27 лютого 2026 рокум. Рівне№460/1325/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) із адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його:
- визначити для позивача стаж роботи на посаді судді 30 років 4 місяці 20 днів та розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 70% суддівської винагороди працюючого судді;
- здійснити нарахування та виплату для позивача щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 30 років 4 місяці 20 днів, починаючи з 14 листопада 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що відповідач прийняв рішення №956060114044 від 18.12.2025 про перерахунок пенсії та призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Позивач стверджує, що при призначенні йому довічного грошового утримання, відповідач протиправно не зарахував до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та дає право для призначення на посаду судді з 22.06.1995 по 19.03.1996, тобто 8 місяців 27 днів. Позивач зауважує, що такі дії відповідача призвели до зменшення розміру призначеного позивачу довічного грошового утримання з 70% до 68% суддівської винагороди, що порушує право позивача на належний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. З огляду на вказане позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, де у своїх запереченнях щодо позовних вимог зазначає, що відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Відповідач зауважує, що до періодів роботи позивача на посаді судді він зарахував періоди з 20.03.1996 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 13.11.2025, а тому правомірно призначив позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді із розміру 68%, оскільки його стаж роботи на суддівських посадах становив 29 років (50% + 9 х 2%). Крім того відповідач зазначає, що застосування норм статті 137 та абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII при обчисленні зазначеного вище збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці непередбачено, а тому не передбачено зарахування до суддівського стажу період стажу (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права з 22.06.1995 до 19.03.1996. З огляду на вказане відповідач вважає, що у нього відсутні підстави для зарахування цього періоду роботи до суддівського стажу позивача, а тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 26.01.2026 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 26.01.2026.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 30.01.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов та витребував у відповідача додаткові докази у справі.
Відповідач скористався правом на подання відзивів на позовну заяву та подав 16.02.2026 до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.11.2025 №2439/о/15-25 позивача звільнено з посади судді Зарічненського районного суду Рівненської області у зв'язку з поданням заяви про відставку та визначено загальний стаж роботи судді, що дає право на відставку 29 років 7 місяців 23 дні. У цьому Рішенні також зазначено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж безпосередньо на посаді судді із дня призначення на посаду судді (з 20 березня 1996 року) до дати ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення - 29 років 7 місяців 23 дні, а також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді після здобуття нею вищої освіти з 22 червня 1995 року.
ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Рівненській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, що підтверджується наявним у матеріалах справи перерахунком пенсії від 11.12.2025.
Рішення відповідача від 18.12.2025 №956060114044 позивачу з 14.11.2025 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII з розрахунку 29 років 7 місяців 25 днів стажу роботи на посаді судді.
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача щодо незарахування до стажу роботи позивача на посаді судді стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) з 22.06.1995 по 19.03.1996, тобто 8 місяців 27 днів, а також щодо зменшення у зв'язку з цим розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 70% до 68% суддівської винагороди, а тому звернувся до суду з цим позовом з наведеними позовними вимогами.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є зобов'язання відповідача визначити для позивача стаж роботи на посаді судді 30 років 4 місяці 20 днів та розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 70 % суддівської винагороди працюючого судді, а також зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату для позивача щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 30 років 4 місяці 20 днів, починаючи з 14 листопада 2025 року.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус судді у відставці регулюється нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з частиною першою статті 142 Закону N 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до положень частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина 5 статті 142 Закону №1402-VIII).
Отже, для того аби визначити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є необхідним з'ясування стажу його роботи.
Частиною другою статті 137 Закону №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено. Такі висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною у постановах від 13.04.2022 у справі №420/1840/21, від 06.07.2023 у справі №420/3746/21, від 25.11.2024 у справі №140/16247/20.
Зі змісту рішення Вищої ради правосуддя від 13.11.2025 №2439/о/15-25 суд встановив, що ОСОБА_1 . Указом Президента України від 20.03.1996 №202/96 призначена на посаду судді Зарічненського районного суду Рівненської області, а в подальшому Постановою Верховної Ради України від 22.03.2001 №2335-ІІI обрана на посаду судді цього ж суду безстроково.
До набрання чинності Законом №1402-VIII зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI), статтею 120 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до положень частини першої статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції, чинний до 28 березня 2015) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-XII (далі - Закон №2862-XII в редакції чинній на дату призначення позивача на посаду судді).
Відповідно до частин 1 статті 7 Закону №2862-XII право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-XII кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права тривалістю два роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом №2862-XII.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №9901/805/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що статтю 137 частину 2 Закону №1402-VIII (у редакції, яка діє з 05 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №9901/302/19 суд зазначив, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Водночас при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частин першої та другої статті 137 Закону №1402-VIII як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 цього Закону, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.
Крім того, наведене узгоджується із діючою нормою частини 2 статті 137 Закону №1402-VIII яка вказує, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Суд встановив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 13.11.2025 №2439/о/15-25 позивача звільнено з посади судді Зарічненського районного суду Рівненської області у зв'язку з поданням заяви про відставку та визначено загальний стаж роботи судді, що дає право на відставку 29 років 7 місяців 23 дні. У цьому Рішенні також зазначено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню стаж безпосередньо на посаді судді із дня призначення на посаду судді (з 20 березня 1996 року) до дати ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення - 29 років 7 місяців 23 дні, а також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді після здобуття нею вищої освіти з 22 червня 1995 року.
Поряд з цим за висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 24.10.2024 у справі №420/10628/21, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі №308/6953/17 та від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зауважує, що оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше ніж 29 років, то до стажу роботи, який дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, враховується також стаж роботи в галузі права, який надавав право для призначення на посаду судді.
У роз'ясненнях Міністерства юстиції України, викладених у листах від 30 вересня 2009 року №31-32/310, від 04 березня 2014 року №2755-0-33-14/13.1, зазначено, що до стажу роботи у сфері права зараховується період роботи на посадах з реалізацією повноважень, пов'язаних з правоохоронними, правовиконавчими, правоустановчими функціями. За змістом робота у сфері права передбачає розробку або застосування норм права і носить систематичний характер. Це період роботи в органах державної влади (у тому числі судах, органах юстиції, прокуратури), нотаріату, адвокатури, місцевого самоврядування, у профспілкових комітетах та інших громадських організаціях, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності.
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 15.05.1992 позивач з 02.02.1987 по 20.05.1996 працювала на посаді завідувача відділу РАГС Зарічненської районної державної адміністрації, з урахуванням змін у назві посади, яка відносилась до роботи за юридичною спеціальністю. Крім того слід зазначити, що вказаний період роботи позивача був врахований під час її призначення на посаду судді Зарічненського районного суду Рівненської області.
Також, як суд вже зазначав вище, рішенням Вищої ради правосуддя від 13.11.2025 №2439/о/15-25 встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню стаж безпосередньо на посаді судді із дня призначення на посаду судді (з 20 березня 1996 року) до дати ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення - 29 років 7 місяців 23 дні, а також стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді після здобуття нею вищої освіти з 22 червня 1995 року.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу роботи судді, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) позивача у галузі права, необхідний для призначення на посаду судді, зокрема період з 22.06.1995 по 19.03.1996, що становить 8 місяців 27 днів, а тому дії відповідача щодо такого незарахування позивачу, як судді у відставці Зарічненського районного суду Рівненської області, до стажу роботи на посаді судді додатково 8 місяців 27 днів у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття права на призначення на посаду судді вперше, є протиправними.
З огляду на викладене, суд також дійшов до висновку про те, що стаж роботи позивача, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, загалом складає 30 років 04 місяці 20 днів.
Стосовно визначення відсотку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суд зазначає, що основний розмір довічного грошового утримання позивача складає 50%, проте з урахуванням вимог частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII, суд вважає, що такий розмір повинен складати 70% (за 20-річний стаж 50% та 2% за кожний рік відпрацьований понад 20-річний стаж, тобто 20% за 10 повних років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402-VIII. Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду від 24.09.2021 у справі №620/5437/20.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що зменшення відсотку основного розміру довічного грошового утримання позивача було здійснено відповідачем не у спосіб, передбачений Конституцією України та Законом №1402-VIII, а відповідач, не застосувавши наведені норми та правові висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах, діяв не у відповідності та не у спосіб передбачений Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи і наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, з урахуванням застосованих до них висновків Верховного Суду суд дійшов до висновку про те, позов належить задовольнити повністю шляхом зобов'язання відповідача: визначити позивачу стаж роботи на посаді судді 30 років 4 місяці 20 днів та розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 70% суддівської винагороди працюючого судді, а також здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70% суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 30 років 4 місяці 20 днів, починаючи з 14 листопада 2025 року.
5. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права з 22 червня 1995 року до 19 березня 1996 року та щодо нездійснення збільшення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 68% до 70% суддівської винагороди працюючого судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області визначити ОСОБА_1 стаж роботи на посаді судді 30 років 4 місяці 20 днів та розмір щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці 70% суддівської винагороди працюючого судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 14.11.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70 % суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 30 років 4 місяці 20 днів, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК