Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 лютого 2026 року Справа № 520/16117/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши в приміщення суду в м. Харкові в порядку письмового провадження заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулось до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 520/16117/25 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 450984,14 грн.
Свою заяву мотивує тим, що рішення суду від 30.10.2025, яке набрало законної сили, не виконано боржником у повному обсязі без поважних причин. Виконавче провадження № 79891320 відкрито 29.12.2025. Боржник повідомив, що за результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2026 у розмірі 450984 гривень 14 копійок.
Сторони у судове засідання призначене на 26.02.2026 об 14:30 год не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцяти денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 378 КАС України,
Дослідивши матеріали адміністративної справи, подану заяву та додані до неї докази, суд прийшов наступного з огляду на таке.
Харківський окружний адміністративний суд своїм рішення від 30.10.2025 у справі № 520/16117/25, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 14.06.2025 № ФХ133209, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог ст. ст. 43, 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання судового рішення видано виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік Іриною Олегівною прийнято постанову від 29.12.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79891320, з примусового виконання виконавчого документа №520/16117/25.
На адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.01.2026, згідно якої на виконання зазначеного рішення суду стягувачу здійснено перерахунок пенсії. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2026 у розмірі 450984 гривень 14 копійок. Виплата нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням буде проводитися відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. Здійснення обліку нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та поточних виплат ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі Переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень. Різницю в пенсії, нараховану на виконання судового рішення по справі №520/16117/25 буде виплачуватись за умов надходження відповідного фінансування.
Тож, суд відмічає, що у межах спірних правовідносин рішення суду було виконано суб'єктом владних повноважень в частині нарахування коштів, а матеріали справи не містять доказів наявності у суб'єкта владних повноважень свавільного наміру на уникнення виконання рішення суду в цілому, позаяк суб'єкт владних повноважень звернувся до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня з метою отримання додаткових асигнувань.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ “Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
У частинах 1 та 2 статті 5 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII) визначено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону. Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.
Частиною 2 статті 7 Закону № 1403-VIII передбачено, що державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Водночас, положеннями статті 18 Закону №1404-VIIІ встановлені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців, згідно з положеннями частини 1 якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 10 частини 3 означеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (ч.3 ст.33 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що з заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення має право звернутися стягувач у справі або виконавець.
Розглянувши надані боржником документи, орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець у провадження якого перебуває виконавче провадження, дійшов висновку, що на теперішній час рішення суду боржником не виконано в повному обсязі, а саме кошти стягувачу не виплачені, що стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення або зміну порядку та способу виконання судового рішення.
Отже заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення подана до суду від імені Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тоді як законом передбачене право на подання такої заяви виключно державним виконавцем.
При цьому, втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця з примусового виконання рішень забороняється.
Щодо обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд прийшов наступного.
Суд відмічає, що у межах спірних правовідносин рішення суду було виконано суб'єктом владних повноважень в частині нарахування коштів, а матеріали справи не містять доказів наявності у суб'єкта владних повноважень свавільного наміру на уникнення виконання рішення суду в цілому, позаяк суб'єкт владних повноважень звернувся до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня з метою отримання додаткових асигнувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто, в розумінні статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України причиною відстрочення виконання рішення суду, розстрочення виконання рішення суду, зміни способу чи порядку виконання рішення, встановлення способу і порядку виконання рішення суду є існування виняткового випадку, котрий здатен виправдати відступлення від сформульованого у резолютивній частині судового акту способу захисту права (інтересу) особи, не зачіпаючи про цьому суті та сутності предмета спору та рішення суду.
Суд зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Відповідно до листа ГУ ПФ України в Харківській області від 19.01.2026, згідно з якого на виконання зазначеного рішення суду стягувачу здійснено перерахунок пенсії. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2026 у розмірі 450984 гривень 14 копійок. Виплата нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням буде проводитися відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. Різницю в пенсії, нараховану за судовим рішенням по справі №520/16117/25 буде виплачуватись за умов надходження відповідного фінансування.
Таким чином, рішення суду у даній справі знаходиться на стадії виконання, боржником здійснено перерахунок пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у даній справі.
Оцінивши докази у їх сукупності, відповідно до положень ст. 72-76, 90, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що зазначені обставини, які обумовили подання вказаної заяви не є винятковими, які б вказували саме на істотне ускладнення або неможливість виконання судового рішення.
Окрім цього, суд ураховує відсутність позиції стягувача у виконавчому провадженні щодо застосування іншого способу захисту порушеного права, ніж був відображений у позовних вимогах.
З огляду на викладене та виходячи з приписів ч.3 ст. 378 КАС України суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача заборгованості по пенсійним виплатам у розмірі 450984,14 грн.
Керуючись ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну порядку та способу виконання судового рішення у справі №520/16117/25 від 30.10.2025 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана суддею 26.02.2026.
Суддя М. І. Садова