Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 лютого 2026 року Справа № 520/31521/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить (з урахуванням уточнених вимог):
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.08.2025 пенсії ОСОБА_1 протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС, а саме - за 9 днів в серпні 1986 року 532 руб. 80 коп., за 3 дні в вересні 1986 року 159 руб. 84 коп. з приведенням вказаного заробітку до повного місяця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат;
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у 2025 році позивач отримував пенсію у розмірі 23610 грн з обмеженням десятьма прожитковими мінімумами, однак з 01.08.2025 року пенсію йому було зменшено до 20414,46 грн, а потім з 01.09.2025 року до17514,46 грн. 27 жовтня 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення попереднього розрахунку його пенсії за інвалідністю з 01.08.2025 року, а саме просив зробити розрахунок пенсії виходячи з заробітку за час знаходження на ЧАЕС у відповідності до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 407/5302/13-а та сплатити йому донараховані недоотримані суми пенсії. На вказану заяву позивачем отримано відповідь про відмову у задоволенні його вимог від 13.11.2025 року № 36847-40368/З-03/8-2000/25, поновлення розрахунку пенсії не зроблено. Представник позивача зазначає, що причина зменшення пенсії позивача у зв'язку з відсутністю можливості перевірки правильності розрахунку розміру заробітної плати (доходу) та визначення вірного розміру пенсії, який не обмежено десятьма прожитковими мінімумами, не відповідає дійсності. Довідку про заробітну плату за час знаходження на ЧАЄС у позивача немає можливості надати відповідачу, так як вона була надана органам ПФУ в Луганській області та знаходиться у матеріалах паперової пенсійної справи. Зараз територія Луганської області окупована, та у позивача немає можливості отримати вказану довідку повторно.
Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що згідно із Порядком № 124 відповідно до ч.2 ст.42 Закону № 1058 її розмір з 01.08.2025 склав 17514,46 грн. При обчисленні пенсії було застосовано обмеження, визначене п.10 Постанови №168, п.3 Постанови №185, п.3 Постанови №209, внаслідок чого для вірного визначення її розміру проведено умовний розрахунок обмежень пенсії на 01.08.2025. Також відповідач зазначив, що в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 містяться довідки про період роботи в зоні відчуження: довідка, яка видана військовою частиною від 06.09.1986 та архівна довідка, яка видана галузевим державним архівом МО України від 08.08.2019. Архівна довідка від 08.08.2019 не підтверджує всі дні роботи в зоні відчуження (зазначено тільки 1 день і не зазначена зона). Оскільки пенсійну справу ОСОБА_1 взято на облік в електронному вигляді та в матеріалах електронної пенсійної справи відсутня довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження, а також в зв'язку з відсутністю можливості проведення перевірки правильності розрахунку розміру заробітної плати (доходу) та визначення вірного розміру пенсії, який не обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність відповідно до Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2- р(ІІ)/2024 по справі № 3-123/2023(229/23), тому розмір пенсії з 01.08.2025 року обчислено із заробітної плати, визначеної з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Порядку №1210. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
08.12.2025 ухвалою судді адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Ухвалою суду від 15.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії, що підтверджено посвідченням посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.11.2019
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі № 407/5302/13-а, зокрема, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести позивачу перерахунок та виплату з 1 вересня 2013 року пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, з урахуванням довідки АТЗТ "Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління" № 31 від 6 березня 2003 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.
29 жовтня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення попереднього розрахунку його пенсії за інвалідністю з 01.08.2025, а саме просив зробити розрахунок пенсії виходячи з заробітку за час знаходження на ЧАЕС у відповідності до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 407/5302/13-а та сплатити йому донараховані недоотримані суми пенсії.
Листом від 13.11.2025 року № 36847-40368/З-03/8-2000/25 відповідач повідомив, що оскільки в матеріалах електронної пенсійної справі відсутня довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (у тому числі зазначена у судовому рішенні довідка від 06.03.2003 за №31), пенсію позивача з 01.08.2025 розраховано відповідно до п.9 Порядку №1210, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При обчисленні пенсії було застосовано обмеження, визначене п.10 Постанови №168, п.3 Постанови №185, п.3 Постанови №209. Також відповідач зазначив, що для розрахунку пенсії згідно із постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №407/5302/13-a потрібно надати до органу Пенсійного фонду скановану копію оригінала довідки АТЗТ «Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління» від 06.03.2003 за №31 про заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого права із відповідним позовом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон №796-XII).
Згідно частини першої статті 54 Закону №796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Порядок №1210), передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210, в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
За змістом наведеної норми, розмір пенсії по інвалідності залежить від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.
Згідно частини четвертої статті 15 Закону№796-ХІІ, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 57 Закону №796-ХІІ, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
З аналізу наведених норм убачається, що підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Форму довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №536 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.09.2012 за №1605/21917.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 407/5302/13-а, зокрема, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести позивачу перерахунок та виплату з 1 вересня 2013 року пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, з урахуванням довідки АТЗТ "Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління" № 31 від 6 березня 2003 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.
Судом у вказаній справі встановлено, що в довідках ЗАТ ЗТ «Антрацитівське ремонтнобудівельне управління» № 31, 32 від 6 березня 2003 року вказано, що позивач працював в 3 зоні відчуження ЧАЕС в с. Оране з 10 серпня 1986 року по 7 вересня 1986 року. Оплата за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) встановлена: - за 9 днів в серпні 1986 року з годинною тарифною ставкою - 13,32 та кратністю - 4, доплата за роботу у вихідні та святкові дні - 6 годин, сума - 53 руб. 28 коп., загалом сума складає 532 руб. 80 коп., - за 3 дні в вересні 1986 року з годинною тарифною ставкою - 13,32 та кратністю - 4, сума 159 руб. 84 коп.
Відповідно до частин четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Додатково суд звертає увагу на те, що умови оплати праці в період виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначалися постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів СРСР та УРСР у залежності від категорії працюючих (працівники, особи рядового та начальницького складу, військовозобов'язані, призвані на збори, військові строкової служби) та місця знаходження працівника залежно від встановлених зон в період виконання цих робіт (1-ша, 2-га, 3-тя зони небезпеки, зона іонізуючого випромінювання (30-ти кілометрова зона).
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України як такі, що не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.
Базовим документом, який визначав порядок оплати праці ліквідаторам аварії на ЧАЕС, є постанова Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Професійних Спілок від 7 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції».
За умовами пункту 1 вказаної постанови керівникам підприємств та організацій було надано право проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним на 100 процентів тарифним ставкам (відрядним розцінкам) та посадових окладах, конкретні розміри яких встановлюються з урахуванням складності та терміновості виконуваних робіт.
Абзацом другим цього пункту було передбачено виплату військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які виконували службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадових окладів та окладів за спеціальним званням в подвійному розмірі.
Абзацом третім цього пункту було передбачено особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, начальницькому та рядовому складу органів внутрішніх справ виплачувати крім того добові та забезпечувати їх безкоштовним харчуванням.
У подальшому правовому регулюванні вказані положення постанови № 524-156 зазнали змін та уточнень.
Згідно Розпорядження Ради Міністрів СРСР № 964-рс від 17.05.1986 «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» голові урядової комісії з ліквідації аварії було надано право виплачувати працівникам, які відзначилися при виконанні особливо важливих і відповідальних робіт в залежності від небезпеки їх проведення одноразову винагороду в розмірі до 1000 руб; дозволено керівникам міністерств і відомств, які беруть участь у ліквідації аварії, за узгодженням з головою урядової комісії з ліквідації аварії проводити у виняткових випадках оплату праці працівників, зайнятих на зазначених роботах в III зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі у порівнянні з установленими діючим законодавством нормами, в II зоні - в чотирикратному і в I зоні - в трикратному розмірі (абзац перший).
У тих випадках, коли працівник отримує максимально допустиму дозу радіації і в зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи у вказаних зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового забезпечення за посадою і військовому або спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 руб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 руб. (абзац другий).
Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 №1031-рс було поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ.
При цьому грошове забезпечення в підвищених розмірах виплачувалось виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам і мічманам також з окладу за військовим або спеціальним званням (абзац перший).
Водночас, постановою № 665-195 від 05.06.1986 була встановлена оплата праці працівників, зайнятих на роботах в 3, 2 та 1 зонах небезпеки, відповідно у 4-х, 3-х і 2-кратних розмірах (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановлену по основному місцю роботи (п.1). Ця ж норма викладена також в п.1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7.
На виконання розпоряджень Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 №964-рс та від 23.05.1986 №1031рс, виданих з метою прискорення робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, Міністерством внутрішніх справ СРСР було видано наказ «Про додаткові виплати особовому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 26.05.1986 №0149 (далі - наказ МВС СРСР №0149).
У відповідності до абзацу 1 пункту 1 наказу МВС СРСР № 0149 наказано Міністру внутрішніх справ Української РСР, міністру внутрішніх справ Білоруської РСР, начальнику Управління внутрішніх військ МВС СРСР по Українській РСР і Молдавській РСР, командиру 43-конвойної дивізії МВС СРСР дозволяти за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці працівників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, які зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у ІІІ зоні небезпеки - у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.
Разом з цим, абзацом 2 пункту 1 наказу МВС СРСР №0149 передбачалося, що у такому ж порядку і розмірах наказано виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, зайнятим на зазначених роботах у І - ІІІ зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам - і окладів за військовим і спеціальним званням.
Відповідно до пункту 2 наказу МВС СРСР №0149 працівникам та службовцям, які отримали при виконанні завдань з ліквідації наслідків аварії на АЕС гранично допустиму дозу радіації і у зв'язку з цим не допущеним для подальшої роботи у вказаних в пункті 1 даного наказу зонах небезпеки, виплачувати одноразову винагороду в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам начальницького та рядового складу трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і за військовим або спеціальним званням, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, особам рядового і молодшого начальницького складу 500 рублів, військовослужбовцям строкової служби 300 рублів.
Частиною першою статті 5 Закону України від 14.01.1998 № 15/98-ВР "Про захист людини від іонізуючого випромінювання" (далі - Закон №15/98-ВР) встановлені основні дозові межі радіоактивного опромінення.
Згідно цієї норми основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.
Відповідно до примітки до частини першої статті 5 Закону № 15/98-ВР 1 мілізіверт (мЗв) дорівнює 0,1 бера.
З 1 січня 2012 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою проведено перерахунок пенсії чорнобильцям, виходячи із розміру заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, І - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Таким чином, наділивши позивача певними соціальними гарантіями, що випливають з його статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліда із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, держава взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Крім того суд зазначає, що згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки наявності довідки ЗАТ ЗТ «Антрацитівське ремонтнобудівельне управління» № 31 від 6 березня 2003 року в матеріалах паперової пенсійної справи позивача.
Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для з'ясування правильності розрахунку розміру заробітної плати та наявності довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження
Отже оскільки постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року по справі № 407/5302/13-а, зокрема, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області провести позивачу перерахунок та виплату з 1 вересня 2013 року пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, з урахуванням довідки АТЗТ "Антрацитівське шляхове ремонтнобудівельне управління" № 31 від 6 березня 2003 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС, яка пройшла перевірку щодо достовірності розмірів складових грошового забезпечення, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог даного позову щодо зобов'язання головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС, а саме - за 9 днів в серпні 1986 року 532 руб. 80 коп., за 3 дні в вересні 1986 року 159 руб. 84 коп. з приведенням вказаного заробітку до повного місяця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у адміністративній справі суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, обов'язковість виконання судового рішення сторонами, відсутністю доказів щодо його ймовірного не виконання із сторони відповідача, прийшов висновку, що на даний час немає підстав для застосування положень ст. 382 КАС України.
Стосовно заяви позивача допустити до негайного виконання рішення суду у частині перерахунку та виплати пенсії позивача ОСОБА_1 за один місяць у відповідності до ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає наступне.
Статтею 371 КАС України визначено категорії адміністративних справ, рішення по яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання рішення, у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 ч.1 цієї статті (п.1 ч.2ст.371 КАС України).
Оскільки рішення суду у даній справі носить зобов'язальний характер та в ньому не вирішується питання про стягнення коштів з відповідача, то п.1 ч.1ст.371 КАС України до даних правовідносин не застосовується.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене доходжу висновку про задоволення позову частково.
У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.08.2025 пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.08.2025 виходячи з середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії за інвалідністю, розрахованого із заробітної плати за час знаходження на ЧАЕС, а саме - за 9 днів в серпні 1986 року 532 руб. 80 коп., за 3 дні в вересні 1986 року 159 руб. 84 коп. з приведенням вказаного заробітку до повного місяця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті частин позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,, РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження - місто Харків, майдан Свободи, будинок № 5, код ЄДРПОУ 14099344.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 27.02.2026.
Суддя М. І. Садова