П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 946/8904/24
Перша інстанція: суддя Баннікова Н.В.,
повний текст судового рішення
складено 16.12.2025, м. Ізмаїл
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Голуб В.А.,
суддів - Скрипченка В.О., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2025 року у справі № 946/8904/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3345444 від 26 жовтня 2024 року,
У листопаді 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3345444 від 26 жовтня 2024 року.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26 жовтня 2024 року задоволено. Постанову серії ЕНА № 3345444 від 26 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 гривень скасовано. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, - закрито. Стягнуто з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 484, 50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеської області Департаменту патрульної поліції.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням представником Департаменту патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надано апеляційну скаргу, у якій останній зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме проїзд на заборонений сигнал світлофора, підтверджується матеріалами справи. Поряд з цим, апелянт звертає увагу, що під час визначення спірної постанови, представниками патрульної поліції було роз'яснено права позивача.
Апелянт також наголошує, що судом першої інстанції винесено постанову, замість рішення, як то визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник Департаменту патрульної поліції також зазначає, що стягнуті з відповідача витрати на професійну правничу допомогу не є необґрунтованими та непропорційними до предмета спору та складності справи.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він зауважив, що у спірній постанові зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за адресою: м. Ізмаїл, вул. Покровська, 18. Проте позивач наголошує, що він рухався через перехрестя вул. Болградської та вул. Білгород-Дністровської у м. Ізмаїл. Крім того ОСОБА_1 наголошує, що він почав рух на миготливий зелений сигнал світлофора, що не є порушенням правил дорожнього руху. Враховуючи вищевикладене, позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та стягнути з відповідача судові витрати.
Враховуючи положення статті 311 КАС України, вжиття судом заходів повідомлення сторін про відкриття апеляційного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 242 КАС України, з огляду на наступне.
Як вбачається з постанови серії ЕНА № 3345444 від 26.10.2024, 26.10.2024 об 11 год. 07 хв. м. Ізмаїл, вул. Покровська, 18, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. ґ Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП. Цією постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510, 00 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що як вбачається з відеозапису, що міститься у матеріалах справи, позивач проїхав на заборонений жовтий сигнал світлофора по вул. Болградській / кут вул. Б-Дністровська у м. Ізмаїл, але не по вул. Покровській, 18 у м. Ізмаїл, як це зазначено в оскаржуваній постанові. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження порушення позивачем п. 8.7.3 (ґ) ПДР України по вул. Покровській, 18 у м. Ізмаїл, що є підставою для скасування спірної постанови.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, відповідно до п. 8.7.3. Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, сигнали світлофора мають, зокрема, такі значення: ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Колегія суддів зауважує, що статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Апеляційний суд наголошує, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
На переконання колегії суддів, на відеозаписі, який долучено до матеріалів справи, чітко видно, що позивач розпочав рух на перехресті саме на жовтий колір світлофору, а не на миготливий зелений.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
В свою чергу, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається зі спірної постанови, адреса вчинення адміністративного правопорушення є м. Ізмаїл, вул. Покровська, 18. Втім, позивач наголошує, що він рухався через перехрестя вул. Болградської та вул. Білгород-Дністровської у м. Ізмаїл.
Колегія суддів зазначає, що аналіз правових норм та обставин справи дають підстави для висновку, що вказання інспектором в оскаржуваній постанові неправильних даних, зокрема неправильної адреси місця події, не спростовує факту порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Аналогічна правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення, уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 (провадження № К/9901/17897/18).
Отже, в даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалами, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.
Слід зауважити, що висновок суду першої інстанцій про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються прийняття оскаржуваної постанови, є помилковим та спростовується наявністю відеозапису вчинення позивачем адміністративного правопорушення, про що зазначено в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
За таких обставин і правового врегулювання колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо роз'яснення прав позивачу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналізуючи відеозапис, який було надано апелянтом, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 в повному обсязі було роз'яснено його права.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позову.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що у даній категорії справ, суд першої інстанції, який діє як адміністративний, приймає рішення, а не постанови.
Підстави для розподілу судовий витрат відсутні. Крім того, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.
Частиною третьою статті 272 КАС України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254, 272, 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2025 року у справі № 946/8904/24 - задовольнити.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2025 року у справі № 946/8904/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3345444 від 26 жовтня 2024 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3345444 від 26 жовтня 2024 року, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач В.А. Голуб
Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко