Справа № 500/6958/25
27 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Хомік Євгенія Михайлівна, звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, або ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилася у повторній постановці на облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 у категорії обліку "військовозобов'язаний";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , а саме про його постановку на військовий облік в статусі військовозобов'язаного та внести зміни, вказавши категорію обліку " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.03.2022 № 962, ОСОБА_1 , 1983 р.н., на підставі статтей 38а; 74а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним з виключенням з військового обліку та виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Сформувавши електронний військово-обліковий документ у застосунку "Резерв+", позивач виявив, що перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 . В системі відносно позивача також обліковується запис "Порушення правил військового обліку" та відмітка "Вас розшукує ТЦК". Після чого, позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення відомостей про виключення його з обліку на підставі довідки ВЛК від 07.03.2022 № 962, однак, відповідачем, станом на день подання позову, відповіді не надано та відповідні зміни в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не внесено, що й слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник вказав, що відповідно до наданої довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 07.03.2022 № 962 позивач пройшов військово-лікарську комісію та 07.03.2022 згідно з записом на зворотній стороні довідки ВЛК, а не у військово-обліковому документі військовозобов'язаного був умовно виключений з військового обліку, відомості щодо виключення позивача не були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. 01.04.2025 на виконання постанови КМУ від 16.08.2024 № 932 "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів" позивач автоматично АІТС "ОБЕРІГ" був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 06.03.2009 згідно з запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, оскільки адреса проживання позивача в реєстрі зазначена АДРЕСА_1 . У відповідача відсутні будь які дані, в тому числі облікова картка, облікова алфавітна книга про перебування позивача на військовому обліку до 01.04.2025 та зняття - виключення його з військового обліку. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "ОБЕРІГ", починаючи з 01.04.2025 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та відсутні будь-які дані про перебування позивача на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 15.12.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Копію ухвали суду від 15.12.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 15.12.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
У зв'язку з відрахуванням зі штату Тернопільського окружного адміністративного суду судді Мандзія О.П. (у провадженні якого перебувала дана справа) 05.01.2026 проведено повторний автоматизований розподіл цієї адміністративної справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 цю справу передано для розгляду судді Юзьківу М.І.
Ухвалою суду від 08.01.2026 адміністративну справу № 500/6958/25 прийнято до провадження судді Юзьківа М.І.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.03.2022 № 962, ОСОБА_1 , 1983 р.н., на підставі статей 38а; 74а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним з виключенням з військового обліку та виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (арк. справи 11).
Сформувавши електронний військово-обліковий документ у застосунку "Резерв+", позивач виявив, що перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 . В системі відносно позивача також обліковується запис "Порушення правил військового обліку" та відмітка "Вас розшукує ТЦК" (арк. справи 14 зворот).
З метою актуалізації інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач звернувся з відповідним зверненням до відповідача, в якому просив внести щодо нього, достовірну інформацію в Єдиний державний реєстр, призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі ВЛК від 07.03.2022 (арк. справи 8).
Станом на день подання позову, відповідачем відповіді не надано та відповідні зміни в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не внесено.
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилася у повторній постановці на облік військовозобов'язаних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Мотивувальна частина
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує нормативні акти, чинні на момент існування спірних правовідносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із частиною другою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають надалі.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Пунктом 1 Порядку № 1487 визначено механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: 1) допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; 2) призовники - особи, які взяті на військовий облік; 3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; 4) військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; 5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 37 № 2232-ХІІ (в редакції до 18.05.2024) врегульовані підстави, серед іншого, для виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Так, виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
З наведених норм Закону № 2232-ХІІ слідує, що виключенню з військового обліку підлягали громадяни, серед іншого, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними засадами ведення Реєстру згідно статті 3 Закону № 1951-VIII, зокрема визначено:
обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною першою статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
За приписами частин 8 та 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, серед іншого, віднесено відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, а до службових - відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).
Пунктами 1, 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 559).
Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Порядку № 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Судом встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.03.2022 № 962, ОСОБА_1 , 1983 р.н., на підставі статей 38а; 74а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним з виключенням з військового обліку та виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
З метою актуалізації інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач звернувся з відповідним зверненням до відповідача, в якому просив внести щодо нього, достовірну інформацію в Єдиний державний реєстр, призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі ВЛК від 07.03.2022.
Однак, станом на час звернення до суду із позовом та на час вирішення справи судом доказів внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів чи обґрунтованої відмови у внесенні таких відомостей до суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача що полягає у нерозгляді по суті заяви позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Визначаючись щодо належності обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд враховує таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі “Кудла проти Польщі», заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, в розрізі встановлених у даній справі обставин, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача від 01.08.2025 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів та зобов'язати відповідача розглянути вказану заяву по суті, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, а позивач у процесі розгляду справи не у повній мірі довів обґрунтованість позовних вимог. З огляду на це, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви до суду, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1.435120795.1 від 06.12.2025.
Оскільки суд позов задовольняє частково, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 01.08.2025 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 01.08.2025 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 27 лютого 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Головуючий суддя Юзьків М.І.