до 19.02.2026 включно.
Проте, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025100170000052 від 03.04.2025 продовжено до 19.04.2026 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18.02.2026.
Враховуючи викладене, у зв'язку із закінченням 19.02.2026 строку дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , постає необхідність у зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
Таким чином, відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, що виправдовують запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На той факт, що він матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду вказує той факт, що він, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України. При цьому, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 149 КК України є особливо тяжким злочином (має високий ступінь суспільної небезпеки), а санкція цієї статті передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане позбавленням волі, він може вживати заходів щодо переховування від правоохоронних органів та/або суду, що негативно вплине на кримінальне провадження.
При цьому, він хоч і має місце реєстрації та постійне місце проживання території Київської області, але не має не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не працюючий, не одружений, не має нерухомого майна, не має стійких соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію Київської області, у зв'язку з чим останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
На той факт, що він може незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні шляхом залякування або схиляння та спонукання до зміни показів, вказує те, що відповідно до висновків експертів за результатами проведення судово-психологічних експертиз, потерпілі, з урахуванням умов ситуації, що розслідується у кримінальному провадженні, не мали правильного уявлення про сутність перебування в реабілітаційному центрі, та перебували у виражено негативному емоційному стані, який деструктивно вплинув на їх здатність до віддалених передбачень наслідків своїх дій.
На той факт, що він може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні вказує те, що він особисто знайомий із іншим підозрюваними у даними кримінальному провадженні, підтримує з ними дружні відносини та вони вступивши у злочинну змову, тому він може впливати на них, з метою зміни показань в частині фактичних обставин.
На той факт, що він може вчинити аналогічні чи інше кримінальне правопорушення вказує те, що він офіційно не працевлаштований та не навчається і немає постійного легального джерела доходу, що дає підстави органу досудового розслідування вважати, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі пов'язані із переховуванням людини, вчиненому з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб.
Відсутність на даному етапі кримінального провадження з боку підозрюваного вищевказаних дій, жодним чином не спростовує ризику вчинення ним таких дій у подальшому.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні і може призвести до продовження ним злочинної діяльності.
Орган досудового розслідування вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 149 КК України.
На підставі викладеного прокурором, звернулась до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані, підтверджується належними доказами. Просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні цілодобово залишати житло за місцем мешкання, в межах строку досудового розслідування із покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення заявленого клопотання та просили суд застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло у певний час доби або особисте зобов'язання, враховуючи відомості про особу підозрюваного, який офіційно працевлаштований.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 181, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом відділу поліції на станціях залізничного транспорту Солом'янського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 03.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100170000052 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
19.11.2025, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчому судді копіями матеріалів кримінального провадження, а саме:
- протоколами допитів потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ;
- протоколами за результатами проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- протоколами за результатами проведення слідчого експерименту за участі потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ;
- висновками судово-психологічних експертиз потерпілих;
- протоколами за результатами проведення обшуків за адресами місця знаходження так званих «реабілітаційних центрів»;
- протоколами за результатами проведення оглядів речових доказів, які були вилучені у ході вищевказаних обшуків;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, тобто переховуванні людини,вчиненому з метою експлуатації з використанням обману та уразливого стану потерпілого за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб.
Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 2 ст. 149 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний похилого віку, має задовільний стан здоров'я.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, а саме одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середню освіту, працевлаштований на посаді службовця на складі (комірника) Релігійної організації «Релігійна громада Євангельських Християн, смт. Макарів Київської області».
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України даних щодо негативної репутації підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
У відповідності до вимог п. 7 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що розмір посадового окладу підозрюваного за основним місцем роботи становить 9 000 гривень на місяць.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано, разом із тим,в рамках даного кримінального провадженні вже застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягав в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за місцем мешкання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який продовжувався в межах строку досудового розслідування і строк дії якого завершився.
Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що майнової шкоди у даному кримінальному провадженні не встановлено.
На виконання вимог п. 12 ч.1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, по існування якого свідчать тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину проти волі, честі та гідності особи, який вчинено в умовах воєнного стану.
Стороною обвинувачення, також, доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на інших підозрюваних та потерпілих у даному кримінальному провадженні шляхом залякування або схиляння та спонукання до зміни показів, оскільки, відповідно до висновків судово-психологічних експертиз, потерпілі, з урахуванням умов ситуації, що розслідується у кримінальному провадженні, не мали правильного уявлення про сутність перебування в реабілітаційному центрі, та перебували у виражено негативному емоційному стані, який деструктивно вплинув на їх здатність до віддалених передбачень наслідків своїх дій. Крім того ,суд враховує, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення вчинено за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_5 підтримує дружні відносини з іншими підозрюваними у даному криимінальному провадженні, отже має може впливати на них, з метою зміни показань в частині фактичних обставин.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки вказаний ризик належним чином не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтується на припущеннях слідчого, прокурора.
Крім того, слідчий суддя враховує вимоги положень ч. 6 ст. 181 КПК України, та зазначає, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , вже застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягав в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за місцем мешкання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії якого, завершився 19.02.2026.
Постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва від 15.01.2026 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто по 19.02.2026.
18.02.2026, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто по 19.04.2026.
При цьому слідчий суддя не встановлює та не досліджує існування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, визначених ст. 199 КПК України, і не надає оцінку даним доводам, оскільки це виходить за межі судового розгляду при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 194 КПК України.
Крім того, слідчий суддя враховує, що з моменту завершення строку дії попередньої ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.01.2026 про продовження строку дії запобіжного заходу до моменту розгляду даного клопотання перебував без запобіжного заходу та дотримувався покладених на нього процесуальних обов'язків підозрюваного, офіційно працевлаштувався та має джерело прибутку.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, визначені ст. ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров'я та наявність постійного місця мешкання та роботи,, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам та не перевищують встановлений ст. 181 КПК України сукупний строк.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 годин житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою запобігання загрози життю чи здоров'ю, в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць та двадцять чотири дні, тобто по 19 квітня 2026 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 199, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 годин житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою запобігання загрози життю чи здоров'ю, в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць та двадцять чотири дні, тобто по 19 квітня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а вразі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме села Королівка Бучанського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць та двадцять чотири дні, тобто по 19 квітня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до органу Національної поліції за місцем мешкання підозрюваного для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1