Справа №: 272/833/25
Провадження № 1-кп/272/70/26
27 лютого 2026 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
представника потерпілого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка в залі суду кримінальне провадження № 12023065420000273 по обвинуваченню
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Степок,
Андрушівського району Житомирської області, українця,
громадянина України, проживаючого:
АДРЕСА_1 , не працюючого,
неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -
встановив:
У провадженні Андрушівського районного суду Житомирської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Згідно обвинувального акту, 17.11.2023 близько 21 год. 00 хв. поблизу магазину «Завітай» по вул. Шкільній, 1а в с. Степок Волицької ОТГ Житомирського району Житомирської області між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, у вказаний день час та місці, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров'ю потерпілого та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та умисно наніс один удар кулаком правої руки в область носа потерпілого.
Надалі, ОСОБА_5 , продовжуючи свої протиправні дії, без розриву в часі, завдав ОСОБА_7 кулаком правої руки два удари в область правого та лівого ока.
Внаслідок вказаних умисних протиправних дій, ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження, у вигляді садна та синців на обличчі, закритого перелому кісток носу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразилися в спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
До початку судового розгляду захисник обвинуваченого подав письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, на підставі ст..106, ст.49 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього за ч.2 ст.125 КК України, мотивуючи тим, що кримінальне правопорушення, яке йому інкриміноване є кримінальним проступком. Вказане кримінальне правопорушення було вчинене 17.11.2023 року та з врахуванням положень ст.106 КК України з моменту його скоєння минуло понад 2 роки, тому враховуючи, що обвинувачений був неповнолітнім на момент вчинення кримінального проступку клопотав про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 106, ст.49 КК України та закриття кримінального провадження на підставі ст.284 ч.2 п.1 КПК України. Захисник клопотання підтримав у судовому засіданні та просив задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 клопотання захисника підтримав повністю, не заперечував щодо його звільнення на підставі ст.ст. 49, 106 КК України від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49, ст.106 КК України йому зрозумілі.
Законний представник обвинуваченого клопотання підтримала повністю.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49, ст.106 КК України, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, яке є проступком з врахуванням положень ст.106 КК України, оскільки обвинувачений був неповнолітнім на момент вчинення кримінального правопорушення минуло 2 роки, строки давності не переривалися, тому клопотання захисника підтримав та просив задовольнити.
Представник потерпілого в судовому засіданні заперечував щодо клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49, ст. 106 КК України та закриття кримінального провадження, вважав, що строки давності складають 3 роки.
Потерпілий та його законний представник заперечували щодо клопотання захисника.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.106 КК України - Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності: п. 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відноситься до кримінального проступку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, а саме: 17.11.2023 року минуло більше двох років та на момент вчиненння проступку обвинувачений був неповнолітнім.
З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального проступку був неповнолітнім, просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. ст. 49, 106 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього, строк притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України з врахуванням положень ст. 106 КК України минув, обвинувачений не вчиняв нових крмніальних правопорушень, які відповідно до ч.3 ст.49 КК України впливають на перебіг строку давності, не ухилявся від слідства та суду, надав згоду на його звільнення на підставі ст. ст. 49, 106 КК України, а тому суд приходить до висновку, що клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49, ст.106 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України підлягає задоволенню.
Цивільний позов слід залишити без розгляду.
Арешт на майно не накладався.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 370, 372, 395 КПК України, ст. 49, ст.106 КК України, суд
постановив:
Клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України на підставі ст. ст. 49, 106 КК України задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49, ст. 106 КК України.
Кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023065420000273 від 05.12.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_1