Cправа № 373/3400/25
Провадження № 3/359/556/2026
03 лютого 2026 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кожуховський О.В., прокурора Бориспільської окружної прокуратури Пономаренко В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, від 25.09.2025 року № 4070 ОСОБА_1 , будучи депутатом Переяславської міської ради Бориспільського району Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону №1700-УІІ, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VІІ, вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме створила, підписала та видала як депутат Переяславської міської ради характеристику відносно ОСОБА_2 , жителя міста Переяслав Бориспільського району Київської області, генерального директора НІЕЗ «Переяслав», який одночасно являється її безпосереднім керівником як генеральний директор вказаного заповідника, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 1727 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала. Вона запевнила суд, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про вчинення нею дій в умовах реального конфлікту інтересів. ОСОБА_1 пояснила, що під час створення, підписання та видачі нею характеристики № 259 відносно ОСОБА_2 реального конфлікту інтересів у неї насправді не виникло. Вона переконана, що указаний документ, по своїй суті є побутовим і не пов'язаним із представницькими повноваженнями депутата, як, наприклад, депутатське звернення чи запит. Це опис біографії, участі в заходах, культурної діяльності, особистих ініціатив, відомості про особу генерального директора, яким він є насправді і є як директор, і як громадянин. ОСОБА_1 звернула увагу суду, що указаний документ, не створює юридичних наслідків і не пов'язаний з реалізацією владних повноважень та не може бути підставою для виникнення конфлікту інтересів. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що на момент підготовки та надання характеристики вона виконувала обов'язки генерального директора НІЕЗ «Переяслав», тобто не підпорядковувалася ОСОБА_2 , не була його підлеглою, а заміщувала його. Станом на сьогодні вона так само продовжує виконувати обов'язки керівника закладу, а тому оплата праці, премії, надбавки, доплати відносно неї визначаються органом управління заповідником (Мінкультури), а не ОСОБА_2 . ОСОБА_1 запевнила суд, що матеріали про адміністративне правопорушення, окрім припущень та домислів, не містять належних та допустимих доказів вчинення нею дій в умовах реального конфлікту інтересів, тому просила закрити провадження відносно неї за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Адвокат Кожуховський О.В. підтримав позицію ОСОБА_1 та просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Він зазначив, що під час здійснення провадження уповноваженою особою НАЗК не було належним чином з'ясовано усіх обставин, пов'язаних із створенням, підписанням та видачею його довірительки характеристики № 259 відносно ОСОБА_2 та не встановлено усіх фактичних обставин щодо даної події, у зв'язку із чим Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України дійшов передчасних висновків про вчинення нею дій в умовах реального конфлікту інтересів. ОСОБА_3 звернув увагу суду, що адміністративний матеріал містить лише копію указаної характеристики без жодних відміток на паперовій копії «з оригіналом згідно» чи подібних. Посилаючись на те, що в діях ОСОБА_1 відсутні склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, сторона захисту просила закрити провадження у справі.
Прокурор Пономаренко В.В. під час судового розгляду підтримала позицію Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи сторони захисту та прокурора, суд дійшов до таких висновків.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність особи за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідальність за ст. 172-7 КУпАП настає за умови наявності чотирьох взаємозумовлених і взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони: неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" під потенційним конфліктом інтересів розуміється наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.
Під час судового розгляду суд дослідив протокол про адміністративне правопорушення, копію характеристики № 259 від 25.04.2025 року видану ОСОБА_2 , копія паспорта та ІПН ОСОБА_1 , роздруківка інформації про особу з бази ДМС, письмові пояснення ОСОБА_1 , копія протоколу Переяславської міської ради 1 сесії, копія листа НАЗК № 95957-2025 від 22.08.2025 року, копія наказу № 55/ОС від 21.04.2025 року «Про переведення ОСОБА_1 виплату доплати», копія наказу № 44/ОД від 24.04.2025 року «Про виконання обов'язків ОСОБА_1 генерального директора», копія наказу № 393-к від 06.05.2025 року «Про відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків генерального директора НІЕЗ «Переяслав», копія наказу № 58/ОД від 12.05.2025 року «Про відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків генерального директора НІЕЗ «Переяслав», копія наказу № 546-к від 24.06.2025 року «Про відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків генерального директора НІЕЗ «Переяслав», копія наказу № 92/ОД від 02.07.2025 року «Про відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків генерального директора НІЕЗ «Переяслав», копія посадової інструкції заступника генерального директора з науково-методичної роботи НІЕЗ «Переяслав», копія витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія положення про НІЕЗ «Переяслав», копія листа Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України, копія листа НАЗК, копія науково-експортного висновку щодо моменту виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також копія положення про Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Суд встановив, що відповідно до протоколу Переяславської територіальної виборчої комісії Бориспільського району Київської області від 31.10.2020 «Про результати виборів депутатів Переяславської міської ради» ОСОБА_1 обрано депутатом Переяславської міської ради. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів. Отже, згідно з п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 , будучи депутатом Переяславської міської ради, є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 , 25.04.2025 року, будучи депутатом Переяславської міської ради, створила, підписала та видала характеристику на ОСОБА_2 , генерального директора НІЕЗ «Переяслав», жителя міста Переяслав, який одночасно являється її безпосереднім керівником та керівником зазначеного заповідника.
Водночас ОСОБА_1 , перебуваючи у статусі депутата Переяславської міської ради, була наділена представницькими та дискреційними повноваженнями, зокрема правом формування, підписання та видачі характеристик щодо жителів територіальної громади.
Як було зазначено раніше, диспозиція ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
За змістом примітки до ст. 172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено належними і допустимими доказами наявності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів у зв'язку із видачею характеристики відносно ОСОБА_2 .
Суд вважає необґрунтованими твердження прокурора про те, що приватний інтерес ОСОБА_1 , який полягав у її бажанні схильного ставлення до неї з боку керівника та отримання в подальшому матеріального заохочення, зіштовхнувся з представницькими повноваженнями як депутата.
Відповідно до пояснень, які ОСОБА_1 надала в судовому засіданні та письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, вона підтвердила факт того, що складала і підписувала характеристику ОСОБА_2 , але вона не впевнена, що це саме та копія, яка долучена до матеріалів справи. Крім того, вона вважає, що цей документ - «характеристика» не має ніякого стосунку до депутатських повноважень. ОСОБА_1 запевнила суд, що текст характеристики не містить посилання на депутатські повноваження. Вона вкотре звернула увагу суду, що даний документ - є побутовим і не пов'язаний із представницькими повноваженнями депутата. Це опис біографії, участі в заходах, культурної діяльності, відомості про особу генерального директора, яким він є насправді і є як директор, і як громадянин.
Суд звертає увагу, що на момент підготовки та надання характеристики ОСОБА_1 виконувала обов'язки генерального директора НІЕЗ, тобто не підпорядковувалася ОСОБА_2 , не була його підлеглою, а заміщувала його. Станом на 19.11.2025 року вона так само продовжує виконувати обов'язки керівника закладу, а тому оплата праці, премії, надбавки, доплати ОСОБА_1 визначаються органом управління заповідником (Мінкультури), а не ОСОБА_2 .
Суддя погоджується з доводами сторони захисту, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Переяславської міської ради Бориспільського району Київської області, надала характеристику ОСОБА_2 , в той час, коли не перебувала у його підпорядкуванні, а саме заміщувала його.
Крім того, станом на 19.11.2025 року ОСОБА_1 продовжує виконувати обов'язки керівника закладу, а тому оплата праці, премії, надбавки доплати ОСОБА_1 визначаються органом управління заповідником (Мінкультури), а не ОСОБА_2 . Суд приймає до уваги, доводи ОСОБА_1 , зазначені нею у своїх письмових поясненнях, про відсутність у неї умислу на вчинення корупційного правопорушення, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи.
Також судом враховано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2025 року справа № 359/13213/25, провадження № 3/359/5168/2025, якою ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, визначеного ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Отже, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи не наведено доказів на підтвердження об'єктивної сторони даного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 не вчинила дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому посилання на те, що ОСОБА_1 вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, створивши, підписавши та видавши характеристику ОСОБА_2 , не можуть бути визнані обґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а саме об'єктивної сторони правопорушень.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскарженою до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Ткаченко