П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/20912/25
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,
повний текст судового рішення
складено 29.12.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Тарновецького І.І.,
суддів - Шевчук О.А., Бойка А.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Сомик Ю.О.,
представників: апелянта Аветюк С.В., позивача Зубрицького О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 р. по справі № 420/20912/25, за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС в Одеській області , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2025 року №6314/15-32-07-08-24, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану в листопаді 2024 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 2 251 461,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 225 146,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України в Одеській області від 12.02.2025р. за №6314/15-32-07-08-24.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Одеській області на користь ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» судовий збір в розмірі 30 280,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 29.12.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням контролюючого органу на те, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, показник рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року, встановлено його завищення у сумі 2 251 461 грн. Зокрема, ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ по податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» (код за ЄДРПОУ 44976803), які складені з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. В наданих до перевірки актах надання послуг не зазначено місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту, а також в них відсутні підпис посадової особи та печатка ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ». Зазначені реквізити є обов'язковими, а тому їх відсутність у відповідних документах позбавляє можливості розцінювати вищевказані акти надання послуг, як належні первинні документи. За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про належне підтвердження позивачем господарських операцій з вказаним контрагентом не відповідає обставинам справи.
Також, апелянт посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що позивачем доведено у повному обсязі належними доказами факт підписання електронно-цифровим підписом електронних документів, якими обмінювались та підписували ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» та ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» через програмне забезпечення «Медок» (M.E.Doc).». Головне управління зазначає, що надані ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» скріншоти з програми «Медок» (M.E.Doc) не є належними документами на підтвердження електронного документообігу на підприємстві. До того ж, наданий до суду договір (№31461055 від 02.08.2022р.) щодо постачання комп'ютерної програми «Медок» (M.E.Doc) не підтверджує наявність ЕЦП на первинних документах позивача, які в подальшому надані на перевірку та до суду.
ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що в акті перевірки та в апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області посилається на порушення платником податків п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України (оформлення з порушенням податкових накладних), однак фактично контролюючий орган висловив зауваження до оформлення лише актів надання послуг. А відтак, при вирішенні спору суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що жодних дефектів реквізитів податкових накладних контролюючий орган не встановив; податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН у встановлені строки; претензії податкового органу стосуються не податкових накладних, а первинних документів, що вимагає зовсім іншої (законно визначеної) аргументації та доказової бази. Більше того, чинне законодавство не встановлює уніфікованої форми акту надання послуг і не надає податковому органу права довільно вводити «обов'язкові» реквізити, які не випливають із закону або нормативно-правового акта, що регулює саме ці правовідносини. Вимога «печатки» не може розглядатися як абсолютна умова чинності первинного документа, тим більше в умовах електронного документообігу та правового режиму КЕП. Факт накладення КЕП/ЕЦП на електронний документ підтверджується не «наявністю модуля», а властивостями самого електронного документа та/або даними перевірки КЕП (кваліфікований сертифікат, час накладення підпису, ідентифікація підписувача, цілісність файлу тощо). Позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати, що гіпотетичні сумніви контролюючого органу щодо способу обміну або підписання актів не можуть автоматично нівелювати право платника на податковий кредит/бюджетне відшкодування, якщо контролюючий орган не довів відсутності господарської операції, не спростував реєстрації податкових накладних у ЄРПН та не довів причинного зв'язку між заявленими зауваженнями і сумою 2 251 461 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області від 08.01.2025р. №110/15-32-07-08-17, від 08.01.2025р. №109/15-32-07-08-17, та наказу від 07.01.2025р. №89-п, відповідно до п.п.191.1.6 п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 13.01.2025р. по 17.01.2025р. головними державними інспекторами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-Україна», код за ЄДРПОУ 31461055, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (декларація з податку на додану вартість за листопад 2024 року від 20.12.2024р. №9388079982 з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2024р. №9389113029).
За результатами перевірки складено акт перевірки від 24.01.2025р. №2790/15-32-07-08-19, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в сумі 2 251 461,00 грн., у т.ч. в жовтні 2024 року на суму 1420384,00 грн., в листопаді 2024 року на суму 831077 грн.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно з поданими підприємством ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» до Головного управління ДПС в Одеській області (Приморська ДПІ) декларацією з ПДВ за листопад 2024 року від 20.12.2024р. №9388079982 з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2024р. №9389113029, Розрахунком суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) від 23.12.2024р. №9389113013, сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) складає 8 684 572 грн; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 34 768 237,00 грн., яка складається з наступних періодів: жовтень 2024 року - 18 728 927,00 грн., листопад 2024 року - 16 039 310,00 грн.
Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, показник рядка 20.2 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2024 року, встановлено його завищення у сумі 2 251 461,00 грн.
ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суму ПДВ 2 251 461,00 грн. по податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» (код за ЄДРПОУ 44976803), які складені з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: №15 від 06.10.2024, №47 від 17.10.2024, №48 від 17.10.2024, №51 від 18.10.2024, №52 від 18.10.2024, №54 від 19.10.2024, №56 від 20.10.2024, №55 від 19.10.2024, №57 від 20.10.2024, №58 від 20.10.2024, №53 від 18.10.2024, №13 від 01.10.2024, №14 від 03.10.2024, №16 від 06.10.2024, №46 від 17.10.2024, №49 від 17.10.2024, №50 від 17.10.2024, №116 від 25.10.2024, №117 від 26.10.2024, №121 від 27.10.2024, №122 від 28.10.2024, №118 від 27.10.2024, №120 від 27.10.2024, №123 від 29.10.2024, №20 від 11.11.2024, №21 від 11.11.2024, №22 від 12.11.2024, №25 від 13.11.2024, №26 від 14.11.2024, №23 від 12.11.2024, №24 від 12.11.2024, №27 від 14.11.2024, №30 від 24.11.2024, №31 від 25.11.2024, №32 від 26.11.2024, №33 від 26.11.2024, №119 від 27.10.2024 на загальну суму 13 508 765 грн. (з ПДВ) з номенклатурою послуг «транспортне перевезення вантажу за маршрутом».
До перевірки надані акти надання послуг від 17.10.2024р. №№720, 719,722, 723, 721; від 18.10.2024р. №№724, 725,726; від 19.10.2024р. №727, 728; від 20.10.2024р. №№729, 731, 730; від 25.10.2024р. №814; від 26.10.2024р. №815; від 27.10.2024р. №№816, 817, 819, 818; від 28.10.2024р. №820; від 29.10.2024р. №821; від 11.11.2024р. №№827, 828; від 12.11.2024р. №№ 829, 830, 831; від 13.11.2024р. №832; від 14.11.2024р. №№833, 834; від 24.11.2024р. №837; від 25.11.2024р. №838; від 26.11.2024р. №№839, 840, в яких не зазначено: місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту, а також відсутні підпис посадової особи та печатка ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ».
За позицією відповідача, зазначені реквізити є обов'язковими, а тому їх відсутність у відповідних документах позбавляє можливості розцінювати вищевказані акти надання послуг як належні первинні документи. Тобто, первинний документ не містить обов'язкові реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
12.02.2025р., на підставі акту перевірки від 24.01.2025р. №2790/15-32-07-08-19, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №6314/15-32-07-08-24, яким ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану в листопаді 2024 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 2 251 461,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 225 146,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» оскаржило його в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, виходив з того, що Головним управлінням ДПС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 72 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, не доведено в судовому порядку завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» в листопаді 2024 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 2 251 461,00 грн., за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ».
Суд зазначив, що в акті перевірки контролюючий орган зазначає про порушення складання податкових накладних, однак не зазначає, в чому такі порушення виразилися. Фактично Головне управління звернуло увагу на недоліки актів надання послуг, в той час як чинним законодавством не передбачено обов'язкових реквізитів та конкретної законодавчо встановленої форми акту надання послуг. Суд звернув увагу на наявність в матеріалах справи доказів, що підтверджують документообіг, обмін підписаними електронними документами та відповідні відображення із розшифруванням щодо їх підписання позивачем з ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ». Отже, позивачем доведено у повному обсязі належними доказами факт підписання електронно-цифровим підписом електронних документів, якими обмінювались ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» та ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» через програмне забезпечення «Медок» (M.E.Doc).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначений статтею 200 ПК України.
За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, серед іншого, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Разом з тим, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання відповідного активу.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.06.2025р. по справі №320/6203/23.
Як вже зазначалося колегією суддів, за наслідками проведеної перевірки Головне управління ДПС в Одеській області дійшло висновку про завищення ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, в сумі 2 251 461 грн. по податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» (код за ЄДРПОУ 44976803).
Колегією суддів встановлено, що 30.09.2024р. між ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна», як Замовником, та ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ», як Експедитором, укладено договір №300901 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у межах території України.
Згідно п.1.2 Договору Експедитор в інтересах Замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення, пошук Перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, інші операції, пов'язані з перевезенням.
За умовами п.3.1.3 Договору Експедитор зобов'язаний організувати транспортування вантажу до місця призначення та його видачу одержувачу зазначеному у товарно транспортній накладній.
На виконання умов вказаного договору ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» надало позивачу послуги щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 13 508 765 грн. (в т.ч. ПДВ 2 251 461,00 грн.), в підтвердження чого ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» надало до перевірки рахунки на оплату товару, акти надання послуг, товарно-транспортні накладні, податкові накладні.
Позивач включив дану суму до податкової декларації з ПДВ за листопад 2024 від 20.10.2024р. за №9388079982 з урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2024р. за №9389113029.
Обґрунтовуючи свій висновок про порушення ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Головне управління ДПС в Одеській області, як в акті перевірки, так і в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування суму ПДВ 2 251 461,00 грн. по податкових накладних №15 від 06.10.2024, №47 від 17.10.2024, №48 від 17.10.2024, №51 від 18.10.2024, №52 від 18.10.2024, №54 від 19.10.2024, №56 від 20.10.2024, №55 від 19.10.2024, №57 від 20.10.2024, №58 від 20.10.2024, №53 від 18.10.2024, №13 від 01.10.2024, №14 від 03.10.2024, №16 від 06.10.2024, №46 від 17.10.2024, №49 від 17.10.2024, №50 від 17.10.2024, №116 від 25.10.2024, №117 від 26.10.2024, №121 від 27.10.2024, №122 від 28.10.2024, №118 від 27.10.2024, №120 від 27.10.2024, №123 від 29.10.2024, №20 від 11.11.2024, №21 від 11.11.2024, №22 від 12.11.2024, №25 від 13.11.2024, №26 від 14.11.2024, №23 від 12.11.2024, №24 від 12.11.2024, №27 від 14.11.2024, №30 від 24.11.2024, №31 від 25.11.2024, №32 від 26.11.2024, №33 від 26.11.2024, №119 від 27.10.2024, виписаних контрагентом ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ», які складені з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
При цьому, ні в акті перевірки, а ні суду першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган не конкретизував в чому саме полягає порушення вимог вказаної норми при оформленні податкових накладних.
Дослідивши наявні в матеріалах справи копії відповідних податкових накладних колегія суддів встановила, що вони відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені абзацом другом вказаної норми.
При цьому, сторонами у справі не заперечується, що податкові накладні, виписані ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ», у встановленому порядку зареєстровані в ЄРПН, а тому, у відповідності до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, для позивача є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Що ж до посилань Головного управління ДПС в Одеській області на недоліки в оформленні актів надання послуг від 17.10.2024р. №№720, 719,722, 723, 721; від 18.10.2024р. №№724, 725,726; від 19.10.2024р. №727, 728; від 20.10.2024р. №№729, 731, 730; від 25.10.2024р. №814; від 26.10.2024р. №815; від 27.10.2024р. №№816, 817, 819, 818; від 28.10.2024р. №820; від 29.10.2024р. №821; від 11.11.2024р. №№827, 828; від 12.11.2024р. №№ 829, 830, 831; від 13.11.2024р. №832; від 14.11.2024р. №№833, 834; від 24.11.2024р. №837; від 25.11.2024р. №838; від 26.11.2024р. №№839, 840 (не зазначено місце надання послуг та/або маршрут, по якому здійснювався рух транспорту, а також відсутні підпис посадової особи та печатка ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ»), то колегія суддів зазначає наступне.
Передусім, колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено обов'язкових реквізитів та конкретної законодавчо встановленої форми акту надання послуг. А відтак, на складення актів надання послуг поширюються загальні вимоги щодо обов'язкових реквізитів первинного документа, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, у постанові від 15.07.2025р. по справі справа №440/5003/23 Верховний Суд зазначив, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції.
На думку колегії суддів, відсутність у наданих позивачем до перевірки актах надання послуг маршруту, по якому здійснювався рух транспорту, не є підставою для висновку, що відповідні послуги не надавалися, оскільки вказану інформацію можливо встановити зі змісту товарно-транспортних накладних, зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких акт перевірки від 24.01.2025р. №2790/15-32-07-08-19 не містить та апелянт не зазначає.
Що ж до відсутності в актах надання послуг підпису посадової особи та печатки ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ», то, як правильно зазначив суд першої інстанції, при проведенні перевірки контролюючим органом не враховано пояснень позивача, що обмін документами між сторонами договору від 30.09.2024р. №300901 здійснювався за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису.
В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують документообіг, обмін підписаними електронними документами та відповідні відображення із розшифруванням, щодо їх підписання позивачем з ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ».
Так, ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» укладало договір №31461055 від 02.08.2022р. на постачання зазначеної комп'ютерної програми з ТОВ «Інформаційно-правовий центр» «ЛЕН». Саме вказане підприємство надавало позивачу послуги по постачанню комп'ютерної програми «Медок» (M.E.Doc).
Програма «M.E.Doc» (Медок) це програмний комплекс для автоматизації бухгалтерського обліку, подання електронної звітності до всіх контролюючих органів (податкової, фондів тощо) та обміну юридично значущими первинними документами (податкові накладні, акти, рахунки) в електронному вигляді між контрагентами, замінюючи паперовий документообіг. Вона дозволяє підписувати документи електронним цифровим підписом (ЕЦП), надаючи їм юридичної сили, як і паперовим аналогам.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа, яким є параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису. Сертифікат відкритого ключа (далі - сертифікат ключа) - документ, виданий центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача.
Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Таким чином, електронний підпис (ЕЦП/КЕП) на первинних документах є повноцінним юридичним аналогом власноручного підпису та печатки на папері. Електронні документи, підписані КЕП, мають таку ж юридичну силу, як і паперові аналоги, підтверджують цілісність даних та ідентифікують підписувача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено у повному обсязі належними доказами факт підписання електронно-цифровим підписом електронних документів, якими обмінювались ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА І ТРАНСПОРТ» та ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна» через програмне забезпечення.
Доводи апелянта щодо протилежного базуються на припущеннях.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-Україна», а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення від 29.12.2025р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 р. - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Касаційна скарга може бути подана у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27.02.2026 року.
Суддя-доповідач І.І. Тарновецький
Судді О.А. Шевчук А.В. Бойко