Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 лютого 2026 року № 520/28542/25 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2016, 2017 та 2018 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в 2016, 2017 та 2018 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2017 та 2018 роках без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача НОМЕР_2 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_1 ) до суду було подано відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки перерахунок та виплата підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення - не підлягають задоволенню. Також представником відповідача зазначено, що допомога на оздоровлення є одноразовою виплатою та виплачується тільки один раз на рік, а отже щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення такої допомоги. Отже норми нормативно-правових актів кореспондуючись один з одним визначають, що винагороди не включаються в допомогу для оздоровлення.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу № 187-ОС від 14.05.2020 року позивач звільнений зі служби в запас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.04.2020 № 170-ОС.
Зі змісту позовної заяви та додатків до адміністративного позову встановлено, що в період з лютого 2016 року по березень 2018 року позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту служби з надзвичайних ситуацій», що підтверджується копіями особистих карток грошового забезпечення за відповідний рік.
Згідно з інформацією, наявною в архівних відомостях карток грошового забезпечення позивача за 2016, 2017 та 2018 роки, під час проходження військової служби, позивачу проводились нарахування та виплата у вигляді допомоги на оздоровлення у липні 2016 року у розмірі 5375,00 грн., у травні 2017 року у розмірі 5375,00 грн., без врахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у липні 2016 року у розмірі 760,00 грн., у серпні 2017 року у розмірі 760,00 грн., без врахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Представник позивача звернувся до відповідача із запитом, в якому просив повідомити чи проводився розрахунок допомоги на оздоровлення у липні 2016 року та травні 2017 року; та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у липні 2016 року та серпні 2017 року, які позивач отримував під час проходження військової служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №899.
Листом №09/16547-25-Вих від 17.10.2025 року на вищевказаний запит відповідач повідомив, що виплата допомоги для оздоровлення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України нараховувалась та виплачувалась встановленим порядком згідно наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року №425 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 року за №537/15228 (далі - Наказ №425). Згідно підпункту 3.7.4. пункту 3.7. глави III Наказу 425 «розмір допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день вибуття в щорічну основну відпустку. Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників (командирів), розмір допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, яке отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися». Згідно пункту 8 Наказу Міністерства оборони України від 15.11.2010 №595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2010 за №1194/18489 (далі Наказ № 595) «щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення». Виплата допомоги для вирішення соціальнопобутових питань військовослужбовцям Державної прикордонної служби України нараховувалась та виплачувалась встановленим порядком згідно наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року №425 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 року за №537/15228 (далі - Наказ №425). Згідно підпункту 3.6.3. пункту 3.6. глави III Наказу 425 «розмір допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення. Також відповідно до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2016 та 2017 році» визначено у розмірі посадового окладу. Згідно пункту 8 Наказу Міністерства оборони України від 15.11.2010 №595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2010 за №1194/18489 (далі Наказ № 595) «щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення». Керівництво НОМЕР_2 прикордонного загону при прийнятті рішень керується вимогами частини 2 статті 19 Конституції України (діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України).
Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать на користь того, що оскільки додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу протягом 2016 - 2018 років кожного місяця вона не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Також позивачем вказано, що відповідач порушив вимоги належної оплати праці та виплати допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016, 2017 та 2018 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суд уз даним позовом.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV (далі Закон №661-IV) визначено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Згідно із частиною 3 статті 25 Закону №661-IV військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Положеннями ч.3 ст.9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Як визначено частиною 2 статті цього ж Закону, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 (чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року).
Пунктом 1.2 Інструкції №425 було встановлено: до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. до складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Згідно з приписами підпунктів 3.6.1, 3.6.3 пункту 3.6 розділу III Інструкції №425, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції №425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Отже, обчислення грошової допомоги на оздоровлення здійснюється, виходячи з місячного грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони. Міністерством внутрішніх справ та адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови №889).
Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (далі Інструкція № 73, яка була чинною на час існування спірних правовідносин), визначено порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
Згідно п. 3 Інструкції №73, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою ( посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
У пункті 8 Інструкції №73 визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Також позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода.
Проте, судом встановлено, що до складу грошового забезпечення, з якого позивачу здійснено обчислення грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2016-2018 роках, не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій від 22.09.2010 № 889 (далі - Постанова № 889).
Суд зазначає, що вказана щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісяця, тобто мала постійний (систематичний) характер.
Судовим розглядом встановлено, що як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводився розрахунок допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, представник відповідача посилається на обставини того, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а отже і не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд зазначає, що встановлення підзаконним нормативно-правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати право на отримання такої винагороди, встановлене актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що при визначенні розміру грошового забезпечення, застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова №899, а не Інструкції №73 та №425 в частині обмеження включення до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 826/14564/17, від 22.10.2019 у справі № 520/3505/19, від 24.10.2019 у справі № 820/3211/17, від 05.12.2019 у справі № 295/5200/18, від 14.04.2020 у справі № 820/3719/18, від 24.03.2020 у справі №810/2734/17, від 14.07.2020 у справі № 820/1784/17, від 16.10.2020 у справі № 826/4043/16, від 29.12.2020 у справі № 240/1095/20, від 21.04.2021 у справі № 380/2427/20.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
Виходячи з вищезазначеного, суд констатує, що у спірних правовідносинах, розрахунок допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивача має проводитись відповідачем з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №899, яку позивач отримував під час проходження військової служби.
Відтак суд зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам додаткового виду щомісячного грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер. Оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 889, мала постійний характер (виплачувалася позивачу щомісяця), то відповідно до положень статті 9 Закону №2011-ХІІ вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2016, 2017 та 2018 роках.
З огляду на вищевикладене, суд вважає дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нездійсненні нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2016, 2017 та 2018 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 протиправними.
При цьому з огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в 2016, 2017 та 2018 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Відповідно до положень ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2016, 2017 та 2018 роках без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в 2016, 2017 та 2018 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.