П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11661/25
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В. Дата і місце ухвалення: 12.12.2025 р., м.Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс-Чорномор 22» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
В жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс-Чорномор 22» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №13127022/44842154 від 31.07.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 262 від 22.08.2024 року на суму 243254,07 грн., в тому числі ПДВ 40542,35 грн.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 262 від 22.08.2024 року на суму 243254,07 грн., в тому числі ПДВ 40542,35 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на вимогу контролюючого органу підприємство надало копії документів, підтверджуючих здійснення господарських операцій по виписаній податковій накладній, проте, Комісією прийнято спірне рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обґрунтовані ненаданням платником усіх первинних документів. Позивач, вважає, що контролюючим органом формально визначено підстави для відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Спірне рішення відповідача не відповідає вимогам щодо чіткості та зрозумілості, породжує його неоднозначне трактування.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс-Чорномор 22» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення №13127022/44842154 від 31.07.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 262 від 22.08.2024 року на суму 243254,07 грн., в тому числі ПДВ 40542,35 грн.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 262 від 22.08.2024 року на суму 243254,07 грн., в тому числі ПДВ 40542,35 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання такої накладної на реєстрацію.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 12.12.2025 р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Стройсервіс-Чорномор 22» у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що Комісія регіонального рівня, на виконання вимог Порядку №520, направляла ТОВ «Стройсервіс-Чорномор 22» повідомлення від 22.07.2025 р. про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, за результатом отримання якого товариство відповідних пояснень і документів не надало. За таких обставин, у контролюючого органу був єдиний законний варіант поведінки - прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, як це передбачено пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених витрат, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення певних дій, зокрема, щодо подання безпідставних касаційних скарг (додаткова постанова Верховного Суду від 05 липня 2023 року по справі №910/15830/20 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду). Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством порядку 03.11.2022 р. за номером 1010541020000000093.
Основним видом діяльності Позивача є неспеціалізована оптова торгівля (за КВЕД 46.90).
В межах господарської діяльності Позивач займається оптовою торгівлею різних видів товарів: будівельні товари, господарчі товари, меблі, побутова техніка, електротовари та ін. Для здійснення основного виду діяльності Позивач закуповує товари у постачальників з метою їх подальшого перепродажу та отримання прибутку. Перевезення товарів здійснюється транспортом та за рахунок постачальників та покупців, також при необхідності для перевезення та доставки товарів підприємство залучає сторонніх перевізників за договорами перевезення.
09.02.2023 р. між ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22» (Продавець) та ТОВ «ХЕРСОН ГРУПП-М» (Покупець) укладено договір поставки № СЧ-02/23, за яким Позивач зобов'язується передати товар у власність Покупця, що визначена у видаткових накладних. Асортимент, ціна та кількість товару визначаються Сторонами згідно видаткових накладних. Поставка товару здійснюється за погодженням сторін.
Позивач виконав зобов'язання відповідно до договору поставки № СЧ-02/23 від 09.02.2023 р., ним реалізовано товар на адресу ТОВ «ХЕРСОН ГРУПП-М» за видатковою накладною № 264 від 22.08.2024 року на загальну суму 243254,07 грн, в т.ч. ПДВ 40542,32 грн. Доставка товару здійснювалася на замовлення та за рахунок Покупця, відповідно до товарно-транспортної накладної № 22-08/7 від 22.08.2024 року.
В рахунок сплати за товар Позивачем було отримано грошові кошти від ТОВ «ХЕРСОН ГРУПП-М» на розрахунковий рахунок відповідно до платіжних інструкцій № 1746 від 04.11.2024 р. та № 1769 від 11.12.2024 р., про що свідчить витяг з Оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за Серпень 2024 р. - Грудень 2024 р. та Акт звірки розрахунків між контрагентами з 01.08.2024 по 31.12.2024 р.
За результатом проведених господарських операцій, відповідно до п.п. 187.1 Податкового кодексу України (в момент відвантаження товарів), Позивачем складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 262 від 22.08.2024 р. на загальну суму 243254,07 грн., в т.ч. ПДВ 40542,32 грн.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена реєстрація реєстрація податкової накладної № 262 від 22.08.2024 р. У квитанції від 18.09.2024 року № 9274014384 як підставу зупинення реєстрації вказаної податкової накладної зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 19.08.2024 №103 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=47.6817%, "Рпоточ"=0». Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію.
У відповідь позивачем надано письмові пояснення щодо змісту господарських операцій, а також відповідні підтверджуючи документи, зокрема: договір оренди нежитлових приміщень 1 від 13.12.2022 р., договір оренди нежитлових приміщень 2 від 13.12.2022 р., договір поставки 0906/2023 від 01.06.2023 р., видаткова накладна ЕР-0000332 від 01.07.2023 р., видаткова накладна ЕР-0000416 від 05.07.2024 р., договір поставки 171 від 23.05.2023 р., видаткова накладна 5286332 , 5286810 від 30.06.2023 р., видаткова накладна 5345339 від 28.07.2023 р., видаткова накладна 5398979 від 23.08.2023 р., договір поставки 4702/23 ПК від 27.02.2023 р., видаткова накладна 3759 від 02.05.2023 р., договір поставки 1 від 09.01.2023 р., видаткова накладна ЛЗ-0000476 від 01.06.2023 р., видаткова накладна ЛЗ-0000641 від 11.07.2023 р., видаткова накладна 363 від 20.02.2024 р., договір поставки 64 від 19.12.2022 р., видаткова накладна 2458 від 01.11.2023 р., договір поставки 314 від 13.09.2023 р., видаткова накладна 2790 від 09.10.2023 р., договір поставки 180 від 18.05.2023 р., видаткова накладна 1057 від 05.06.2023 р., договір поставки 95 від 23.03.2023 р., видаткова накладна 282 від 16.10.2023 р., договір поставки 198 від 12.06.2023 р., видаткова накладна 3849 від 11.08.2023 р., видаткова накладна 4675 від 19.09.2023 р., договір поставки 41 від 24.01.2023 р., видаткова накладна 97 від 30.03.2023 р., видаткова накладна 117 від 28.04.2023 р., видаткова накладна 302 від 21.09.2023 р., видаткова накладна 326 від 12.10.2023 р., договір поставки 01/05/2023 від 01.05.2023 р., видаткова накладна 107 від 21.11.2023 р., видаткова накладна 15 від 18.01.2024 р., витяг з Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, договір поставки СЧ-02/23 від 09.02.2023 р., видаткова накладна 264 від 22 серпня 2024 р., товарно-транспортна накладна 22-08/7 від 22.08.2024 р., платіжна інструкція 1746 від 04.11.2024 р., платіжна інструкція 1769 від 11.12.2024 р., витяг з Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за Серпень 2024 р. - Грудень 2024 р., акт звірки з 01.08.2024 по 31.12.2024 р., пояснення 3 від 17.07.2025 р.
Як зазначає відповідач, серед наданого пакету були відсутні акти розрахункові документи за отриманні послуги оренди та документи складського обліку за 2023-2024 роки, тому 22.07.2025 платнику було направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією ГУ ДПС у Миколаївській області рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі за встановленою формою а саме: первинних документів щодо придбання товарів та послуг зберігання, транспортування, навантаження та розвантаження продукції; складських документів; інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури, інвойсів; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції, наприклад декларація про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності.
На зазначене повідомлення ТОВ «Стройсервіс-Чорномор 22» жодним чином не відреагувало, додаткових пояснень або документів до Комісії регіонального рівня не надало.
31.07.2025 р. Комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду поданих документів прийнято оскаржуване рішення № 13127022/44842154.
Підставою для відмови зазначено, що позивачем не надано/частково надано додаткові письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено ЄРПН, при отримані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено ЄРПН, платником податку.
Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): Платником порушено п. 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520 (зі змінами).
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, виходив з того, що в квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної позивача відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію цієї податкової накладної. Суд зазначив, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Також, за висновками суду, копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарської операції, відповідають вимогам законодавства щодо їх складання. Відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.
Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено податкову накладну № 262 від 22.08.2024 р. та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, вказану накладну було прийнято, але її реєстрація була зупинена, вказано що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування
На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
При цьому, навіть наявність рішень податкового органу про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків, може свідчити лише про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної, проте не звільняє відповідача від обов'язку зазначити чіткий перелік документів, яких не вистачає для реєстрації податкової накладної.
У цьому контексті необхідно також зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що наданих до суду копій документів, які надавалися також до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яких позивач подав для реєстрації податкових накладних, будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що комісія регіонального рівня, на виконання вимог Порядку №520, направляла ТОВ «Стройсервіс-Чорномор 22» повідомлення від 22.07.2025 р. про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, за результатом отримання якого товариство відповідних пояснень і документів не надало. За таких обставин, у контролюючого органу був єдиний законний варіант поведінки - прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, як це передбачено пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що дійсно, у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Даний висновок в подальшому був підтриманий Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2025 року справа №620/4035/24.
Верховний Суд у своїй постанові від 24 липня 2025 року у справі №420/14450/24 сформулював висновок, що підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 зобов'язує контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування навести тільки пропозицію для платника податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію таких ПН/РК в ЄРПН. У свою чергу, платник податків, який має намір скористатись таким правом, подає до контролюючого органу не усі визначені пунктом 5 Порядку № 520 документи, а лише ті, які підтверджують сутність і зміст такої господарської операції з огляду на її специфіку, що визначається у кожному конкретному випадку окремо. Подальший розгляд контролюючим органом документів, наданих платником за результатами отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, здійснюється за правилами, встановленими пунктами 9, 10 Порядку №520 (в редакції, чинній з 08.03.2023).
При цьому, контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв'язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.
Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2025 року у справі №620/4035/24 сформував висновок, що до предмета доказування у справі належать обставини того, чи була обґрунтованою вимога контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН в розрізі встановлених у справі обставин; чи проявив позивач належну сумлінність у користуванні наданими йому податковим законодавством правами; чи є належним чином обґрунтованим і вмотивованим оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН в контексті взаємозв'язку підстави для прийняття такого рішення із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.
Повертаючись до обставин цієї справ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач спірним рішенням відмовив у реєстрації податкової накладної у зв'язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Як було зазначено вище, із змісту пункту 10 Порядку №520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення / додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд вважає, що апелянт рішення про відмову в реєстрації податкових накладних належним чином не обґрунтував, оскільки у Головного управління ДПС у Миколаївській області були в наявності всі первісні документи щодо податкової накладної №262 від 22.08.2024 р. для прийняття рішення.
Формальні, штучно створені перешкоди - витребування абстрактних документів, яких якби не вистачає на думку членів комісії для прийняття рішення (тобто, припущення) - не відповідає принципу роботи державного органу, передбаченого ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Отже, за наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення в контексті взаємозв'язку підстави для прийняття таких рішень із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення між собою не можна вважати вмотивованим та, як наслідок, правомірним.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Отже, на думку колегії суддів, вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб'єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотне.
Відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в численних постановах Верховного Суду.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в Єдиному реєстрі податкових накладних і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Миколаївській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.
Також, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позову про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12.04.2023р. по справі №500/1836/22, від 27.04.2023р. по справі №460/8040/20, від 20.04.2023р. у справі №380/4746/22, від 06.03.2024р. по справі №440/3706/23, від 11.04.2024р. по справі №500/4244/22.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 лютого 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук