154/882/26
1-кс/154/204/26
27.02.2026 слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , старшої слідчої ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Володимирі за засобами відеофіксації в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Нововолинськ, Волинської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, військовозобов'язаного, не судимого, працюючого оператором ТОВ "Птахокомплекс Губин", одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України,
27.02.2026 старший слідчий СВ Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030510000795 від 14.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що перебуває з 14.11.2004 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . У вказаному шлюбі народилися діти: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( на даний час є повнолітнім), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( на даний час є повнолітньою), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Враховуючи вимоги ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 141 Сімейного кодексу України, у подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 рівні права та обов'язки щодо дітей, які передбачені ст. ст. 150, 151 Сімейного кодексу України.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проживаючи спільно з дітьми ОСОБА_5 за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , діючи спільно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків та допускаючи їх настання, посягаючи на основні принципи суспільної моралі у сфері виховання дітей, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов'язками, будучи неодноразово притягнутими до адміністративної відповідальності за п. п. 1, 2 ст.184 КУпАП, незважаючи на профілактичні бесіди, неодноразові попередження та зауваження працівників соціальних служб, злісно не виконували встановлені законом обов'язки по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки малолітнім потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 при таких обставинах.
Так, ОСОБА_5 діючи умисно та спільно з дружиною ОСОБА_7 , таким чином діючи групою осіб за попередньою змовою, починаючи з малолітнього віку дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов'язками, посягаючи на основні принципи моральності у сфері виховання дітей, всупереч вимогам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 21.02.1990, вимог ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, приписів ст. ст. 150, 155, 180 Сімейного Кодексу України, приписів ст. ст. 6, 8, 10, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, поважати гідність, готувати її до самостійного життя та праці, утримувати дитину до досягнення повноліття, нести відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, та ігноруючи вказані вимоги, розуміючи суспільно небезпечність таких дій, будучи неодноразово попередженими про необхідність здійснення за дітьми належного догляду, злісно та систематично не виконували свої батьківські обов'язки щодо піклування про здоров'я дітей, її фізичний, духовний розвиток, що проявлялося у систематичному заподіянні побоїв, приниженні та залякуванні у формі систематичних нецензурних висловів, байдужому відношенні до різних сфер життя дітей, які зумовлюють гармонійний розвиток, відсутності уваги, емпатії, піклування, родинного спілкування та відпочинку, незабезпеченні побутовими зручностями.
У зв'язку із загрозою життю та здоров?ю дітей, органом опіки та піклування виконавчого комітету Володимирської міської ради 13.11.2025 прийнято рішення про відібрання дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та тимчасово влаштовано до сім'ї патронатного вихователя.
Внаслідок злісного невиконання батьками обов?язків по вихованню дітей, у малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спостерігаються ознаки затримки психічного розвитку змішаного генезу (психогенного та церебрально - органічного) та особистісна незрілість (інфантилізм), які є наслідком психотравмуючої ситуації в сім?ї. Загальний психічний розвиток є зниженим і не його віку. Наявний причинно-наслідковий зв'язок аномального виховання ОСОБА_10 в умовах психоемоційної депривації та домашнього насильства на затримку розвитку та емоційних порушень. У малолітнього ОСОБА_8 виявляються зміни в його емоційному стані і індивідуально-психологічних проявах (інтелектуальний і особистісний недорозвиток, підвищена реактивна тривожність, знижені показники адаптації у соціумі), які, за оцінкою систематичності, інтенсивності та вираженості наслідків, перешкоджали активному соціальному функціонуванні його як особистості. Малолітній ОСОБА_8 формувався в дисгармонійній сім?ї в умовах гіпопротеції та вираженої психоемоційної депривації, що могло зумовити його інтелектуальний та особистісний недорозвиток.
Внаслідок злісного невиконання батьками обов'язків по вихованню дітей, у малолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 загальний психічний розвиток є зниженим і не відповідає віковій нормі, відставання стосується як когнітивних навичок (базові знання), так і особистісного дозрівання). У ОСОБА_11 спостерігається затримка психічного розвитку психогенного та соціального походження, яка виникла в причинно - наслідковому зв'язку із сімейною ситуацією. Наявна затримка є шкодою для його психічного здоров'я. У малолітнього ОСОБА_11 виявляються зміни в його емоційному стані і індивідуально-психологічних проявах (тривожність, лякливість, емоційна лабільність, погані комунікативні здібності, недорозвиток мотиваційної сфери, дезадаптованість, погіршення загального самопочуття), які, за оцінкою - систематичності, інтенсивності та вираженості наслідків, перешкоджали його активному соціальному функціонуванні як особистості. Малолітній ОСОБА_11 формувався в дисгармонійній сім?ї в умовах гіпопротеції та вираженої психоемоційної депривації, що могло зумовити його інтелектуальний та особистісний недорозвиток. Наявним є причинно-наслідковий зв'язок між вказаними психологічними змінами в малолітнього ОСОБА_11 та діями батьків.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у злісному невиконанні батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.
26 лютого 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами допиту малолітніх потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ;
- протоколами допиту свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , яким було відомо про обставини протиправних дій ОСОБА_7 по відношенню до малолітніх потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ;
- протоколами огляду предметів під час огляду мобільного телефону якого у відеозаписах про обставини вчинення неправомірних дій батьків до дітей;
- висновком судово-медичної експертизи № 109 від 14.11.202 на тілі ОСОБА_10 наявні тілесні ушкодження у вигляді - синці: в правій лобній ділянці над бровою, в правій виличній ділянці, на правому плечі, в ділянці проекції лівого колінного суглобу;
- висновком судово-медичної експертизи № 108 від 14.11.2025 на тілі ОСОБА_11 наявні тілесні ушкодження: синець в правій лобній ділянці на д бровою;
- висновком комплексної судової психологічно - психіатричної експертизи № 19 від 21.01.2026 в малолітнього ОСОБА_8 на час вчинення щодо нього протиправних дій має ознаки затримки психічного розвитку змішаного ґенезу (психогенного та церебрально - органічного) та особиста незрілість (інфантелізм), які є наслідком психотравмуючої ситуації в сімї.
- висновком комплексної судової психологічно - психіатричної експертизи № 18 від 21.01.2026 в малолітнього ОСОБА_11 на час вчинення щодо нього протиправних дій виявляються в даний час психічний розвиток є зниженим і не відповідає віковій нормі, відставання стосується як когнітивних навичок (базові знання, так і особистісного дозрівання), спостерігається затримка психічного розвитку психогенного та соціального походження, яка виникла в причинно - наслідковому зв'язку із сімейною ситуацією та є шкодою для його психічного здоров'я.
Беручи до уваги вище викладене, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 попередньо неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов'язків щодо до виховання дітей, вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 166 КК України, а саме злісно не виконала батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки щодо малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , за яке передбачене порання у вигляді обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк та дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 на шлях виправлення не стає і в подальшому може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення та з метою уникнення від кримінальної відповідальності, переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, малолітніх потерпілих, тому відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі та враховуючи інкримінований підозрюваному злочин, а також його особу, просили обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання, ОСОБА_5 підтвердив свою причетність до інкримінованого правопорушення.
Суд зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В обґрунтованість ризику, передбаченому у п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке за ст. 166 КК України передбачене покарання у вигляді обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк а тому, існує ризик, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене чи вчинити інше кримінальне правопорушення, окрім того, останній зловживає спиртними напоями.
В обґрунтованість ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_5 , вільно проводячи дозвілля, буде мати реальну можливість чинити на малолітніх потерпілих та свідків незаконний тиск з метою відмови останніми надання показань з приводу відомих їм обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки останньому відомі їхні адреси проживання.
В обґрунтування ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливості вчинити інше кримінальне правопорушення - свідчить, те що підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово будучи притягнутим Володимирським міським судом Волинської області до адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов'язків щодо до виховання дітей, належних висновків не зробила, що спричинило дітям тяжкі наслідки.
Наявність вказаних підстав та ризиків обґрунтовується встановленими слідством, згідно ст. 178 КПК України, обставинами, а саме, наявні вагомі доказами про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, та те що він може намагатись уникнути кримінальної відповідальності; водночас в ході досудового розслідування було встановлено ряд об'єктивних ознак (підстав), що можуть свідчити про його пряму причетність до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
Дослідивши надані матеріали, суд враховує, що ОСОБА_5 , вперше притягається до кримінальної відповідальності, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, в спеціалізованих установах на обліку не перебуває, разом з тим неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків, внаслідок чого двоє неповнолітніх дітей вилучені з сім,ї та поміщені до патронатного вихователя, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України кваліфікується як нетяжкий злочин, за яке передбачено покарання на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, тому є підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, задля уникнення кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Отже, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, з урахуванням даних про його особу та поведінку, а також зважаючи на необхідність виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, а також зважаючи на доведеність слідчим наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного найбільш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.5 ч.6 ст.194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 176-179, 184, 186, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 (два) місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обов'язки, передбачені п.п.1-3 ч.5 ст.194 КПК України:
- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному провадженні - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . ОСОБА_20 , ОСОБА_21 малолітніми потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді та включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Повний текст ухвали проголошено о 12-00 год. 27.02.2026.
Суддя ОСОБА_22