27 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3388/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
17 лютого 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25, у якій він просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати до Полтавського окружного адміністративного суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення від 30.09.2025 по справі №440/3388/25. /а.с. 16-17/.
В обґрунтування заяви зазначено, що Військова частин НОМЕР_1 Національної гвардії України ухиляється від виконання рішення та у відповіді від 09.02.2026 за №25/52/9-Х-28-Аз зазначає, що виконувати рішення суду не буде.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року призначено заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25 до розгляду в порядку письмового провадження.
19 лютого 2026 року до суду надійшли пояснення відповідача військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у яких зазначено, що на виконання рішення суду у справі №440/3388/25 військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянуто рапорт солдата ОСОБА_1 від 18.02.2025 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 12 підпункту "г" частини 4, пункту 2 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який потребує постійного догляду, як особа з інвалідністю ІІ групи, за відсутності інших членів сім'ї. Оскільки наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 23.05.2025 № 169 солдата ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення та на підставі наказу начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України по особовому складу від 19.05.2025 №34 о/с переміщений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 НГУ ( АДРЕСА_1 ), тому з 23.05.2025 військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України втратила адміністративно-владні повноваження щодо прийняття рішень та вчинення дії з юридичними наслідками, зокрема, звільнення з військової служби. Вважає, що військовою частиною виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі 440/3388/25.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 18 лютого 2025 року про звільнення з військової служби, оформлену листом від 26 лютого 2025 року №6/52/12-1291. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 18 лютого 2025 року про звільнення з військової служби з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №440/3388/25 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 в справі №440/3388/25 залишено без змін.
Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25 набрало законної сили 19 січня 2026 року.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами частин 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Окрім того, в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України значив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відтак, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25, що набрало законної сили 19 січня 2026 року, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 18 лютого 2025 року про звільнення з військової служби з урахуванням висновків суду.
Пунктом 2 частини ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07 серпня 2024 р. за №1214/42559, передбачено, що командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Вимоги до оформлення резолюції (рішення) до рапорту військовослужбовця встановлені Додатком 1 до Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (пункт 2 розділу III, пункти 12,17 розділу IV).
Таким чином, в силу наведених норм права, наслідком повторного розглянути рапорту ОСОБА_1 від 18 лютого 2025 року про звільнення з військової служби має бути відповідь шляхом накладення резолюції, що повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку, зокрема:
ПОГОДЖЕНО або НЕ ПОГОДЖЕНО (зазначається правова підстава та обґрунтування)
посада безпосереднього командира (начальника)
військове звання підпис Ім'я ПРІЗВИЩЕ
(для рапорту, поданого в паперовій формі)
ПОГОДЖЕНО або НЕ ПОГОДЖЕНО (зазначається правова підстава та обґрунтування)
посада прямого командира (начальника)
військове звання підпис Ім'я ПРІЗВИЩЕ
(для рапорту, поданого в паперовій формі)
ПОГОДЖЕНО або НЕ ПОГОДЖЕНО (зазначається правова підстава та обґрунтування)
посада прямого командира (начальника)
військове звання підпис Ім'я ПРІЗВИЩЕ
(для рапорту, поданого в паперовій формі).
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повторного розгляду військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України рапорту ОСОБА_1 від 18 лютого 2025 року про звільнення з військової служби з урахуванням висновків суду, зокрема, до суду не надано резолюції, що містить відомості, визначені у додатку 1 до Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07 серпня 2024 р. за №1214/42559.
Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25, що набрало законної сили 19 січня 2026 року, не виконано Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та наразі у суду є об'єктивні підстави вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25, що набрало законної сили 19 січня 2026 року, залишиться невиконаним.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підтримки подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25.
При цьому, суд вважає достатнім строк для підготовки звіту - два місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
Отже, заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25 - задовольнити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/3388/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич