Справа № 755/22077/25
Провадження №: 3/755/270/26
"25" лютого 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, безробітного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КпАП України,-
ОСОБА_1 27 вересня 2025 року, приблизно о 15 годині 45 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Івана Миколайчука, 11, вжив алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди з його участю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп?яніння.
Огляд для встановлення стану сп'яніння проводився на місці, зі згоди водія, в установленому законом порядку із використанням спеціального технічного засобу - Alcotest «Drager» 6820, прилад ARJL-0314, тест №6181, результат тесту - 0.94 проміле, зафіксовано на бодікамеру 470265.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що після того як відбулось ДТП він приїхав додому та вжив алкогольні напої, оскільки потерпілий не наполягав на виклику поліції. Також указав, що його вже притягнено до відповідальності за здійснення дорожньо-транспортної пригоди.
Попри належне повідомлення та неодноразові виклики до суду, ОСОБА_2 у судове засідання не з?явився.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, картки обліку адміністративного правопорушення, результати Alcotest, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт, довідки armor, DVD-R диск, дійшов наступного.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КпАП України і не містить недоліків, які б свідчили про істотне порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом не встановлено порушень вимог статей 254, 255, 256 КпАП України.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов?язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 4 статті 130 КпАП України, передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративної правопорушення, слід визначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Із картки обліку адміністративного правопорушення, яка міститься у матеріалах адміністративної справи вбачається, що в адміністративній справі ЕПР1 №489634 від 21.10.2025 року водій ОСОБА_1 керував а/м «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкості та не зупинив транспортний засіб перед пішохідним переходом де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво по ходу руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками та травмування ОСОБА_2 .
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, 10.11.2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва наклала на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Тож указане судове рішення підтверджує пояснення ОСОБА_1 про те, що 27.09.2025 року о 14 годині 25 хвилин він став учасником дорожньо-транспортної пригоди.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду передбачені в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. та відповідною Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р.
Так Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858, містить перелік ознак, у тому числі, алкогольного сп?яніння, які можуть бути виявлені поліцейськими у особи, яка керує транспортним засобом, що в подальшому сприяє ініціюванню ними проходження огляду на стан відповідного сп?яніння.
Відповідно до статті 251 КпАП України, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені долучені до протоколів про адміністративні правопорушення відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд визнає наявний у справі відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Із переглянутого у судовому засіданні DVD-R диску, з відеозаписом із нагрудних бодікамер, убачається, що відповідно до ст.266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року/, поліцейські доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю.
Із дослідженого у судовому засіданні результату проходження ОСОБА_1 тестування на алкоголь /760265_27/09/2025_17:47:27 /0:08:10 відеозапису/, у графі результати тесту стоїть показник - 0.94 % /а.с.3/.
Також, із указаного відеозапису /760265_27/09/2025_18:04:56 /0:25:49 відеозапису/ встановлено, що пройшовши, через 20 хвилин, повторний огляд на стан сп?яніння лікарем було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння - 0.66%, висновкок лікаря-нарколога №004286 від 27.09.2025 року /а.с.6/.
Тож, суд бере до уваги, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КпАП України, за своїм характером має велику суспільну небезпеку, а тому не вбачає підстав для незастосування стосовно особи адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Нормами ст.245 КпАП України передбачено ряд завдань серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, суд, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.130 КпАП України.
Щодо письмових пояснень ОСОБА_2 , які надав ОСОБА_1 у судовому засіданні, про те, що останній не має до нього претензій після того як на нього був здійснений наїзд автомобілем під час перебування ОСОБА_2 на пішохідному переході, то суд розцінює це як спробу уникнення адміністративної відповідальності, оскільки судом не встановлюється факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за яку 10.11.2025 року ухвалено судове рішення та не розглядається питання відшкодування завданих збитків. Крім того, ОСОБА_2 неодноразово викликали у судове засідання для допиту його як свідка, однак до суду він не з?явився, свої пояснення не надав.
Також, суд бере до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять, а ОСОБА_1 не надано доказів того, що протокол про адміністративне правопорушення складений у порушення вимог ст.256 КпАП України, або містять істотні порушення, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими.
Статтею 23 КпАП України передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 30, 33, 34, 40-?, 130 ч.4, 252, 283-285, 289, 291, 294, 307, 308 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 34 000 /тридцять чотири тисячі/ гривень із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки.
Згідно з ч.1 ст.307 КпАП України штраф має бути сплачено протягом п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КпАП України, відповідно до ст.308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови стягнути подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Андрій КУРИЛО