печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10297/26-к
пр. 1-кс-16212/26
19 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62025100130004737 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025100130004737 від 06.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Провведення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2025 № 152, солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, призначено на посаду кулеметника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , і вважався таким що з 09.05.2025 справи та посаду прийняв і приступи до виконання службових обов'язків за посадою.
Разом з тим, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи на посаді кулеметника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1-4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з метою ухилитись від військової служби, у період часу з 29.05.2025 без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, здійснив самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та до 18.02.2026 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби за наявності реальної можливості для цього.
Таким чином, 25.12.2025 у ході досудового розслідування кримінального провадження №62025100130004737 від 06.08.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Шандра, Київської обл., громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
18.02.2026 місцезнаходження ОСОБА_5 було встановлено та останнього було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
З врахуванням зазначеного, сторона обвинувачення звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки така необхідність обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик, переховуватися від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Ризик, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходили службу, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування, підкупу шантажу та в інший спосіб.
Ризик, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, маючи певну підтримку серед колег, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків.
Також, імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний раніше вже засуджений вироком Миронівського районного суду Київської області від 21.11.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу.
Посилаючись на викладене, слідчий просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що ОСОБА_5 не заперечує причетності до кримінального правопорушення, проте має двох дітей та батьків, що підтверджує міцність його соціальних зв'язків та зводить до мінімуму ризики, на які посилаються слідчий, прокурор. У разі ж, якщо суд дійде до висновку про необхідність задоволення клопотання, просив визначити для ОСОБА_5 альтернативний запобжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 грн., оскільки це максимаальний розмір грошових коштів, який зможе внести сім'я підозрюваного.
При цьому, захисник просив звернути увагу, що підозрюваний має на вихованні двох дітей та батьків, що на його думку підтверджує міцність соціальних зв'язків.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував, що покинув військову частину, однак зазначив, що це сталось через конфлікт, у зв'язку з тим, що його питання переведення не було вирішено. Просив не застосовувати такий суворий запобіжний захід, оскільки має бажання продовжувати служити та, у разі незастосування до нього такого запобіжного заходу, зможе комунікувати із командирами інших частин щодо подальшого проходження служби.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025100130004737 від 06.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
25.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України /а.м.48-52/.
18.02.2026 ОСОБА_5 було встановлено та останнього було затримано в порядку ст. 208 КПК України /а.м. 62-63/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення /а.м. 13-14; матеріалами службового розслідування /а.м. 15-25/; допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 /а.м.28-31/; наказами по стройовій частині /а.м.21-22/; відповідями на запити/а.м. 39-47/.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження.
Також, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Окрім цього, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Наявність такого ризику вбачається і з самого характеру інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, який з 29.05.2025 по 18.02.2026, тобто протягом тривалого часу, уникав служби, відповідно і в подальшому може вживати заходів щодо уникнення слідства, суду.
Також, посилання слідчого на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доцільними, оскільки підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходили службу, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків.
Слідчий суддя, звертає увагу, що доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), а тому до допиту осіб в суді такий ризик залишається актуальним.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
З врахуванням встановлення наявності обґрунтованої підозри та доведеності існування ризиків стороною обвинувачення, слідчий суддя враховуючи вік, стан здоров'я ОСОБА_5 , те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, обставин вчинення кримінального правопорушення, і, прийшов до висновку про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання слідчого, прокурора та застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.04.2026.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави з урахуванням положень абзацу 3 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не вбачає підстав визначити розмір застави, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КПК України, вчиненого під час дії воєнного часу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.
Строк тримання під вартою обраховувати з 18.02.2026 та до 06.04.2026.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1