, Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
27 лютого 2026 р. справа № 520/3751/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 належних грошових виплат, компенсацій та перерахунків;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невидане речове майно за нормою №1 «Бойовий єдиний комплект» (за винятком виданих фуфайок та шкарпеток) на підставі талону атестата №76 з урахуванням актуальних закупівельних цін МОУ станом на період невидачі (або середньоринкових цін) за період служби з 16 березня 2022 року по 16 листопада 2023 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення з урахуванням поранення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (зі змінами);
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 грн (пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та/або у відпустці для лікування після тяжкого поранення) за травень та червень 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 (зі змінами);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок вислуги років з урахуванням періодів служби в МВС України з 15.08,1995 по 14.02.2003 та в МНС України з 14.02.2003 по 11.04.2008 (загалом 12 років 7 місяців 27 днів на загальних підставах), а також служби в ЗСУ з 16.03.2022 по 16.11.2023 з коефіцієнтом 1:3, внаслідок чого загальна вислуга років становитиме 17 років 7 місяців 27 днів для нарахування військової пенсії за вислугою років та визначення розміру грошового забезпечення відповідно до ст. 9 Закону № 2011-XII, здійснити перерахунок заробітної плати з дня призначення до дня виплати, з урахуванням нової вислуги, та стягнути на користь ОСОБА_1 різницю.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Судом установлено, що позивач оскаржує, зокрема, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому належних грошових виплат, компенсацій та перерахунків та просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь грошову компенсацію за невидане речове майно, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 грн (пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та/або у відпустці для лікування після тяжкого поранення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 (зі змінами).
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, суд зазначає, що з урахуванням правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, яка визначена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, спеціальним строком звернення до суду є місячний строк, визначений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26.05.2021 у справі № 380/5093/20, від 30.08.2021 у справі № 520/7668/20, від 12.10.2021 у справі №380/6200/20, від 23.06.2022 у справі № 540/2001/21 та від 14.12.2023 у справі №380/1785/21.
Враховуючи викладене, під час обчислення строку звернення до суду з позовом щодо виплати компенсації за неотримане речове майно застосуванню підлягають саме положення частини 5 статті 122 КАС України, якими встановлено місячний строк звернення до суду.
Разом із тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 23.02.2026, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду щодо позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 грн (пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та/або у відпустці для лікування після тяжкого поранення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 (зі змінами) та з пропуском місячного строку щодо позовних вимог про стягнення грошової компенсації за невидане речове майно.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що протягом грудня 2023 року - листопада 2025 року він вчиняв дії щодо досудового врегулювання спору.
Оцінюючи зазначені доводи позивача судом встановлено, що позивач звільнився зі служби з 16.11.2023 та звертався до військової частини з питання, зокрема, виплати компенсації за неотримане речове майно 26.12.2023. У подальшому представник позивача звертався з адвокатським запитом до відповідача 29.10.2025. Зазначені обставини свідчать про те, що позивачем вчинялися дії з приводу досудового врегулювання спору лише в грудні 2023 року (одразу після звільнення зі служби) та в жовтні 2025 року (перед звернення до суду з даним позовом), що не свідчить про вчинення позивачем активних дій задля досудового врегулювання спору з моменту звільнення зі служби по день звернення до суду (тобто протягом більше ніж двох років).
Відомостей щодо вчинення позивачем активних дій у спірних правовідносинах протягом 2024 та 2025 років (до жовтня 2025 року) матеріали справи не містять. Позивачем таких обставин не наведено та відповідних пояснень щодо неможливості позивача звернутися до суду протягом встановленого законом строку після звільнення зі служби до суду не поданою.
Щодо посилання позивача на воєнний стан в Україні, суд зазначає, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Суд вважає за необхідне зазначити, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Вказане узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21.
Водночас, конкретних пояснень причин з доказами існування безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між цим фактом та фізичною неможливістю своєчасно вчинити процесуальну дію з приводу звернення до суду подана заява не містить.
Щодо посилання позивача на наявність у нього статусу учасника бойових дій, суд зазначає, що матеріали справи містять довідку про безпосередню участь позивача в заходах, необхідних для забезпечення оборони України в період з 16.03.2022 по 16.11.2023, однак такі обставини не доводять наявності обставин, що заважали позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк після звільнення зі служби, тобто після 16.11.2023. Відомостей про участь позивача в бойових діях після звільнення зі служби з 16.11.2023 матеріали справи не містять.
Тобто, позивач звернувся до суду з позовною заявою більше ніж через два роки після звільнення зі служби, водночас матеріали справи не містять доказів щодо наявності обставин, що унеможливлювали звернення позивача до суду у встановлений законодавством строк.
Наразі судом не встановлено підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Отже, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин його пропуску та доказами поважності таких причин.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин його пропуску та доказами поважності таких причин.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН