Справа № 161/3740/26
Провадження № 3/161/1381/26
м.Луцьк 26 лютого 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №205953 від 08.02.2026 вбачається, що 08.02.2026 приблизно о 03 год. 20 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім'ї стосовно дружини ОСОБА_2 , що полягало у висловлюванні на її адресу нецензурними словами, принижував. Таким чином своїми діями міг завдати шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Підсумовуючи все вищевикладене, враховуючи, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом пред'явленого йому правопорушення, знав про наявне судове провадження, тобто його право на захист було забезпечено, суддя вважає за можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП наступає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 205953 від 08.02.2026; копією термінового заборонного припису серії; рапортом; заявою потерпілої; письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, наявність доказів про доведеність вини правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке буде необхідне і достатнє для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Вказана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Суд вважає, що у даній справі відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, що передбачено ст. 39-1 КУпАП, оскільки таке правопорушення вчинено вперше і накладення штрафу при притягненні особи да адміністративної відповідальності на теперішній час буде достатнім для досягнення виховного ефекту.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 401, ч.2 ст.173-2 , 245, 256, 265, 280, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК