26 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 300/2217/25 пров. № А/857/28513/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Матковської З.М., Заверухи О.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року (головуючий суддя: Остап'юк С.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
ОСОБА_1 , 02.04.2025 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 17.03.2025 № 0926210183961 та зобов'язати здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зарахувати до загального стажу період роботи з 01.01.2004 до 17.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернулася 10.03.2025 до пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії та дорахування стажу з 01.01.2004 в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із незарахуванням даного стажу при призначенні пенсії. Однак, відповідачем рішенням від 17.03.2025 № 926210183961 протиправно відмовлено у зарахуванні в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів її роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області» на посаді медичної сестри, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.03.2025 № 0926210183961.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із зарахуванням при розрахунку розміру пенсії, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до її страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 17.05.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області» в подвійному розмірі.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом № 1058, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом № 1058 до 01.01.2004. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, зарахування стажу у пільговому порядку (подвійному розмірі) після 01.01.2004 застосовується виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стаж зараховується в одинарному розмірі для обчислення розміру пенсії, тобто коефіцієнту стажу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При призначенні позивачу пенсії відповідач не зарахував спірні періоди роботи, починаючи з 01.01.2004 у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області» на посаді медичної сестри у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
ОСОБА_1 , 10.03.2025 звернулась до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, в якій просила перерахувати розмір пенсії та дорахувати стаж з 01.01.2004 по 17.05.2024 у КНП «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області» в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви позивачка долучила довідку Комунального некомерційного підприємства «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області» від 10.03.2025 № 61 в підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно працювала у вказаний період у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області», зокрема з 01.01.2004 по 17.05.2024, що дає їй право на врахування такого стажу, у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подвійному розмірі.
За результатом розгляду заяви позивача від 10.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області прийняло рішення від 17.03.2025 № 926210183961 про відмову у перерахунку пенсії позивачці із зарахуванням до стажу періоду її роботи з 01.01.2004 в подвійному розмірі, оскільки пільгове обчислення страхового стажу застосовується тільки до 01.01.2004.
Вважаючи таке рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області протиправним, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку пенсії, період роботи з 01.01.2004 по 17.05.2024 підлягав зарахуванню до стажу позивачки в подвійному розмірі, а тому наявні порушення прав позивачки з боку відповідача щодо не зарахування такого періоду її роботи в інфекційному закладі охорони здоров'я на посаді медичної сестри.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом 3 статті 40 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно записів копії трудової книжки ОСОБА_1 (а. с. 9-11), з 15.10.2077 по 17.05.2024 працювала у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області» на посаді медичної сестри.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких позивачка була прийнята на таку роботу.
Крім цього, довідкою Комунального некомерційного підприємства «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області» від 10.03.2025 № 61 підтверджується та обставина, що робота позивачки в інфекційній лікарні, згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону № 1788.
Статтею 60 Закону № 1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 7 цього Закону, лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров'я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під систематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, передбачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону.
Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області», як лікувальний заклад призначений для надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, в розумінні статті 60 Закону № 1788-ХІІ, є інфекційним закладом охорони здоров'я, робота у якому зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивачки період її роботи у подвійному розмірі, оскільки відсутня правова норма в Законі № 1058-IV та відсутній обов'язок враховувати статтю 60 Закону № 1788-XII для обрахунку стажу з 01.01.2004.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі дії відповідача протиправними, з огляду на таке.
Так, частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон № 1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом № 1788-XII.
Положеннями статті 60 Закону № 1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону № 1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, положенняЗакону № 1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004, станом на час звернення позивачки за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відтак, за правилами статті 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи в інфекційних закладах охорони здоров'я після 2004 року підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом апеляційної інстанції під час вирішення цього спору.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.03.2025 № 0926210183961 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із зарахуванням при розрахунку розміру пенсії, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до її страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 17.05.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Коломийська інфекційна лікарня Коломийської міської ради Івано-Франківської області» в подвійному розмірі.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі № 300/2217/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська