П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27768/23
Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:11.12.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного пожежно-рятувального загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області) про визнання протиправною бездіяльності та дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 20 вересня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 вересня 2022 року, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області щодо неврахування під час складання щодо ОСОБА_1 довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області виготовити та направити до ГУПФ України в Одеській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення позивача, що подається для призначення пенсії, обчислені із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням п.1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073,60 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року залишено без змін.
11 вересня 2025 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Єрьоміної В.А., діючого в інтересах ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі № 20/27768/23 та зобов'язання 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області подати до суду у визначений судом строк звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування вищезазначеної заяви зазначено, що на виконання судового рішення по справі №420/27768/23 заявнику нараховано до виплати 8 161,60 грн. та виплачено 5 457,42 грн. При цьому, з наданого перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що на виконання зазначеного рішення суду після перерахунку грошового забезпечення по рішенню суду у справі №420/27768/23 розмір суми премії було зменшено, замість застосування прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року Також виплати інших складових грошового забезпечення не вказані до виплати.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у задоволенні заяви адвоката Єрьоміної В.А., діючого в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України в адміністративній справі № 420/27768/23 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року) в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що питання правильності застосування саме цієї формули та відповідності сум перерахунку визначеним судом параметрам є безпосередньою частиною виконання рішення від 24 червня 2024 року, а не предметом "нового адміністративного позову". Відхилення судом встановленої формули розрахунку (зменшення премії, ігнорування щорічного прожиткового мінімуму) - це саме невиконання резолютивної частини рішення, а предмет нового спору. Неправильне застосування та порушення положень ст. 382 КАС України щодо підстав встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що рішення від 24 червня 2024 року у справі №420/27768/23 виконано належним чином лише на підставі формальної видачі "Перерахунку" від 12 березня 2025 року №6033-70/603304 та часткової виплати 5 457,42 грн. При цьому суд першої інстанції проігнорував надані заявником докази того, що перерахунок проведено з порушенням резолютивної частини рішення: розмір премії зменшено; при розрахунку не застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня відповідного календарного року (2020 рік - 2102 грн, 2021 рік - 2270 грн, 2022 рік - 2481 грн); інші складові грошового забезпечення (одноразова грошова допомога при звільненні, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористані дні відпусток) взагалі не вказані до виплати або не перераховані відповідно до визначеної судом формули. Такі дії відповідача свідчать не про виконання, а про формальне імітування виконання судового рішення з метою уникнення реальних доплат. Це створює об'єктивні підстави для встановлення судового контролю відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання даного судового рішення, з 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області в Одеській області здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , про що свідчить Перерахунок від 12 березня 2025 року за №6033-70/603304. За твердженням заявника йому виплачена сума у розмірі 5 457,42 грн.
Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року по справі 420/27768/23 виконане з 6 ДПРЗ ГУ ДСНС в Одеській області, що підтверджується наданими до суду доказами.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття таких заходів за наявних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №420/27768/23.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77, 382 КАС України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно абз.3 ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст. 55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
За приписами ч.ч.1, 2, 4 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №420/27768/23 колегія суддів враховує, що дана справа не є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
А відтак, встановлення судового контролю у справі такої категорії є диспозитивним правом суду і має вирішуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що для застосування процесуальних заходів, передбачених ст. 382 КАС України, повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку ст.382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Таких правових підстав у даній справі колегією суддів не встановлено. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем без зволікань вчинено дії, спрямовані на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що свідчить про добросовісність відповідача та відсутність у нього наміру ухилитися від виконання судового рішення.
При цьому, при отриманні нової довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення позивача та у разі незгоди з нею, ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до відповідача щодо відповідного питання, яке може бути вирішено без необхідності звернення до суду.
Крім того, позивач може скористатися порядком примусового виконання судових рішень, регламентованим спеціальним Законом України "Про виконавче провадження", яким визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Необхідність застосування судового контролю має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб'єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Позивачем не доведено, що встановлення судового контролю є необхідним та єдиним дієм заходом, спрямованим на виконання рішення суду.
Колегія суддів наголошує, що у справах, крім справ, перелік яких наведено в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів констатує, що дана справа не належить до справ, які визначені в абз.2 ч.1 ст. 382 КАС України, при цьому заявник не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття таких заходів за наявних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №420/27768/23.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спірного питання та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, ст. 382 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 26 лютого 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.