Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
27 лютого 2026 р. справа № 520/31803/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника від 26.02.2026р. про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом - Відповідач №1), Військова частина НОМЕР_2 (далі за текстом - Відповідач №2, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги: 1) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.02.2023 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року; 2) зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 27.02.2023 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням виплачених сум; 3) визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.02.2023 по 10.09.2025 із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року; 4) зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.02.2023 по 10.09.2025 із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням виплачених сум; 5) визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірі 164% місячного грошового забезпечення, розрахованого з урахуванням індексації грошового забезпечення, за 41 повний календарний місяць служби; 6) зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 164% місячного грошового забезпечення, розрахованого з урахуванням індексації грошового забезпечення, за 41 повний календарний місяць служби, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026р. у справі №520/31803/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 з приводу невикористання отриманої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити обчислення та нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні із використанням отриманої індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше проведених платежів та передати відповідні документи для проведення грошових платежів до Військової частини НОМЕР_3 .
25.02.2026р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення по даній справі щодо судових витрат на оплату витрат на професійну правничу допомогу.
26.02.2026р. Відповідач №2 - Військова частина НОМЕР_2 , подав до суду заперечення зазначивши, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026р. питання витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6.000,00 грн уже вирішено шляхом відмови у їх стягненні, у зв'язку з чим підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.
Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
У ході розгляду справи судом встановлено, що при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 Військовою частиною НОМЕР_2 не було враховано фактично отриману заявником індексацію грошового забезпечення, яка за своєю правовою природою є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та підлягає врахуванню при визначенні розрахункової бази такого виду виплати.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 з приводу невикористання отриманої індексації грошового забезпечення при нарахуванні одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язав здійснити обчислення і нарахування цього виду грошового забезпечення із використанням отриманої індексації з урахуванням раніше проведених платежів та передати відповідні документи для проведення грошових виплат до Військової частини НОМЕР_3 .
При цьому, у тексті рішення від 29.01.2026р. судом зазначено, що розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що порядок та підстави ухвалення додаткового судового рішення встановлені у ст. 252 КАС України, де визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання розподілу судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, було предметом дослідження та правової оцінки суду і вирішено безпосередньо у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2026р. у справі №520/31803/25.
Згідно з мотивувальною частиною рішення суду від 29.01.2026р.: "Суд зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір про надання правової допомоги від 31.10.2025 року, ордер на надання правничої допомоги серії АН №1827886, платіжну інструкцію від 03.11.2025р. №2.383593667.1 про сплату 6.000,00 грн відповідно до умов договору, акт виконаних робіт від 04.12.2025р..
Згідно з актом виконаних робіт від 04.12.2025р. Адвокат виконав, а Клієнт прийняв роботи, щодо надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції. Відповідно до чинного законодавства в разі фіксованої суми вартості професійної правничої допомоги детальний опис виконаних робіт Бюро (Адвокатом) не наводиться. Загальна вартість виконаних робіт складає 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідачі заперечень стосовно стягнення правничої допомоги до суду не подали.
Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зважає, що згідно з п.п. 3-4 Порядку №460 розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182).
Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
На підставі встановлених обставин справи та наданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині обрахунку виду грошового забезпечення - одноразової грошової допомоги при звільненні із використанням фактично отриманої індексації грошового забезпечення.
Отже, майновий інтерес заявника у межах даного спору у грошовому виразі складає - 133,23 грн., тобто розмір неврахованої індексації грошового забезпечення при обчисленні заявнику одноразової грошової допомоги при звільненні.
За таких обставин, з урахуванням часткового задоволення позову, співвідношення задоволених та відхилених позовних вимог, а також принципів розумності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн не підлягають стягненню, оскільки до складу одноразової грошової допомоги при звільненні присуджено індексацію грошового забезпечення у розмірі 133,23 грн."
Отже, у тексті судового рішення від 29.01.2026р. судом вже вирішено питання стосовно стягнення витрат на правничу допомогу, а тому подану заяву належить залишити без задоволення.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії», від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії», від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України», від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії»); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з»ясування об»єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; інших джерел здобуття об»єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв'язання по суті ініційованого стороною позивача процесуального питання.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-78, 90, 132-139, 143, 211, 241-243, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Заяву представника ОСОБА_1 від 25.02.2026 р. про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат - залишити без задоволення.
2.Відмовити в ухваленні додаткового судового рішення по справі №520/31803/25.
3.Роз'яснити, що судове рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко