Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 лютого 2026 р. Справа № 520/33114/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,-
Приватне підприємство "Національні традиції" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000073/2 від 28.10.2025 року та картку відмови №UA401060/2025/000224 від 28.10.2025 року;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000074/2 від 10.11.2025 року та картку відмови №UA401060/2025/000235 від 10.11.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000073/2 від 28.10.2025 та №UA401060/2025/000074/2 від 10.11.2025 та картки відмови №UA401060/2025/000224 від 28.10.2025, №UA401060/2025/000235 від 10.11.2025 прийняті Вінницькою митницею, є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач під час їх прийняття не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, а також не виконав обов'язку доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 Митного кодексу України.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів.
Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що при прийнятті митницею оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митного органу інформацію, яка міститься в ціновій базі ЄАІС про подібний товар, який вже ввозився на виконання зовнішньоекономічного договору; подані до митного оформлення документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар. Вказане в сукупності, на думку митного органу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.
У відповіді на відзив позивач наголошує на необґрунтованості висновків, викладених митним органом в оскаржуваному рішенні, оскільки Приватне підприємство "Національні традиції" у процедурі митного оформлення придбаних товарів надало всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товарів, такі документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 03.03.2025 року між Приватним підприємством "Національні традиції" (Покупець) та NOVINOTRADING LIMITED (Продавець) укладено контракт № NOV-NT20250303.
10.09.2025 року між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» та NOVINOTRADING LIMITED укладено додаткову угоду №б/н до Контракту, якою доповнено ст. 3 Контракту щодо розширення кола вантажовідправників.
Абзацами 1, 2 статті 1 Контракту визначено, що: «За цим договором Продавець зобов'язується поставити Покупцеві товари в асортименті. Покупець зобов'язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору».
Абзацом 2 статті 2 Контракту встановлено: «Загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку».
Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: «Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі».
Згідно зі ст. 4 Контракту: «Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США».
Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту: «Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця».
28.10.2025 року позивачем було подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060014322U0 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 42790.74 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 01.09.2025 року; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № UC2025090401 від 04.09.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 4703 від 24.10.2025 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSWB5GK8 від 24.10.2025 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NOVINO20250718-1 від 18.07.2025 року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-28/10-2025 від 27.10.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NOV-NT20250303 від 03.03.2025 року; Видаткова накладна № NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація №NOVINO20250901-6 від 01.09.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція №NOVINO20250218 від 18.02.2025 року (з перекладом); лист № 10/14-1 від 14.10.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страховка не здійснювалася; Лист № 10/14-2 від 14.10.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист № NOVINO20250901-1 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № NOVINO20250901-2 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); Лист № NOVINO20250901-3 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № NOVINO20250901-4 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № NOVINO20250901-5 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Якісний опис № NOVINO20250901-7 від 01.09.2025 року (з перекладом).
28.10.2025 року відповідачем направлено повідомлення позивачу №882178 в якому зазначалося: «Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».
Також, 28.10.2025 року відповідачем направлено повідомлення №882190 в якому, зокрема, зазначалося: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню".
28.10.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких останній, зокрема, зазначив:
- у відповіді № 28/10/25-14 щодо надання у разі наявності додатків до контракту - вказано, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. Додаткові угоди до контракту № NOV-NT20250303 від 03.03.2025 року щодо митної декларації №25UA401060014322U0 відсутні, а тому їх надання виключається;
- у відповіді № 28/10/25-15 щодо надання за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - вказано, що пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надаються за умови, якщо рахунок сплачено;
Крім того зазначив, статтею 5 контракту № NOV-NT20250303 від 03.03.2025 року встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч.2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 28/10/25-16 щодо надання транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - вказано, що згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060014322U0 надано калькуляцію собівартості товару № NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 року, а також лист продавця № NOVINO20250901-1 від 01.09.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару;
- у відповіді №28/10/25-17 щодо надання якщо здійснювалося страхування страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування - вказано, що одночасно з митною декларацією № 25UA401060014322U0 надано лист продавця №NOVINO20250901-3 від 01.09.2025 року, а також лист № 10/14-1 від 14.10.2025 року на підтвердження того факту, що страховка вантажу не здійснювалася;
Позивач зазначив, що рахунком-фактурою (інвойсом) № NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.
- у відповіді № 28/10/25-21 щодо надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - вказано, що прайс-лист № NOVINO20250718-1 від 18.07.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060014322U0;
- у відповіді № 28/10/25-22 щодо надання копії митної декларації країни експорту - вказано, що декларацію № 25PL322080NSWB5GK8 від 24.10.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060014322U0 ;
- у відповіді № 28/10/25-23 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів - вказано, що висновок експерта № 20-28/10-2025 від 27.10.2025 року, підготовлений ТОВ «Одеський аукціонний центр», ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060014322U0.
28.10.2025 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000073/2, в якому зазначено, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 01.10.2025 № UA401060/2025/013217, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар. «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Fabric ALP-012-FI-2069- 5374,00м.Поверхнева щільність складає 320 (+/-10) г/м2.Fabric ALP-014-FI-2063-14446,00м.Поверхнева щільність складає 260 (+/-10) г/м2.Fabric ALP-015-FI-2063-8748,00м.Поверхнева щільність складає 260 (+/-10) г/м2.Виробник NOVINO TRADING LTD Країна виробництва CN Торговельна марка немає даних» та складає 3,97 USD за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 09.09.2025 №UA401060/2025/012147, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар. «Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см., загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами - 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає - 100 (+/-10) г/м2:Fabric #4-18328,00м.Виробник NOVINO TRADING LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN» та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000224 від 28.10.2025.
Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000224 від 28.10.2025 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, 28.10.2025 року позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 25UA401060014361U0, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 531666,10 гривень.
Також 10.11.2025 року позивачем було подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA401060014885U1, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 40485.46 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 05.09.2025 року; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № UTRUST25090606 від 10.09.2025 року; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8081 від 03.11.2025року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSXB83K8 від 03.11.2025 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NOVINO20250718-2 від 18.07.2025 року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-04/11-2025 від 05.11.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція) № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 року (з перекладом); Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 10.09.2025 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NOV-NT20250303 від 03.03.2025 року; Видаткова накладна № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № NOVINO20250905-6 від 05.09.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція № NOVINO20250218 від 18.02.2025 року (з перекладом); Лист №10/28-1 від 28.10.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страховка не здійснювалася; Лист №10/28-2 від 28.10.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист № NOVINO20250905-1 від 05.09.2025 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № NOVINO20250905-2 від 05.09.2025 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом); Лист № NOVINO20250905-3 від 05.09.2025 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № NOVINO20250905-4 від 05.09.2025 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № NOVINO20250905-5 від 05.09.2025 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Якісний опис № NOVINO20250905-7 від 05.09.2025 року (з перекладом).
10.11.2025 року відповідачем направлено повідомлення позивачу №884328, в якому зазначено: «Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів».
Крім того, повідомлення №884329 від 10.11.2025 повідомлено позивачу, що «Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
10.11.2025 позивачем надано наступні відповіді на повідомлення відповідача, в яких було зазначено:
- у відповіді № 10/11/25-1 щодо надання у разі наявності додатків до контракту - вказано, що додаткову угоду № б/н від 10.09.2025 року до контракту №NOVNT20250303 від 03.03.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060014885U1;
- у відповіді № 10/11/25-2 щодо надання транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - вказано, що п. 6 ч.2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 контракту №NOVNT20250303 від 03.03.2025 року, поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару, надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не вимагається;
Зазначає, що статтею 5 контракту № NOV-NT20250303 від 03.03.2025 року встановлено, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
Рахунком-фактурою (інвойсом) № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» вказаних документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у відповіді № 10/11/25-4 щодо умови оплати та банківських платіжних документів - вказано, що п. 4 ч.2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надаються за умови, якщо рахунок сплачено.
- у відповіді № 10/11/25-5 стосовно того, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів - вказано, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 року. Висновок експерта № 20-04/11-2025 від 05.11.2025 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;
- у відповіді № 10/11/25-6 стосовно того, що наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року - вказано, що прайс-лист №NOVINO20250718-2 від 18.07.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060014885U1 та він додатково підтверджує правильність визначення митної вартості товарів декларантом;
- у відповіді № 10/11/25-7 стосовно умови поставки та витрат на транспортування - вказано, що відповідно до ст. 3 контракту № NOV-NT20250303 від 03.03.2025 року, Поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку- фактурі) № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060014885U1 надано калькуляцію собівартості товару № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 року, а також лист продавця № NOVINO20250905-1 від 05.09.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB. Вартість транспортних витрат у повному обсязі включено у ціну товару;
- у відповіді № 10/11/25-9 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - вказано, що за контрактом № NOVNT20250303 від 03.03.2025 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця № NOVINO20250905-2 від 05.09.2025;
- у відповіді № 10/11/25-12 щодо надання копії митної декларації країни експорту - вказано, що декларацію № 25PL322080NSXB83K8 від 03.11.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060014885U1;
- у відповіді № 10/11/25-13 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів - вказано, що висновок експерта № 20-04/11-2025 від 05.11.2025 року ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» подано разом із митною декларацією №25UA401060014885U1;
10.11.2025 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000074/2, в якому було зазначено, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 08.09.2025 № 25UA401060012102U0, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина - 150 (+/-5) см., Країна виробництва : CN» та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз'яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 цього МКУ.
Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000235 від 10.11.2025.
Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000235 від 10.11.2025 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, 11.11.2025 року позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 25UA401060014946U0, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 500877,47 гривень.
Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).
Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).
У позовній заяві представником позивача вказано, що позивачем було підтверджено всі складові митної вартості та використані відомості підтверджені в повній мірі документально, а розбіжності у наданих документах відсутні.
Стосовно доводів представника відповідача, що стосуються цінової інформації відносно вартості товару судом встановлено таке.
Зі змісту спірних у цій справі рішень відповідача про коригування митної вартості товарів вбачається, що останні містять посилання на обставини надання до митного оформлення прайс-листа, який, на думку відповідача, є по суті сформований для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо Приватному підприємству "Національні традиції" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так зазначено, що відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайслист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що вказані документи є такими, що складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Вказане є свідченням того, що відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
При цьому, представником позивача, відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи № NOVINO20250718-1 від 18.07.2025, №NOVINO20250718-2 від 18.07.2025.
Щодо доводів митного органу про те, що наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "Національні традиції" та не відображає дійсну вартість, суд зазначає, що таке твердження відповідача не засновано на жодних доказах та не може вважатися доведеним, оскільки відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.
Також суд зазначає, що в постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Водночас, суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару може опосередковано бути корисним при визначенні митної вартості за другорядними методами ніж перший.
В рамках спірних правовідносин прайс-лист доповнює доведену митну вартість товару разом з іншими наданими документами та сам по собі не підтверджує та не спростовує митну вартість товару як такого.
Стосовно доводів митного органу про не врахування висновку експерта судом встановлено таке.
Зі змісту спірних рішень вбачається, що останні містять твердження про те, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».
Суд зазначає, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за надані до митного оформлення товари, встановлюються в інвойсах №NTL-NAT20250901 від 01.09.2025, №NTL-NAT20250905 від 05.09.2025.
Висновки стосовно протиправності коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як висновок експерта, який митну вартість не підтверджує також викладено і Верховним Судом у постановах від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16.
Отже, надані позивачем до митного органу висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, оскільки ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару.
Стосовно доводів представника відповідача щодо умов оплати та банківських платіжних документів судом встановлено таке.
Також спірні рішення містять висновок стосовно того, що статтею 5 контракту контракту від 03.03.2025 NOV-NT20250303 передбачена можливість як післясплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови якщо рахунок сплачено.
Так, статтею 5 контракту № NOV-NT20250303 від 03.03.2025 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
Рахункоми-фактурою (інвойсом) № NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 та № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 2,3 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» виписки з бухгалтерської документації не вимагається.
Крім того, як встановлено зі змісту наданих представником позивача пояснень, відповідачу були надані листи на повідомлення ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» в яких вже була зазначена відповідна інформація.
Стосовно доводів представника відповідача, що стосуються перевізних транспортних документів суд зазначає таке.
Пунктом 6 ч.2 ст. 53 МК України містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Відповідно до ст. 3 контракту № NOV-NT20250303 від 03.03.2025 року, поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 та № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060014322U0 та №25UA401060014885U1 надано калькуляцію собівартості товару №NTL-NAT20250901 від 01.09.2025 та № NTL-NAT20250905 від 05.09.2025, а також листи продавця № NOVINO20250901-1 від 01.09.2025 та № NOVINO20250905-1 від 05.09.2025 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.
Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом. Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов'язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.
Виходячи з наведеного вище, умови поставки «FOB» не відповідають умовам контракту NOV-NT20250303 від 03.03.2025.
Як встановлено судом, відповідачеві одночасно з митнимим деклараціями надано калькуляції собівартості товару, а також листи постачальника на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Таким чином, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в тому числі, але не виключно, контракт, інвойси, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є саме CPT, а не FOB, транспортні витрати у повному обсязі включені у вартість товару.
Стосовно доводів відповідача щодо того, що у митного органу наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству та в інформаційних базах даних митниці наявна інформація про відмінну митну вартість ідентичних товарів суд зазначає таке.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Доводи митного органу стосовно наявності сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Також суд зазначає, що до суду не надано доказів того, що зазначене твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.
Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містять повних відомостей про характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.
Позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 Митного кодексу України.
Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення, то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 Митного кодексу України.
Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваних рішеннях ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Стосовно посилань митного органу у спірних у цій справі рішеннях на ненадання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари відсутня.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, які митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках та за наявності цих документів може їх витребувати. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари також відсутня.
Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України надано перелік документів, які митний орган може витребувати виключно за наявності та у випадку обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари також відсутня.
Частиною 5 ст. 53 МК України прямо визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що інформація щодо угод на ідентичні товари є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, а тому їх вимагання не передбачено.
В той же час спірні рішення не містять жодного об'єктивного обґрунтування відповідачем недостовірності заявленої позивачем вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, можливої відмінності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішень про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000073/2 від 28.10.2025 та №UA401060/2025/000074/2 від 10.11.2025 у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
Також, з огляду на обставини того, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000224 від 28.10.2025, №UA401060/2025/000235 від 10.11.2025 були прийняті на підставі вищевказаних рішень про коригування митної вартості товарів, то з огляду на висновки суду у цій справі суд приходить до висновку, що такі картки підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Національні традиції".
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 104000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 1, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.
На підтвердження обґрунтованості вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача представником позивача було надано договір про надання правової допомоги б/н від 15.12.2025, додаткову угоду №1 від 15.12.2025, додаткову угоду №2 від 15.12.2025 та платіжну інструкцію №292697.
Згідно додаткової угоди №2 від 15.12.202 судом встановлено, що розмір гонорару за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 104000,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначаючи, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є завищеною та не відповідає складності справи, ціні позову, обсягу робіт. Просив зменшити суму витрат на правничу допомогу.
Суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За обставин цієї справи суд, окрім вищенаведеного, також враховує, що визначений адвокатом розмір гонорару є непомірно завищеним щодо предмета спору.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача не надано суду доказів, з яких можливо було б встановити розмір вартості погодинної оплати його роботи, який є обов'язковим та необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу, а також не надано акт виконаних робіт.
Крім того, суд додатково зазначає, що відповідь на відзив, надана іншим представником позивача, а не адвокатом Бідною О.І., з якою позивачем було укладено договір про надання правової допомоги б/н від 15.12.2025.
При цьому, суд може відхилити або зменшити фіксований розмір правничої допомоги, якщо інша сторона подасть мотивоване клопотання про невідповідність витрат критеріям співмірності (складність справи, обсяг робіт, час). Навіть при фіксованому гонорарі, суди перевіряють обґрунтованість витрат на підставі деталей, наданих у договорі.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а звернув увагу на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі в розмірі 8000,00 грн.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача про вирішення питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст.14, 139, 241-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, ЄДРПОУ39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними і скасування рішень, карток відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000073/2 від 28.10.2025 року та картку відмови №UA401060/2025/000224 від 28.10.2025.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000074/2 від 10.11.2025 року та картку відмови №UA401060/2025/000235 від 10.11.2025.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, ЄДРПОУ39220630) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ - 43997544) сплачену суму судового збору у розмірі 12390,52 (дванадцять тисяч триста дев'яносто грн 52 коп.).
Стягнути на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, ЄДРПОУ39220630) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ - 43997544) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн (вісім тисяч грн).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА