27 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/9731/24 пров. № А/857/3799/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року (головуючий суддя Шепелюк В.Л., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення від 16 липня 2024 року №14/1313 в частині відмови у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV);
зобов'язати зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV періоди роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 16 липня 2024 року №14/1313 в частині відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці надаються:
- трудова книжка із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи;
- виписка із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах;
- уточнююча довідка, передбачена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано довідку.
Пільгова довідка завіряється керівником підприємства.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
На підставі пункту 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
22 грудня 2006 року при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області створено таку Комісію.
Виходячи з вищенаведеного, документи позивача були направлені на Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області щодо підтвердження періоду роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до довідки від 18 червня 2024 № 349/01.20, виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 22 березня 2024 № 658/1-11, № 659/1-11, № 665/1-11, від 25 березня 2024 № 666/1-11, № 667/1-11, № 682/1-11, № 683/1-11, № 687/1-11, від 21 травня 2024 № 10, від 25 червня 2024 № 10, № 11, копій наказів від 14 жовтня 1988 № 246-к, від 03 квітня 1990 № 88-к, від 01 грудня 1993 № 1-к, від 30 травня 1994 № 46-к, від 01 жовтня 1998 № 64-к, від 01 січня 1999 № 1-к, особових карток Т-2, виданих комунальною установою Луцьким міським трудовим архівом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала з 03 квітня 1990 по 01 червня 1994, з 01 жовтня 1998 по 31 грудня 1998 - випалювачем 6 розряду, з 01 січня 1999 по 31 грудня 1999 - випалювачем стінових та в'яжучих матеріалів по 6 розряду в Луцькому заводоуправлінні будівельних матеріалів, яке згідно наказу від 09 січня 1991 № 3 було ліквідоване із створенням орендного підприємства «Луцький завод будматеріалів № 2». Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Будматеріали № 2 ІСА» ЛТД засноване відповідно до рішення засновників № 1 від 21 серпня 1999 і шляхом викупу орендного підприємства «Луцький завод будматеріалів № 2». Працювала з 01 січня 2000 по 16 серпня 2002 в НВГ «Поликруд».
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців № 32962953, 22 вересня 2010 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті ліквідації.
Наказом від 21 серпня 1999 року № 89а «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» підтверджується пільгове пенсійне забезпечення випалювача стінових та в'яжучих матеріалів.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 № 10, розділом XVII пункт 6 позиція 2180600а - 15193 передбачено випалювачі стінових та в'яжучих матеріалів, зайняті на випалюванні цегли в кільцевих печах, а також в тунельних печах на твердому паливі.
Згідно Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 № 162, розділ XVII, пункт 6 позиція 2180600а - 15193 передбачено- випалювачів стінових та в'яжучих матеріалів, зайняті на випалюванні цегли в кільцевих печах, а також в тунельних печах на твердому паливі.
За таких обставин Комісія при Головному у правління Пенсійного фонду України у Волинській області прийняла рішення про зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно за Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 № 162, періодів роботи з 03 квітня 1990 по 31 грудня 1991 - календарно, з 01 січня 1992 по 21 серпня 1992, з 01 жовтня 1998 по 31 грудня 1999 - за фактичною тривалістю.
Відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 22 серпня 1992 по 01 червня 1994, з 01 січня 2000 по 16 вересня 2002 у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць.
Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше, ніж один раз на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року, тому для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року відповідне право впродовж цього періоду має бути підтверджене за результатами атестації.
Відповідно пункту 6 Порядку атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
З огляду на викладене, Відповідач у спірних правовідносинах, діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його дії не можна вважати протиправними.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років з 03 квітня 1990 року по 01 червня 1994 року, з 01 жовтня 1998 року по 26 вересня 2002 року.
Розглянувши заяву позивача, комісія при ГУ ПФУ у Волинській області 16 липня 2024 року прийняла рішення №14/1313 про зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №162, періодів роботи з 03 квітня 1990 року по 31 грудня 1991 року - календарно, з 01 січня 1992 року по 21 серпня 1992 року, з 01 жовтня 1998 року по 31 грудня 1999 року - за фактичною тривалістю. Відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року, з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року в зв'язку з відсутністю атестації робочих місць (а.с.16). Тут же зазначено, що наказом від 21 серпня 1999 року № 89а “Про результати атестації робочих місць за умовами праці» підтверджується пільгове пенсійне забезпечення випалювача стінових та в'яжучих матеріалів.
Вважаючи таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників передбачена статтею 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За приписами пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до абзаців першого-другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
В силу вимог частини четвертої статті 24 вказаного Закону визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 62 Закону України від 05 липня 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
У пунктах 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Крім того суд першої інстанції вірно зауважив, що питання призначення пенсій на пільгових умовах за Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731; далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).
У пункті 4 Порядку №383 уточнено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова №442 набула чинності з 21 серпня 1992 року. Отже, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
За приписами пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
У пункті 4.3 Порядку №383 визначено, що у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
З огляду на це суд слушно зауважив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, у тому числі уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема відомостей про умови праці, характер виконуваної роботи.
Висновки аналогічного характеру викладено в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 31 березня 2020 року у справі №678/65/17, від 02 грудня 2021 року у справі №263/9464/16-а.
Згідно матеріалів справи у позивача наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 (а.с.9-14), яка була надана до заяви про підтвердження стажу роботи. Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) з 03 квітня 1990 року по 20 червня 1996 року працювала у Луцькому заводоуправлінні будівельних матеріалів (з 21 січня 1991 року - Луцький завод будматеріалів №3, з 04 січня 1993 року - Луцький орендний завод будматеріалів №3, з 01 грудня 1993 року - ВК ТзОВ «Будматеріали ЛТБ») на посаді обпалювача цегли 6 розряду. У період з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року працювала на посаді випалювача стінових та в'яжучих матеріалів НВТ «Поликрут».
Відповідно до довідки від 18 червня 2024 року №349/01.20, виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 22 березня року 2024 №658/1-11, №659/1-11, №665/1-11, від 25 березня 2024 року №666/1-11, №667/1-11, №682/1-11, №683/1-11, №687/1-11, від 21 травня 2024 року № 10, від 25 червня 2024 року №10, №11, копій наказів від 14 жовтня 1988 року №246-к, від 03 квітня 1990 року №88-к, від 01 грудня 1993 року №1-к, від 30 травня 1994 року №46-к, від 01 жовтня 1998 року №64-к, від 01 січня 1999 року №1-к, особових карток Т-2, виданих комунальною установою Луцьким міським трудовим архівом, ОСОБА_1 , працювала з 03 квітня 1990 року по 01 червня 1994 року, з 01 жовтня 1998 року по 31 грудня 1998 року - випалювачем 6 розряду, з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року - випалювачем стінових та в'яжучих матеріалів 6 розряду в Луцькому заводоуправлінні будівельних матеріалів, яке згідно наказу від 09 січня 1991 року №3 було ліквідоване із створенням орендного підприємства «Луцький завод будматеріалів №2». Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю 2Будматеріали №2 ІСА» ЛТД засноване відповідно до рішення засновників від 21 серпня 1999 року №1 і шляхом викупу орендного підприємства 2Луцький завод будматеріалів №2».
Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, розділом ХVІІ пункт 6 позиція 2180600а - 15193 передбачено випалювачі стінових та в'яжучих матеріалів, зайняті на випалюванні цегли в кільцевих печах, а також в тунельних печах на твердому паливі. Згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, розділ ХVІІ, пункт 6 позиція 2180600а - 15193 передбачено - випалювачів стінових та в'яжучих матеріалів, зайняті на випалюванні цегли в кільцевих печах, а також в тунельних печах на твердому паливі.
З довідки від 21 травня 2024 року №10 (а.с. 25) вбачаєтьсмя, що атестація робочих місць у період з 31 грудня 1999 року по 25 червня 2001 року в НВТ «Поликрут» ЛТД та з 26 червня 2001 року по 30 вересня 2002 року у ПП «Поликрут» не проводилась. Архівними довідками Луцького міського трудового архіву від 25 липня 2024 року №1644/1-11, №128/1-12 підтверджено, що накази про атестацію робочих місць ВК ТзОВ «Будматеріали» ЛТД (Луцький завод будматеріалів №3) та документи з особового складу ПП «Поликрут» (НВТ «Поликрут») на зберігання в Луцький міський трудовий архів не передано (а.с.22,27).
Врішуючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій установлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації. Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
З огляду на вказане суд правильно вказав, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов'язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду України від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відтак правильним є твердження, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2.
Таким чином, періоди роботи ОСОБА_1 з 22 серпня 1992 року по 01 червня 1994 року та з 01 січня 2000 року по 16 вересня 2002 року слід зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що позов належить задовольнити.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі №140/9731/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула