Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 лютого 2026 року Справа № 520/26976/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з обстеження пошкодженого майна при Ізюмській міській військовій адміністрації щодо визначення ступеня пошкодження житлового будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача повторно провести технічне обстеження житлового будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог нормативно-правових актів та із залученням сертифікованих фахівців;
-вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав йому на праві приватної власності, був істотно пошкоджений унаслідок збройної агресії Російської Федерації та бойових дій у 2022 році. Комісія з обстеження пошкодженого майна при Ізюмській міській військовій адміністрації, без проведення повного та належного технічного обстеження і без урахування наданих фото- та відеоматеріалів, дійшла висновку про можливість відновлення об'єкта, попри наявність руйнувань несучих конструкцій, даху та фундаменту, що підтверджується незалежним технічним звітом із визначенням ступеня пошкодження 80,6 % та рекомендацією демонтажу. Унаслідок чого було безпідставно відмовлено у визнанні будинку зруйнованим та фактично позбавило права на отримання компенсації у вигляді житлового сертифіката. Разом із тим, відповідачем не повідомлено про розгляд заяви позивача. У зв'язку із наведеним просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що заява позивача стосувалася надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна та підлягала розгляду за Порядком, затвердженим постановою КМУ від 30.05.2023 №600, а не за Порядком №381. Посилання позивача на положення, затверджені органами Харківської міської територіальної громади, не стосуються Ізюмської міської територіальної громади. Комісією, утвореною розпорядженням начальника Ізюмської міської військової адміністрації, проведено комісійне обстеження об'єкта та складено акт №3089 від 12.06.2025, за результатами якого встановлено наявність пошкоджень у межах 21-40% без втрати несучої здатності та без необхідності додаткового технічного обстеження. Поданий позивачем звіт технічного обстеження ФОП ОСОБА_2 визнано таким, що не відповідає фактичному стану будівлі, складений із порушенням Методики, містить недостовірні відомості та ґрунтується на фізичному зносі, а не на пошкодженнях від бойових дій. Рішенням комісії №047 від 01.08.2025, затвердженим рішенням уповноваженого органу №1178-ВС від 04.08.2025, відмовлено у наданні компенсації на підставі виявлення недостовірних даних у заяві. Позивача було належним чином повідомлено про прийняте рішення через застосунок Дія.
15.10.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.01.2026 ухвалою суду витребувано докази у відповідача, які надійшли на адресу суду.
27.01.2026 ухвалою суду залишено позовну заяву без руху для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині цієї ухвали. Надалі надійшла заява про усунення недоліків.
Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що вказаний об'єкт нерухомого майна був пошкоджений унаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, у зв'язку з чим через електронну публічну послугу єВідновлення ним подано заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер заяви ЗВ-23.10.2023-58291).
Комісією з обстеження об'єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території Ізюмської міської територіальної громади проведено комісійне обстеження спірного об'єкта та складено акт комісійного обстеження від 12.06.2025 №3089 з фотоматеріалами, відповідно до якого встановлено наявність пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій у межах від 21 до 40 % без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості, визначено, що об'єкт не потребує додаткового обстеження сертифікованим фахівцем, та рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, у тому числі капітального.
01.08.2025 комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які розташовані на території Ізюмської міської територіальної громади ухвалено рішення №047 про відмову у наданні компенсації. Дата подання та номер інформаційного повідомлення: ІП-22-09-0000287818-01 від 20.09.2022 р. Дата подання та номер заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна: ЗВ-23.10.2023-58291 від 23.10.2023 р. Комісія прийняла рішення: відмовити в наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_1 фізичній особі: ОСОБА_1 у зв'язку з не набранням необхідної кількості голосів на засіданні комісії. На підставі пункту 2 частини 6 статті 6 ЗУ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (зі змінами) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Попри те позивачем було здійснено звернення до експерта з технічного обстеження будівель та споруд, яким проведено обстеження і складено звіт за результатами візуального обстеження.
Експертом з технічного обстеження ФОП ОСОБА_2 проведено технічне обстеження спірного об'єкта, за результатами якого складено звіт про технічне обстеження з реєстраційним номером ТО01:2321-4719-3626-7844, у якому визначено, що об'єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь і характер яких свідчать про небезпеку аварійного обвалення об'єкта, орієнтовний ступінь пошкоджень становить 80,6 %, а також рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.
У зв'язку із наведеним обставинами позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню з зобов'язання повторно провести технічне обстеження житлового будинку, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначено Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі Закон № 2923-ІХ).
Згідно пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX визначено, що знищені об'єкти нерухомого майна - це об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
Отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України Про санкції; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I Злочини проти основ національної безпеки України Особливої частини Кримінального кодексу України; 3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону № 2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна додаються: 1) щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом а пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Компенсація за знищені об'єкти нерухомого майна регламентована положеннями статті 8 Закону № 2923-ІХ, згідно частин першої та другої якої компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна надається шляхом: 1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України; 2) фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об'єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката; 3) передачі у власність отримувачу компенсації об'єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об'єкта нерухомого майна. Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача компенсації в один із способів, визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 8 Закону № 2923-ІХ Кабінетом Міністрів України постановою від 30.05.2023 № 600 Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна був затверджений Порядок надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна (далі Порядок № 600), який визначає механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до пункту 2-1 Порядку № 600, подання особою, яка є власником знищеного об'єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом а пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).
Пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 6 вказаного Закону передбачено, що розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає: - встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, - забезпечення проведення обстеження об'єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви); - прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є: 1) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви; 2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна; 3) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною 1 статті 4 цього Закону.
Таким чином, громадян України, які є власниками знищених житлових будинків, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону № 2923-ІХ та цей перелік не підлягає розширеному тлумаченню.
Суд звертає увагу, що підставою для відмови у наданні компенсації позивачу за знищений об'єкт нерухомого майна, відповідач зазначив пункт 2 частини шостої статті 6 Закону №2923-ІХ.
При цьому, суд вважає необґрунтованими мотиви відповідача, наведені у рішенні від 01.08.2025 №047, а саме підстава для відмови: п. 2 ч. 6 ст. 6 Закону №2923-ІХ, яким встановлено, що підставою для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, зокрема є виявлення недостовірних даних, однак комісією не зазначено які саме відомості або документи містять такі недостовірні дані, у чому полягає їх недостовірність, якими доказами це підтверджується.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивачем до заяви щодо надання компенсації були подані лише офіційні документи, які не можуть бути визнані недостовірною інформацією.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №922/2598/18 і у постанові від 09.06.2022 у справі № 759/18854/20 документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.
Відмінність між пошкодженими та знищеними об'єктами полягає в можливості та/або доцільності їх відновлення.
Суд повторно відмічає, що експертом з технічного обстеження ФОП ОСОБА_2 проведено технічне обстеження спірного об'єкта, за результатами якого складено звіт про технічне обстеження з реєстраційним номером ТО01:2321-4719-3626-7844, у якому визначено, що об'єкт не придатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь і характер яких свідчать про небезпеку аварійного обвалення об'єкта, орієнтовний ступінь пошкоджень становить 80,6 %, а також рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об'єкта.
Виходячи з вищенаведеного суд прийшов висновку, що у відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення і при його затвердженні не було правових підстав для відмови позивачу в компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна з посиланням на виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві про надання компенсації за пошкоджений об'єкт, адже суд не установив, що у заяві позивача про отримання компенсації за знищене майно наведені недостовірні дані.
Також суд зазначає, що фактично відповідачем зроблений висновок про пошкодження майна позивача. Проте, у своєму зверненні позивачкою було порушено питання щодо компенсації за належне нерухоме майна, що було зруйновано на її переконання на день подання відповідної заяви.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не досліджено всі обставини, викладені у заяві позивача, не прийнято належним чином вмотивоване рішення про відмову або про надання компенсації.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд акцентує увагу й на тому, що суб'єкт владних повноважень повинен належним чином мотивувати своє рішення (висновок). Це дає можливість зацікавленому суб'єкту, чиїх прав, свобод та інтересів воно стосується, оскаржити таке рішення до суду й визначити підстави позову, обґрунтувати свої вимоги. Недотримання суб'єктом владних повноважень вимог стосовно обґрунтованості прийнятого ним адміністративного акта свідчить про недотримання визначених у частині другій статті 2 КАС критеріїв, серед яких закріплено вимоги до владних суб'єктів діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб'єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим).
Слід зазначити, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Відтак, обираючи спосіб захисту прав позивача, суди мали б зважати на ефективність такого захисту.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту, згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України на території Ізюмської міської територіальної громади від 01.08.2025 №047 про відмову в наданні компенсації за знищений об'єкт.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання до вчинення дій шляхом повторного проведення технічного обстеження житлового будинку, суд прийшов наступного.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд зазначає, що повноваження Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкодженні/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Ізюмської міської військової адміністрації , є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.
Отже, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкодженні/знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Ізюмської міської військової адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 23.10.2023 №ЗВ-23.10.2023-58291, з дотриманням процедури, встановленої Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2023 №600, з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, утвореної при Ізюмській міській військовій адміністрації Ізюмського району Харківської області, від 01.08.2025 №047 про відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Ізюмську міську військову адміністрацію Ізюмського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна від 23.10.2023 №ЗВ-23.10.2023-58291, з дотриманням процедури, встановленої Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 30.05.2023 №600, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач Ізюмська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження - Харківська область, місто Ізюм, вул. Васильківського, будинок №4, код ЄДРПОУ 44893979;
Повне судове рішення складено та підписано суддею 27.02.2026.
Суддя М. І. Садова