печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60016/19-к
27 січня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні №12019100060003745, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2019, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, клопотання захисника ОСОБА_4 про призначення судової криміналістичної експертизи відеозапису, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12019100060003745 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
22.03.2024 захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням про призначення судової криміналістичної експертизи відеозаписів (відеофонограм), на яких зафіксована дорожньо-транспортна пригода, що відбулася 31.08.2019 року близько 17.00 год. на перехрестя вулиці Велика Васильківська та вулиці Жилянська, що містяться у матеріалах справи на компакт-дисках CD-R, на вирішення якої просив поставити наступні питання:
-чи є відеофонограма «ch01_20190831175926.mр4», що міститься у матеріалах справи на компакт-диску CD-R, оригінальною відеофонограмою чи копією та у який спосіб вона зафіксована на зазначений носій?;
-чи містить з технічної точки зору відеофонограма «ch01_20190831175926.mр4», що міститься у матеріалах справи на компакт-диску CD-R ознаки монтажу, порушення безперервності запису, стирання, обрізання чи іншої модифікації?;
-чи є відеофонограма «ch08_20190831175926.mр4», що міститься у матеріалах справи на компакт-диску CD-R є оригінальною відеофонограмою чи копією та у який спосіб вона зафіксована на зазначений носій?;
-чи містить з технічної точки зору відеофонограма «ch08_20190831175926.mр4», що міститься у матеріалах справи на компакт-диску CD-R ознаки монтажу, порушення безперервності запису, стирання, обрізання чи іншої модифікації?;
-чи є відеофонограма «ch14_20190831175926.mp4», що міститься у матеріалах справи на компакт-диску CD-R є оригінальною відеофонограмою чи копією та у який спосіб вона зафіксована на зазначений носій?;
-чи містить з технічної точки зору відеофонограма «ch14_20190831175926.mр4», що міститься у матеріалах справи на компакт-диску CD-R ознаки монтажу, порушення безперервності запису, стирання, обрізання чи іншої модифікації?;
-чи є відеофонограма «10.9.44.44_TF_Велика Васильківська_ облачное хранилище_16-59-.тр4», що міститься у матеріалах справи на компакт-диску CD-R оригінальною відеофонограмою чи копією та у який спосіб вона зафіксована на зазначений носій?;
-чи містить технічної точки зору відеофонограма «10.9.44.44_TF_Велика Васильківська_облачное хранилище_16-59-тр4», що міститься у матеріалах справи на компакт-диску CD-R ознаки монтажу, порушення безперервності запису, стирання, обрізання чи іншої модифікації?.
Проведення експертизи захисник просив доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
14.01.2025 та 27.05.2025 до суду надійшли доповнення захисника до вказаного клопотання.
Обґрунтовуючи вищезазначене клопотання та доповнення до нього, захисник вказав, що після перегляду в судовому засіданні відеозаписів (відеофонограм), на яких зафіксована дорожньо-транспортна пригода, що відбулася 31.08.2019 близько 17 год. 00 хв. год. на перехресті вул. Велика Васильківська та вул. Жилянська в м. Києві, що містяться у матеріалах справи на компакт-дисках CD-R, виникли обгрунтовані підстави вважати, що вказані відеозаписи містять ознаки монтажу, порушення безперервності запису та ї х модифікації. Згідно досліджених в судовому засіданні протоколів перегляду відеозаписів, зокрема від 16.09.2019 з фото-таблицею та від 03.10.2019 зі схемою та фототаблицею вбачається, що слідча дія виконувалася з відеозаписом (відеофонограмою) з іншими характеристиками та назвою, а саме з відеофонограмою «10.9.44.44_TF_Велика Васильківська», розміром 128 мегабайт, а не «10.9.44.44_TF_Велика Васильківська облачное хранилище 16-59-тр4», розміром 131 073 кілобайт (приблизно 131 мегабайт).
В матеріалах справи міститься саме відеозапис «10.9.44.44_TF_Велика Васильківська облачное хранилище_16-59-тр4», розміром 131 073 кілобайт (приблизно 131 мегабайт). Однак, слідчим переглядався відеозапис «10.9.44.44_TF_Велика Васильківська» розміром 128 мегабайт.
Захисник вважає, що без втручання в порушення безперервності запису і їх модифікації зміна технічних характеристик відеозаписів (відеофонограм) неможлива. Ким та в який час відбулася зміна характеристик відеозаписів (відеофонограм), що містяться у матеріалах справи на вказаних компакт-дисках CD-R, невідомо.
Захисник переконаний, що надані стороною обвинувачення відеозаписи не можуть бути використані як належні докази та наполягає на перевірці отриманих в ході досудового розслідування доказів, які можуть бути перевірено в ході судового розгляду лише шляхом проведення експертизи, оскільки зміна технічних характеристик відеозаписів (відеофонограм) неможлива без втручання в порушення безперервності запису і їх модифікації. Самостійно провести експертне дослідження та надати суду відповідний висновок сторона захисту не має змоги з об"єктивних причин, оскільки для вирішення поставлених питань необхідна передача до експертної установи саме тих носіїв (компакт-дисків CD-R) з відеозаписами (відеофонограмами ), що містяться у матеріалах справи
Крім того, наявні у справі протоколи перегляду відеозаписів та висновок автотехнічної експертизи, в основу якої покладено вихідні дані з протоколів перегляду відеозаписів, є похідними стосовно відеозаписів, оскільки отримані з їх допомогою.
В свою чергу, відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»).
Також захисник вказав, що 15.05.2025 надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 підтримав зазначене клопотання з викладених у ньому мотивів. Акцентував увагу на тому, що у справі наявні два диски із відеофонограмами, в протоколі перегляду відеозапису від 16.09.2019 слідчим досліджувалася відеофонограма з іншою назвою та розміру файлом, що свідчить про наявність технічних ознак відеозаписів, адже зміна розміру файлу без зміни його змісту неможлива. Відсутність на досліджених дисках електронного цифрового підпису електронного документу (відеофайлу) перешкоджає порівняти контрольне значення файлу із тим файлом, який наявний на диску. Самостійно отримати висновок експерта сторона захисту не може у зв'язку з перебуванням відповідних дисків у матеріалах даного кримінального провадження. У разі встановлення зміни модифікації вказаного відеозапису, то таке джерело доказів буде неналежним і всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання, подане його захисником, та просив його задовольнити. Вважав, що такий файл зазнав монтажу, оскільки взаємне розташування автомобіля та мопеду під час його виїзду було іншим.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту, вважаючи його необґрунтованим. На обґрунтування своєї позиції прокурор зазначив, що вказані відеозаписи отримані в порядку, передбаченому КПК України, оглянуті слідчим та переглянуті судом під час судового засідання, жодних сумнівів щодо їх походження та змісту немає. Вважав відсутніми підстави для призначення експертизи.
Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що сторона захисту протягом семи років навмисно затягує розгляд цього кримінального провадження. Сторона захисту в ході досудового розслідування та тривалого судового розгляду не висловлювала будь-яких сумнівів щодо допустимості відеозапису як доказу, не вказувала про це під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Крім того, питання оцінки доказів повинне вирішуватись судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення в даній справі.
Суд, вислухавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання захисника, а також додатково дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно із п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Положеннями ч. 1 ст. 242 КПК України встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно із ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Підстави та порядок проведення експертизи за ухвалою суду визначені у ст. 332 КПК України.
Згідно з ч. 1 цієї статті під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Незалежно від наявності клопотання проведення експертизи може бути доручене у разі, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності (ч. 2 ст. 332 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Зі змісту поданого захисником клопотання вбачається, що підставою для його заявлення є твердження сторони захисту про можливе внесення змін до окремого файлу (відеозапису).
Відповідно до повідомлення про неможливість проведення судової експертизи № СЕ-19-25/28042-ВЗ від 13.05.2025, експерт вищевказаної експертної установи ОСОБА_8 повідомив, що за результатами попереднього ознайомлення з матеріалами експертного провадження встановлено, що на судову експертизу відео-, звукозапису не надано носіїв інформації, з відеозаписами про які йдеться в питаннях заяви, та які можуть бути об"єктами дослідження.
Так, відповідно до досліджених в судовому засіданні протоколів перегляду відеозаписів, зокрема, від 16.09.2019 року з фото-таблицею та від 03.10.2019 зі схемою та фототаблицею, та після перегляду в судовому засіданні відеозапису (відеофонограми), на якій зафіксована дорожньо-транспортна пригода, що відбулася 31.08.2019 близько 17 год. в м. Київ на перехресті вул. Велика Васильківська та вул. Жилянська, з приводу якої (ДТП) ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України в даному кримінальному провадженні, зміст вищевказаних документів повністю збігається із зазначеним відеозаписом, на якому зафіксована ймовірна подія кримінального правопорушення, в аспектах послідовності, хронології та тривалості.
За своєю суттю клопотання сторони захисту зводиться до ймовірного факту зменшеного розміру файлу (відеозапису), який переглянуто в судовому засіданні. Однак, сторона захисту помиляється, коли вказує, що без втручання в порушення безперервності запису і їх модифікації зміна технічних характеристик відеозаписів (відеофонограм) неможлива, адже фактично відбулася зміна назви файлу, на якому зберігається відеозапис (у назві додалися слова та цифри «облачное хранилище 16-59-тр4»), що свідчить про зумовленість зміни назви файлу завантаженням її на хмарове сховище, у зв'язку з чим назва файлу характерно для вказаної дії змінилася. Збільшення, а не зменшення розміру такого файлу (зі 128 мегабайт до 131 073 кілобайтів, що дорівнює близько 131 мегабайту), що саме по собі виключає ймовірність втручання в безперервність відеозапису, в тому числі, в сторону його зменшення.
Безпідставними є посилання захисника на те, що зміна розмірі файлу (з 128 мегабайт до 131 073 кілобайт, що дорівнює близько 131 мегабайту) неможлива без цілеспрямованого втручання в технічні характеристики відеозапису, оскільки збільшення розміру файлу, в даному випадку - відеозапису, можливе після завантаження такого файлу в хмарне сховище та пов'язане з особливостями синхронізації, перетворенням форматів або створенням метаданих.
Вказане узгоджується з тим фактом, що змінилась назва файлу шляхом додавання слів та цифр «облачное хранилище 16-59-тр4».
Суд наголошує на тому, що матеріали кримінального провадження не містять жодних інших документів чи відомостей, які б свідчили про ймовірне втручання в зазначений файл, при цьому стороною захисту не надано суду будь-яких доказів на підтвердження наведених у клопотанні тверджень.
Не ставлячи в основу мотивації відмови у задоволенні вказаного клопотання суд вважає за необхідне вказати, що сторона захисту дійсно не підіймала будь-які питання, які описано в зазначеному клопотанні, в ході досудового розслідування, під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, та протягом тривалого судового розгляду.
Також слід зазначити, що при ухваленні остаточного рішення в даному кримінальному провадженні судом буде надано оцінка всім наявним у матеріалах даного кримінального провадження доказам з точки зору їх належності та допустимості.
За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи сторони захисту ґрунтуються не на встановлених фактичних даних, а на припущеннях щодо вказаних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов'язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи («Хусейн та інші проти Азербайджану», «Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія»).
Такими чином, суд вважає, що доводи захисника про необхідність призначення експертизи зводяться до припущень та в клопотанні відсутнє належне обґрунтування того, що для з'ясування обставини, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, тому в задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 84, 91, 101, 242, 244, 332, КПК України,
В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_4 про призначення судової криміналістичної експертизи відеозапису - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1