СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3911/26
пр. № 3/759/1614/26
25 лютого 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у м.Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника відділу фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб?єктом декларування та суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», 31.10.2025, припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 15.12.2025 о 14 год 30 хв несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала, підтвердила обставини, викладені у протоколі, просила суворо її не карати.
Прокурор Шкурпело Р.В. у судовому засіданні, вбачаючи в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, просив притягнути її до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді мінімального штрафу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №279 від 13.02.2026 та іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення у їх сукупності.
Так, відповідно до наказу Підприємства від 05.08.2021 №317-к «Про прийняття ОСОБА_1 » ОСОБА_1 прийнято на основне місце роботи на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та планово-договірної роботи - головного бухгалтера Підприємства з 09.08.2021.
Наказом Підприємства від 19.08.2021 №336-к «Про переведення працівників» ОСОБА_1 з 19.08.2021 переведено на посаду начальника відділу фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера.
Згідно наказу Підприємства від 31.10.2025 №379-к «Про звільнення» ОСОБА_1 , 31.10.2025 звільнено з займаної посади начальника відділу фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера.
Відтак, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме 31.10.2025, припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 15.12.2025 о 14 год 30 хв несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті.
Визначаючи розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, щире каяття у вчиненому, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність накладення стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП України, що буде необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ч.1 ст.172-6, ст.ст. 33, 36, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя К.О. Васильєва