Справа №295/2981/26
1-кс/295/1314/26
про повернення скарги
25.02.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати посадових осіб Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до поданої ним заяви від 22.11.2025.
В скарзі заявник просить поновити строк на оскарження бездіяльності, посилаючись на те, що 22.11.2025 направив на адресу Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
ОСОБА_2 зазначає, що жодної відповіді не отримав, 02.02.2026 прибувши особисто до Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області отримав письмову відповідь від 17.12.2025, що відомості відповідно до поданої ним заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, досудове розслідування не проводиться.
Вважає, що строк звернення зі скаргою він пропустив з поважних причин та просить його поновити.
Слідчий суддя, дослідивши зміст скарги та доданих до неї документів, клопотання про поновлення строку на звернення до слідчого судді, яке викладене в скарзі, вважає що скарга підлягає поверненню заявнику з огляду на таке.
За правилами ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Отже, при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається з дня, що наступає після останнього дня, який відведено Кримінальним процесуальним кодексом України для вчинення дізнавачем, слідчим або прокурором відповідної дії.
Виходячи з аналізу зазначених вище норм кримінального процесуального законодавства України слідує, що на розгляд поданої заяви про визнання потерпілим слідчому (дізнавачу) було відведено законом не більше трьох днів та саме після їх спливу почав відраховуватись десятиденний строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у нездійсненні ним такої процесуальної дії.
У підпункті 1 пункту 1 узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року за №9-49/0/4-17 судам (слідчим суддям) надані роз'яснення, що «у судовій практиці проблемним є питання моменту, з якого починається обчислення строку звернення зі скаргою на аналізований вид бездіяльності. Наприклад, беручи до уваги положення ч.1 ст.214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч.5 ст.115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, 10-денний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, в який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей. Наприклад, якщо такий 24-годинний строк завершився о 20:00 7 жовтня, то перебіг строку оскарження починається з 8 жовтня».
Зі змісту матеріалів, долучених до скарги, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення 22.11.2025.
Таким чином, зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області заявник мав право звернутись протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності, початок перебігу строку розпочався після спливу 24 годин, які відведені КПК України для реєстрації такої заяви, тобто до 04.12.2025 (включно).
Слідчим суддею встановлено, що скаргу ОСОБА_2 подав лише 20.02.2026, тобто зі спливом значного проміжку часу.
Положенням ст. 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже, кримінальний процесуальний закон допускає можливість звернення заявника із відповідною скаргою і після закінчення строку на оскарження відповідної бездіяльності слідчого (дізнавача), прокурора, проте у такому випадку заявник одночасно повинен подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, пославшись у останньому на поважні причини його пропуску.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
В розумінні норми ст. 117 КПК України поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
Наведені заявником обставини, на які він посилається, як на підставу для поновлення строку звернення до слідчого судді, що йому не було відомо про те, відомості про вчинення кримінального правопорушення не внесені до ЄРДР, не можна вважати поважними причинами, які обумовили пропуск строку звернення зі скаргою. Заявником не наведені обставини, які не залежать від його волі і перешкодили йому виконати процесуальні дії у межах встановленого законом строку.
Крім того, зі змісту листа Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області від 17.12.2025, який ОСОБА_2 отримав 02.02.2026, йому був роз'яснений строк та порядок оскарження бездіяльності, передбачений ст. 303-304 КПК України.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22 зазначено: "Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів)".
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що хоча наведений висновок викладений в адміністративній справі, проте він стосується тлумачення строків звернення до суду та в ньому вказується на те, які причини можуть бути визнані поважними, які обумовлюють пропуск такого строку, а відтак може бути застосований в цій справі при вирішенні питання про наявність поважних причин, які зумовили пропуск строку звернення до суду.
Слідчим суддею встановлено, що посилаючись на поважні причини заявник вказує лише про те, що йому не було відомо про результати розгляду поданої ним заяви, що вочевидь не може бути визнано поважною причиною. Заявник, проявивши розумну обачливість та зацікавленість, мав можливість отримати юридичну консультацію, при цьому у відповіді, яка була надана Житомирським РУП №1 ГУНП в Житомирській області, йому було роз'яснено, що незгода з процесуальними діями підлягає окарженню в порядку, передбаченому КПК України і наведені відповідні статті КПК України, а відтак заявник мав об'єктивну можливість отримати інформацію, в які строки підлягає оскарженню така бездіяльність.
При цьому, отримавши відповідь у відділі поліції 02.02.2026, заявник не звернувся до слідчого судді в десятиденний термін і з цього часу, при цьому в скарзі взагалі не вказані причини, які завадили йому своєчасно звернутися до слідчого судді з моменту отримання вказаної відповіді.
Таким чином, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою не підлягає до задоволення, оскільки заявником не наведені поважні причини пропуску строку звернення зі скаргою, а тому відповідно скарга підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Відмовити ОСОБА_2 в поновленні строку для звернення зі скаргою.
Скаргу повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її складення.
Слідчий суддя ОСОБА_1