про відмову у забезпеченні позову
27 лютого 2026 року Справа № 480/1225/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Архипенка Олексія Ігоровича - про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправною відмову Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", викладену в повідомленні від 17.02.2026 № 14-924;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та видати йому відповідну довідку за формою згідно з додатком № 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
В порядку забезпечення позову представник позивача просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 , іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі їх посадових осіб та іншим компетентним особам на здійснення процедур оформлення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період вчиняти будь-які мобілізаційні дії щодо позивача, в тому числі вчиняти дії щодо переміщення, призову до військових частин з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії. Заходи забезпечення адміністративного позову просить вжити з огляду на те, що позивач здійснює догляд за падчеркою - ОСОБА_2 , якій встановлена інвалідність 1 групи підгрупи "А". Протягом 2025 року відповідач надавав ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як такому, на утримані у якого перебуває неповнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи. Тобто протягом 2025 року відповідач сам неодноразово визнавав наявність підстав для відстрочки. При цьому жодних змін у фактичних обставинах не відбулося, а саме інвалідність дитини не припинилася, потреба в догляді не зникла, рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні позивача неповнолітньої особи з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи "А" не скасоване, а позивач продовжує щоденно здійснювати догляд. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальну, безпосередню і невідворотну загрозу для подальшого життя особи з інвалідністю та завдасть непоправних наслідків, оскільки у випадку мобілізації позивача його правовий статус зміниться з військовозобов'язаного на військовослужбовця, реалізація права на відстрочку стане фактично неможливою, навіть у випадку задоволення позову виконання рішення суду стане неможливим, падчерка позивача як особа з інвалідністю І групи підгрупи "А" не здатна самостійно повноцінно функціонувати, залишиться без постійного догляду, а втрата фактичного утримувача означатиме ризик погіршення фізичного стану, неможливість забезпечення щоденних життєвих потреб, тяжку психологічну травму, відчуття покинутості та безпорадності. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду та не забезпечить ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки оскільки якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статуту військовослужбовця, що унеможливить реалізацію ним права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Також невжиття таких заходів поставить під загрозу здійснення нормальної життєдіяльності особою з інвалідністю та здійснення позивачем за нею догляду. Крім того, надання відстрочки особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову створить перешкоди для реалізації конституційних прав і свобод позивача та створює загрозу неправомірної мобілізації, а тому просить забезпечити позов.
Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на таке.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити заходи забезпечення позову, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі їх посадових осіб та іншим компетентним особам на здійснення процедур оформлення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період вчиняти будь-які мобілізаційні дії щодо позивача, в тому числі вчиняти дії щодо переміщення, призову до військових частин з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили рішенням у справі.
При цьому суд звертає увагу на відсутність у заяві позивача переліку конкретних дій, вчиняти які необхідно заборонити відповідачу, іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі їх посадових осіб та іншим компетентним особам на здійснення процедур оформлення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, переліку таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та їх посадових осіб, інших компетентних осіб на здійснення процедур оформлення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, які мають утриматися від їх вчинення. Тобто така вимога стосується невизначеної кількості дій та звернена до невизначеного кола осіб. При цьому відсутність зазначених відомостей позбавляє суд можливості постановити ухвалу, яка б відповідала вимогам частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи. Крім того, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову. Також позивач не навів достатньої обґрунтованості доводів очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам без вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі, оскільки з огляду на запропонований спосіб забезпечення позову представник позивача не надав доказів вчинення або наміру вчинити відповідачем зазначених дій.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю зазначених відомостей, а також будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі матиме наслідком неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача або невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду чи спричинить необхідність докладати значні зусилля для відновлення прав позивача, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 248 КАС України,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Архипенка Олексія Ігоровича - про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Л.М. Опімах