Справа № 361/13137/25
Провадження № 2/361/5094/25
27.02.2026
27 лютого 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Адвокат Попкова О.В. від імені та в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до суду зазначений позов.
Позов мотивувала тим, що 18 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачкою зареєстрований шлюб. Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя у сторін не склалося. За період спільного життя у них з'явилися різні погляди на життя, проявилась несумісність характерів. З вересня 2022 року сторони проживають окремо. Позивач проживає тривалий час з іншою жінкою.
На підставі викладеного просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 жовтня 2008 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 737.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н. М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Електронний примірник ухвали суду про відкриття провадження доставлений до електронного кабінету представника позивача 22 листопада 2025 року.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялась ухвала про відкриття провадження, враховуючи, що позивачем направлено відповідачу копію позовної заяви.
Відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву у якому зазначила, що заперечує проти задоволення позову та категорично не погоджується з обставинами, про те, що стосунки між сторонами погіршилися у 2022 році та сімейне життя не підтримується. Внаслідок тривалої розлуки з чоловіком у зв'язку з воєнними діями та перебуванням його на службі в складі Збройних Сил України, у них іноді виникали непорозуміння на побутовому ґрунті. Вона переконана у можливості збереження сім'ї з позивачем, що відповідатиме їх інтересам та інтересам дітей.
Звертала увагу, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України і перебуває у складних умовах. Це викликає у неї обґрунтовані сумніви, що його рішення про розірвання шлюбу є виваженим та глибоко обміркованим. Зауважувала, що перебування в умовах воєнного стану, стресу, постійної небезпеки може істотно впливати на психологічний стан особи та призводити до прийняття імпульсивних рішень, про які згодом можна пошкодувати.
Просила суд відмовити у задоволенні позову та надати строк для примирення тривалістю шість місяців.
Представник позивача адвокат Попкова О.В. через систему «Електронний суд» направила відповідь на відзив у якому зазначила, що інформація відповідачки у відзиві щодо шлюбних відносин подружжя не відповідає дійсності. Позивач вважає, що збереження шлюбу суперечить його інтересам. Зауважила, що позивач неодноразово повідомляв відповідачку про намір розірвати шлюб між ними, оскільки проживає з іншою жінкою та бажає саме з нею в майбутньому укласти шлюб.
Просила суд залишити відзив відповідачки без розгляду та задовольнити позов ОСОБА_1 .
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання строку на примирення відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що строк на примирення може бути наданий виключно за згодою обох сторін подружжя. Позивач згоди на примирення не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що 18 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрований шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 737. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_5 ».
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 з 01 серпня 2025 року і по теперішній час перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою наданою військовою частиною НОМЕР_1 форми 5.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що сімейне життя у них не склалося. За період спільного життя у них з'явилися різні погляди на життя, проявилась несумісність характерів. Тривалий час він проживає з іншою жінкою та бажає саме з нею укласти шлюб. Вважає, що збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу. Враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, дійшов висновку проте, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачка не заявляла вимогу щодо відновлення прізвища.
Відтак, враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, за відсутністю відповідного клопотання відповідачки , суд не може вирішувати таке питання у цій справі.
Керуючись ст. ст. 105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 141, 142, 247, 263-265, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 жовтня 2008 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 737 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 27 лютого 2026 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна