з питань залишення позовної заяви без дрозгляду
24 лютого 2026 року м. Рівне№460/1816/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська за участю секретаря судового засідання Максімцевої В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 , представник Філатова А.В.,
відповідача: представник Матвійчук І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доВідділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання незаконною відмови, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати незаконною відмову відповідача від 18.09.2025 № 233194 та від 17.11.2025 № 287567 щодо завершення виконавчого провадження ВП № 65613234 з виконання постанови № 51044656, виданої 20.05.2016 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про стягнення виконавчого збору на користь держави; зобов'язати відповідача завершити виконавче провадження № 65613234 з виконання постанови № 51044656, виданої 20.05.2016 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про стягнення виконавчого збору на користь держави (винести постанову про закінчення виконавчого провадження) та зняти арешт з майна.
Ухвалою від 04.02.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 17.02.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою в адміністративній справі №460/1816/26. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною відмови, зобов'язання вчинення певних дій прийнято до розгляду. Відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №460/1816/26. Справу вирішено розглядати суддею одноособово за правилами статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 24.02.2026, постановленою в судовому засіданні без оформлення окремого документа, суд допустив заміну Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції його правонаступником - Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
У судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у якому зазначає, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позов щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця може бути поданий до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Вказує, що позивач отримав письмову відповідь органу державної виконавчої служби про відмову в закінченні виконавчого провадження № 65613234 14.10.2025, а отже саме з цієї дати розпочався перебіг процесуального строку на звернення до суду. Проте з відповідним позовом у межах установленого десятиденного строку він не звернувся.
Крім того, раніше позивач уже подавав аналогічний позов (справа № 460/19466/25), який ухвалою суду було залишено без розгляду за його заявою, що не зупиняє та не поновлює перебіг процесуального строку.
Жодних об'єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду, позивач не навів і з заявою про поновлення строку не звернувся.
З огляду на частину третю статті 123 та пункт 8 частини першої статті 240 КАС України, представник відповідача вважає, що у зв'язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, зазначивши, що копію листа-відповіді від відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на заяву про закриття виконавчого провадження №65613234 щодо стягнення виконавчого збору та скасування арештів позивачем отримано 14.10.2025.
З метою захисту своїх прав ОСОБА_1 звернувся до 23.10.2025 до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчих проваджень та стягнення виконавчого збору у ВП № 65613234 від 31.05.2021 року та № 20716252 від 06.08.2010 року; зобов'язання закрити виконавче провадження № 20716252 від 06.08.2010 року, № 65613234 від 31.05.2021 року та зняти арешт з майна ОСОБА_1 (справа 460/19466/25).
Позивач вказує, що під час розгляду вказаної вище справи ним було з'ясовано, що заявлені позовні вимоги в повному обсязі не відновлять порушених прав, а відтак, він був змушений звернутися до суду з новим позовом про зобов'язання відповідача завершити виконавче провадження № 65613234 з виконання постанови № 51044656, виданої 20.05.2016 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про стягнення виконавчого збору на користь держави (винести постанову про закінчення виконавчого провадження) та зняти арешт з майна.
Саме тому, позивач вважає, що ним було допущено пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
На виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 51044656 з виконання виконавчого листа № 2-2899/10, виданого Рівненським міським судом 21.06.2010, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ “Піреус Банк МКБ» заборгованості в сумі 108 438,96 доларів США та 60 000 грн, а також судового збору в сумі 1 700 грн і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
20.05.2016 державним виконавцем у межах зазначеного виконавчого провадження винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 10 843,89 доларів США та 6 182,00 грн.
На підставі заяви АТ “Піреус Банк МКБ» від 22.02.2021 та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову від 28.05.2021 № 51044656 про повернення виконавчого документа стягувачу.
31.05.2021 державним виконавцем винесено постанову № 65613234 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 51044656, виданої 20.05.2016 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору на користь держави в розмірі 10 843,89 доларів США та 6 182,00 грн.
Також судом встановлено, що постановою № 65613234 від 31.05.2021 накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 .
Виконавчим документом у виконавчому провадженні № 65613234 є постанова про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору на користь держави в розмірі 10 843,89 доларів США та 6 182,00 грн, прийнята у виконавчому провадженні № 51044656 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2899/10, виданого Рівненським міським судом 21.06.2010, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ “Піреус Банк МКБ» заборгованості в сумі 108 438,96 доларів США та 60 000 грн, а також судового збору в сумі 1 700 грн і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
У подальшому стягувач АТ “Піреус Банк МКБ» пред'явив виконавчий лист Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 2-2899/10 від 21.06.2010 приватному виконавцю виконавчого округу Рівненської області Папроцькому А.А.
21.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66891662 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2899/10, виданого Рівненським міським судом 21.06.2010, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ “Піреус Банк МКБ» заборгованості в сумі 108 438,96 доларів США та 60 000 грн, а також судового збору в сумі 1 700 грн і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
Того ж дня винесено постанову про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця в розмірі 10 843,90 доларів США та 6 182,00 грн.
25.02.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Папроцьким А.А. з підстав, визначених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 66891662 у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому у зазначеній постанові вказано, що залишок нестягнутої суми за виконавчим документом становить 0 грн; сума стягнутого виконавчого збору / сума стягненої винагороди приватного виконавця - 995,43 грн.
Позивач звертався до відповідача із заявами про закінчення виконавчого провадження № 65613234 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №51044656 від 20.05.2016, а також про зняття арешту з майна.
Свої заяви обґрунтовував закінченням виконавчого провадження ВП №66891662 у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі виконавчого листа №2-2899/10, виданого Рівненським міським судом 21.06.2010, та стягненням з позивача винагороди приватного виконавця. З огляду на це, на його думку, виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 65613234 підлягає закінченню.
Листами від 18.09.2025 № 233194 та від 17.11.2025 № 287567 відповідач відмовив позивачу у закінченні виконавчого провадження, мотивуючи це відсутністю підстав, визначених статтею 39 Закону України “Про виконавче провадження».
Вважаючи протиправними та такими, що належать до скасування постанови про відкриття виконавчих проваджень та стягнення виконавчого збору у ВП № 65613234 від 31.05.2021 року та № 20716252 від 06.08.2010 року, а також наявність в останнього обов'язку закрити виконавче провадження № 20716252 від 06.08.2010 року, № 65613234 від 31.05.2021 року та зняти арешт з майна, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 21.11.2025 у справі №460/19466/25 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
20.01.2025 представником позивача у справі №460/19466/25 подано до суду адміністративний позов у новій редакції, відповідно до якого позовні вимоги викладено у наступному вигляді:
1. Поновити строк звернення до суду.
2. Визнати незаконною відмову Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції “Щодо надання інформації» від 18.09.2025р. №233194 щодо завершення виконавчого провадження ВП № 65613234 з виконання постанови № 51044656 виданої 20.05.2016 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору на користь держави.
3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції завершити виконавче провадження № 65613234 з виконання постанови № 51044656 виданої 20.05.2016 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору на користь держави (винести постанову про закінчення виконавчого провадження) та зняти арешт з майна Позивача.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо можливості прийняття позовної заяви у новій редакції представника позивача, суд враховав що така позовна заява за своєю суттю за змістом є заявою про зміну предмету позову.
Враховуючи те, що заяву про зміну (уточнення) предмету позову подано з порушенням вимог статті 47 КАС України, оскільки розгляд справи по суті вже розпочато, суд прийшов до висновку, що позивач позбавлений права на зміну позовних вимог на цій стадії.
Як наслідок, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 у справі №460/19466/25 у задоволенні заяви про зміну предмету позову відмовлено.
03.02.2026 позивач звернувся до суду з новою позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною відмови від 18.09.2025 № 233194 та від 17.11.2025 № 287567 щодо завершення виконавчого провадження ВП № 65613234 з виконання постанови № 51044656, виданої 20.05.2016 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про стягнення виконавчого збору на користь держави; зобов'язання завершити виконавче провадження № 65613234 з виконання постанови № 51044656, виданої 20.05.2016 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про стягнення виконавчого збору на користь держави (винести постанову про закінчення виконавчого провадження) та зняти арешт з майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, частинами першою та другою статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно із положеннями частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає в тому, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.
Проте не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
В рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Есколано Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Судом встановлено, що позивач активно вживав заходи з метою захисту своїх прав та інтересів шляхом звернення до відповідача, а також подальшого оскарження постанови про відкриття виконавчих проваджень та стягнення виконавчого збору ВП № 65613234 від 31.05.2021 року та № 20716252 від 06.08.2010 року.
В свою чергу, постановлення Рівненським окружним адміністративним судом ухвали від 03.02.2026 у справі №460/19466/25 про відмову в задоволенні заяви про зміну предмету позову, не може бути єдиною та формальною підставою для позбавлення позивача права на звернення до суду з новим позовом, який містить позовні вимоги, які за своїм змістом є аналогічними, викладеним у заяві про зміну предмету позову.
З огляду на викладене, керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, суд прийшов до висновку про поважність причин пропуску останнім строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконною відмови, зобов'язання вчинення певних дій належить відмовити.
При цьому, суд зазначає, що питання поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою в адміністративній справі №460/1816/26 було вирішене ухвалою від 17.02.2026.
Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання незаконною відмови, зобов'язання вчинення певних дій відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 27 лютого 2026 року
Суддя Олег ГРЕСЬКО