Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 лютого 2026 року справа № 520/813/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В.,
розглянувши адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Підсереднє" (вул. Центральна, буд. 10,с-ще Підсереднє,Харківська обл., Куп'янський р-н,62608, код ЄДРПОУ00387134) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд.8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ43005393) про зобов'язання вчинити певні дії,-
Приватне акціонерне товариство "Підсереднє" звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить :
- зобов'язати ДПС України скасувати/виключити з Системи електронного адміністрування ПДВ (Єдиного реєстру податкових накладних) завідомо недостовірних 114 податкових накладних, сформованих від імені ПАТ «Підсереднє», а саме:
- №№ 150, 151, 152, 153, 155, 156 від 29.11.2016;
- №№ 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169, 170, 171, 176, 177, 178, 179, 180, 201, 202, 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226 від 30.11.2016;
- №№ 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123 від 01.12.2016.
Ухвалою суду від 30.01.2026р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що зі сталої правової позиції Верховного Суду (постанова від 11.10.2019 № 640/20468/18, від 15.07.2021 № 640/20721/19, від 12.02.2021 № 380/5397/20, від 23.04.2021 № 824/803/19-а) до спірних правовідносин, що склалися саме щодо питання реєстрації податкових накладних, незалежно від обраного позивачем способу захисту прав позивача, підлягає застосуванню загальний строк звернення до суду, що визначений частиною 2 статті 122 КАС України - шестимісячний строк. Вирішення спірного питання не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через 9 років з моменту обізнаності про порушення свого права.
Таким чином, відповідач вважав, що строк звернення до адміністративного суду минув. З огляду на зазначене, як вказує представник відповідача, позивачем подано адміністративний позов до суду з пропуском строку, встановленого для звернення до суду.
Представником позивача до суду надано заперечення на вказане клопотання, у якому останній зазначав, що після проведення значної роботи у 2025 році у позивача відновились можливості для продовження листування із органами податкового контролю з метою встановлення обставин втручання у його роботу в 2016 році та відшукання варіантів подальших дій. При цьому він посилався також і на негативні наслідки повномасштабного вторгнення на територію України, перебування позивача не території, де велися активні бойові дії.
Зокрема, зазначалося, що ПрАТ «Підсереднє» від ГУ ДПС у Харківській області отримано лист від 02.07.2025 № 38715/6/20-40-04-12-14, відповідно до якого регіональним органом контролю фактично підтверджено непричетність товариства до неправомірного втручання невстановлених осіб до системи електронного адміністрування ПДВ. Цей висновок зроблено на підставі того факту, що стосовно вигодонабувачів неправомірного податкового кредиту вжито відповідні заходи реагування. При цьому позивач критично оцінює твердження про перебування інформації щодо відпрацювання розбіжностей по ПрАТ «Підсереднє» у м. Куп'янськ Харківської області та, як наслідок, неможливість доступу до таких відомостей. Адже всі рішення про збільшення та зменшення податкових зобов'язань працівниками органів податкового контролю вносяться до електронних інформаційних систем ДПС України, як і акти та довідки про результати перевірок підприємств. Узагальнюючи всю інформацію, здобуту ПрАТ «Підсереднє» з 2016 року підприємством 24.07.2025р. до ДПС України направлено обґрунтовану вимогу про виключення з Системи електронного адміністрування ПДВ 114 завідомо недостовірних податкових накладних (додаток № 20 до позовної заяви). Документ такого змісту до центрального органу податкового контролю було подано вперше. Саме отримання від ДПС України негативної відповіді на вищезазначену вимогу (лист від 20.08.2025 № 24223/6/99-00-04-02-04-06) є моментом, коли відбулось порушення законного інтересу ПрАТ «Підсереднє» з боку суб'єкта владних повноважень, що є безпосереднім предметом розгляду справи № 520/813/26. Тому перебіг строку позовної давності у відповідності до ст. 122 КАС України розпочався з дня отримання позивачем вищезазначеного листа, а саме з 01.09.2025р.
Представником відповідача до суду надано пояснення до заперечень на клопотання, за якими він наполягав на тому, що спір в даній справі пов'язаний із встановленням права позивача на скасування раніше зареєстрованих податкових накладних, а не з формальною бездіяльністю податкового органу щодо розгляду поданої платником податків заяви. Обставини, з якими позивач пов'язує порушення його прав та інтересів, виникли внаслідок отримання листа Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 29.12.2016 №2100/10/20-26-12-01-09, що мало місце в 2016 році.
Суд, дослідивши подану заяву та наявні в матеріалах справи докази дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, керуючись наступним.
Відповідно до ч. 3, статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1, абз.1 ч.2, ч. 5 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оцінюючи доводи заявника клопотання, суд звертає увагу, що наведена ним судова практика Верховного Суду стосовно встановлення строку звернення до суду була сформована у справах, у яких оскаржувалися рішення контролюючих органів з приводу реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Наводячи твердження про те, така практика застосовується незалежно від обраного позивачем способу захисту прав, відповідач допустив довільне тлумачення таких висновків і не врахував, що у цій справі позивачем не оскаржуються рішення контролюючих органів стосовно реєстрації податкових накладних. Відповідач не врахував, що позивач взагалі не був учасником правовідносин стосовно реєстрації податкових накладних, не складав їх та не направляв до реєстрації. Суть спору полягає у тому, що такі накладні було створено іншими особами, а саме: внаслідок протиправних дій невстановлених осіб 14, 15 та 16 грудня 2016 року від імені ПАТ «Підсереднє» були зареєстровані податкові накладні, які сформували фіктивний податковий кредит. Внаслідок даних дій підприємству позивача на суму необґрунтовано сформованого іншим підприємствам кредиту ПДВ у 9 968 486,69 грн. контролюючими органами був зменшений ліміт, на який воно могло здійснювати реєстрацію податкових накладних.
Суд звертає увагу заявника, що з урахуванням змісту та доводів позовної заяви, позивачем вбачається бездіяльність щодо не поновлення попереднього становища, що створює порушення його прав.
Суд ураховує, що визначення поняття "бездіяльність", надано, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 19.04.2018р. у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), де Велика Палата зазначила, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Велика Палата у своїх постановах неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає у неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.
Таким чином, у світлі наведених фактів, слід наголосити на правовій позиції, що викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06.02.2025р. у справі № 990/29/22, де Велика Палата наголосила на тому, що протиправна бездіяльність не закінчується після спливу законодавчо визначеного строку, а продовжує тривати доти, доки не будуть встановлені обставини, які дозволяють визначити, чи були дотримані приписи закону в точному його розумінні.
Суд погоджується з тим, що за матеріалами позову позивач вів листування з різними контролюючими органами щодо поновлення його прав, однак, при триваючому характері цих відносин, не було вчинено дій на поновлення такого права. Позивач вважає це протиправною бездіяльністю, що підлягає встановленню за результатом розгляду цієї справи.
Суд ураховує, що у підсумку зі спірного питання позивачем від відповідача було отримано лист від 20.08.2025 № 24223/6/99-00-04-02-04-06, за змістом якого, як вважає позивач, фактично відмовлено у поновленні порушеного права, а відтак позивач звернувся до суду з врахуванням отримання такого листа.
З врахуванням викладеного суд погоджується з доводами позивача про дотримання ним строку звернення до суду, з врахуванням отримання від відповідача зазначеного вище листа та доходить висновку про необґрунтованість поданої представником відповідача заяви про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121, 122, 171 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров