Справа №295/3355/26
1-кс/295/1402/26
27.02.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст..слідчого 2-го СВ (з дислокацією у м. Житомир) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_3 про арешт майна,
встановив:
у провадженні слідчого 2-го СВ (з дислокацією у м. Житомир) ТУ ДБР у м. Хмельницькому перебувають матеріали кримінального провадження за № 62026240020001369 від 18.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 408, ч. 3 ст.. 369 КК України з посиланням на те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який відряджений у вЇч А2900 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 у лютому 2026р. пропонували та 24.02.2026 року надали неправомірну вигоду командиру підрозділу в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 а метою вчинення останнім дій по забезпеченню безперешкодного виходу ОСОБА_4 з розташування в/ч НОМЕР_2 з метою ухилення від військової служби та подальшого переміщення транспортним засобом за межі території в/ч. В ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2026 близько 12 год. 10 хв. під час зустрічі у салоні автомобіля «Сітроен Немо» р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 в присутності останнього надав ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 10000 доларів США.
Реалізовуючи протиправний умисел на вчинення дезертирства. ОСОБА_4 вийшов разом із ОСОБА_5 із автомобілі марки «Сітроен Немо» р.н. НОМЕР_3 та сівши у салон автомобіля марки «Nissan Quashqai» д.н.з. НОМЕР_4 , з метою подальшого руху у напрямку Хмельницької області, але протиправну діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було припинено працівниками Державного бюро розслідувань шляхом затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . В ході невідкладного обшуку авто було відшукано та вилучено мобільний телефон Redmi 10А, у корпусі сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_5 ; ІМЕІ2: НОМЕР_6 , в якому міститься сім картка оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_5 та сам авто, який належить ОСОБА_10 . З метою збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання, проведення огляду та експертизи, слідчий просить накласти арешт на вилучене авто та мобільний телефон.
У судове засідання слідчий не з'явилися, про розгляд клопотання повідомлялися, неявка не є перешкодою для розгляду клопотання. Дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого перебувають матеріали кримінального провадження за № 62026240020001369 від 18.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 408, ч. 3 ст.. 369 КК України з посиланням на те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який відряджений у вЇч А2900 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 у лютому 2026р. пропонували та 24.02.2026 року надали неправомірну вигоду командиру підрозділу в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 а метою вчинення останнім дій по забезпеченню безперешкодного виходу ОСОБА_4 з розташування в/ч НОМЕР_2 з метою ухилення від військової служби та подальшого переміщення транспортним засобом за межі території в/ч. В ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2026 р. командир підрозділу в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 прибули на АЗС «UPG», де їх чекав ОСОБА_5 . Бллизько 12 год. 10 хв. під час зустрічі у салоні автомобіля «Сітроен Немо» р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 в присутності останнього надав ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 10000 доларів США.
Реалізовуючи протиправний умисел на вчинення дезертирства. ОСОБА_4 вийшов разом із ОСОБА_5 із автомобілі марки «Сітроен Немо» р.н. НОМЕР_3 та сівши у салон автомобіля марки «Nissan Quashqai» д.н.з. НОМЕР_4 , з метою подальшого руху у напрямку Хмельницької області, але протиправну діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було припинено працівниками Державного бюро розслідувань шляхом затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . В ході невідкладного обшуку авто було відшукано та вилучено мобільний телефон Redmi 10А, у корпусі сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_5 ; ІМЕІ2: НОМЕР_6 , в якому міститься сім картка оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_5 та сам авто, який належить ОСОБА_10 . Постановою ст..слідчого 2-го СВ (з дислокацією у м. Житомир) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_3 від 24.02.2026 року вилучене авто та мобільний телефон визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 62026240020001369 від 18.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 408, ч. 3 ст.. 369 КК України.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевстановлені обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення відповідних експертиз, та те, що Санкція ч. З ст.. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, встановлених ч.1 ст. 170 КПК України для задоволення вимог клопотання.
Керуючись ст.ст. 167,170-173,309 КПК України, -
ухвалив:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон Redmi 10А, у корпусі сірого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_5 ; ІМЕІ2: НОМЕР_6 та авто марки «Nissan Quashqai» д.н.з. НОМЕР_4 та тимчасово позбавити власника та користувачів можливості відчужувати, розпоряджатися та користуватися вищевказаними речовими доказами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1