печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10852/26-к
21 лютого 2026 року Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм неонатальної виїзної бригади Київського перинатального центру, освіта незакінчена вища, адвокатом та депутатом не являється, раніше не судимого
у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Вступ
21.02.2026 на розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 за підозрою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
20.02.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, а саме: у носінні, зберіганні, придбанні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
На переконання слідчого, наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень;
-незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції сторін кримінального провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, сім'ю, майно у власності, міцні соціальні зв'язки. Також захисник зазначив, що попередня процесуальна поведінка ОСОБА_6 є належною, оскільки підозрюваний проявляє належну процесуальну поведінку під час іншого судового процесу. Просив про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Пояснив, що стосовно нього у провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває кримінальна справа, де він є обвинуваченим за аналогічною статтею і його процесуальна поведінка є належною. Крім цього, сума застави є надмірною для його родини.
Обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу та реалізуючи його, у не встановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у не встановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленого джерела, незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав у різний період часу наступні одиниці вогнепальної зброї: пістолет марки Glock 21 (незаконно зберігав у не встановленому досудовим розслідуванням місці до 08.04.2025); пістолет кулемет Scorpion Sa vz.61 (залишив зберігати до 20.06.2025); пістолет марки ПМ (залишив зберігати до 19.02.2026), чим порушив Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576.
У подальшому, ОСОБА_6 реалізував протиправний умисел, направлений на збут вилученого з обігу майна без законних підстав, а саме: 08.04.2025 продав ОСОБА_8 (відносно особи застосовано заходи безпеки) пістолет марки Glock 21 за грошові кошти в сумі 2900 доларів США; 20.06.2025 продав ОСОБА_8 пістолет кулемет Scorpion Sa vz.61 за раніше обумовлену суму в розмірі 1800 доларів США; 19.02.2026 продав ОСОБА_8 пістолет марки ПМ за грошові кошти у розмірі 1300 доларів США.
Так, вище вказані пістолет марки Glock 21, пістолет кулемет Scorpion Sa vz.61 та пістолет Макарова відносяться до вогнепальної короткоствольної нарізної зброї.
20.02.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, а саме: у носінні, зберіганні, придбанні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років позбавлення волі та є тяжким злочином.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Щодо обґрунтованості підозри
Рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу.
Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов'язане із обов'язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / недоведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема:
-рапорт заступника начальника слідчого відділення Печерського Управління поліції ГУНП ум. Києві ОСОБА_11 від 19.02.2026;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 02.09.2024;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 08.04.2025;
-висновки експертів щодо проведення балістичних експертиз;
-протокол огляду та вручення грошових коштів від 08.04.2025;
-інші документи.
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_6 до інкримінованих злочинів за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. У межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак, на що вказувала сторона захисту.
Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у підозрі ОСОБА_6 .
Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує серйозне втручання в права особи при виборі запобіжного заходу.
Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
У своєму клопотанні слідчий вказав про існування передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
(І) Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років позбавлення волі.
У зв'язку із тяжкістю покарання підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти дії з переховування від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду чи взагалі залишення меж Київської області.
(ІІ) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
Ризик обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усіх обставин, що мають значення для слідства, та всіх причетних до вчинення кримінальних правопорушень осіб, зокрема осіб, у яких ОСОБА_6 придбав вище вказані пістолет марки Glock 21, пістолет кулемет Scorpion Sa vz.61 та пістолет Макарова, що відносяться до вогнепальної короткоствольної нарізної зброї.
Крім того, на даний час слідчі дії тривають та встановлюються усі обставини вчинення кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, наведене вказує на те, що на даний час ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може вдатися до знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які не віднайдені органом досудового розслідування та які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, є доведеним.
(ІІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
ОСОБА_6 , розуміючи обсяг доказів його винуватості, які базуються в т.ч. на висновках судових експертів, а також орієнтовне коло осіб, які в подальшому органом досудового розслідування доцільно допитати у процесуальному статусі свідків, може використати цю можливість з метою впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни раніше наданих показань або відмовою від їх надання в подальшому (у разі обрання йому іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою).
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.
(ІV) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Встановлено, що до указаних кримінальних правопорушень можуть бути причетні й інші особи, які можуть сприяти його вчиненню або подальшому переховуванню підозрюваного. Також на даний час є підстави стверджувати про можливу причетність підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу останній може вчиняти заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинних дій.
Слідчий суддя доходить висновку про наявність передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
(V) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність цього ризику, оскільки у разі обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, останній систематично вчиняє аналогічні по своїй суті кримінальні правопорушення як самостійно так і у співучасті із іншими особами. Також слід враховувати, що у провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває кримінальна справа, де він є обвинуваченим за аналогічною статтею, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_6 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про наявність ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, доведеність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також високу ймовірність вчинення інших аналогічних по своїй суті кримінальних правопорушень ОСОБА_6 , який є обвинуваченим за аналогічною статтею у кримінальній справі, що перебуває у провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік, стан здоров'я підозрюваного, його майновий стан.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Виходячи з наведеного та з огляду на встановлені ризики для кримінального провадження, слідчий суддя вважає неспроможними доводи сторони захисту про необхідність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Щодо розміру застави
Сторона обвинувачення просила визначити заставу у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. Сторона захисту вважала такий розмір застави надмірним.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).
Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
З урахуванням наведених обставин, особи підозрюваного, враховуючи розмір грошових коштів, який підозрюваний отримав за продаж вогнепальної зброї, вважаю необхідним застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_6 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, строком до 19.04.2026 включно, а саме:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;
-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у випадку наявності).
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраховувати з дати його затримання - 19.02.2026, строком на 60 днів, тобто до 19.04.2026 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_6 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, строком до 19.04.2026 включно, а саме:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;
здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у випадку наявності).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний тест ухвали проголошено о 08 год. 00 хв. 27.02.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_10