Справа № 160/29702/25
27 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
14 жовтня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд:
стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 26644,80грн.
Справі присвоєний єдиний унікальний номер 160/29702/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 року адміністративну справу №160/29702/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) Одеському окружному адміністративному суду, оскільки встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
14.11.2025 року матеріали справи надійшли до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 19.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку ст.262 КАС України; постановлено копію ухвали направити відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та має незаявлений до суду податковий борг на суму 26 644,80 гривень. На теперішній час в інтегрованих картках платника податків ФОП ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг на суму 26 644,80 грн, а саме: заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 26 644,80 грн, згідно: сплати - Податкової декларації №9289789610 від 02.10.2024 на суму 48 382,02 грн, термін 19.11.2024 (з урахуванням сплати у сумі 21 737,22 грн) загальна сума 26 644,80 грн. З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст.59 ПК України, у зв'язку із несплатою ФОП ОСОБА_1 бюджету сум податкового боргу, сформована податкова вимога № 0038450-1310-0436 від 25.12.2024, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку. Оскільки відповідач не сплатив борг, кошти у сумі 26644,80грн. підлягають стягненню у судовому порядку.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 19.11.2025 у справі не була вручена ОСОБА_1 та була повернута підприємством поштового зв'язку по причині «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 37-39) та трекінг АТ «Укрпошта» з штрих кодовим ідентифікатором R067042778360.
Додатково відповідач був повідомлений про відкриття провадження у справі шляхом розміщення 21.11.2025 року відповідного оголошення на веб-сайті “Судова влада» (а.с.36), у встановлений законом та судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин не повідомив.
Справа розглянута судом на підставі наявних у суду матеріалів відповідно до ч.6 ст.162 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79,90 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно:
- запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_2 . Види діяльності: 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (основний); 78.10 Діяльність агентств працевлаштування ; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 63.12 Веб-портали ; 63.91 Діяльність інформаційних агентств ; 70.21 Діяльність у сфері зв'язків із громадськістю ; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.11 Рекламні агентства; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування; 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність; 93.21 Функціювання атракціонів і тематичних парків; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг (а.с.14,31);
- відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; дата реєстрації: 22.11.2024 року (а.с.23-24).
В матеріалах справи міститься:
-розрахунок суми грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області по ОСОБА_1 станом на 17.09.2025 року на суму 21737,22 грн (а.с.6);
-інформація про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ /податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 17.09.2025 року ОСОБА_1 : сума заборгованості становить 26644,80 грн. (а.с.7);
-інтегровані картки платника податків ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг на суму 26 644,80 грн. (а.с.8-11);
- податкова вимога № 0038450-1310-0436 від 25.12.2024 року про наявність станом на 23.11.2024 року податкового боргу у сумі 26644,80 грн. (а.с.3);
-детальний розрахунок суми податкового боргу до податкової вимоги на суму 26644,80 грн (а.с. 3 зворот).
У зв'язку із тим, що сума боргу не сплачена відповідачем самостійно, позивач звернувся до суду із позовом.
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Заявлена контролюючим органом до стягнення заборгованість відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 87.9. ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.4. ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкова вимога ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 25.12.2024 року форми “Ф» № 0038450-1310-0436 надіслана відповідачу за адресою АДРЕСА_3 та повернута підприємством поштового зв'язку із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.4).
Згідно п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Наявність суми податкового боргу підтверджена довідкою-розрахунком заборгованості, податковою вимогою, детальним розрахунком суми податкового боргу які за правилами ст.72-76 КАС України є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами стану розрахунків з приводу виконання особою податкового обов'язку.
Стосовно адреси місцезнаходження/перебування відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Відповідно до ст. 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є, зокрема, громадянами України. До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру). До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства. Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі. Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за №1306/31174) (далі - Положення №822), розділом IX якого регламентовано порядок подання заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки та повідомлення.
Згідно п. 1 розділу IX Положення №822 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР (додаток 12) або заяви за формою №5ДРП (додаток 13) відповідно.
Пунктом 4 розділу IX Положення №822 передбачено, що внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.
Верховний Суд в постанові від 29 січня 2024 року по справі № 200/1185/21-а зазначив, що процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов'язується саме з виконанням фізичною особою як платником податків свого обов'язку щодо звернення до контролюючого органу із відповідною заявою за формою №5ДР. Наведене вище у сукупності дає підстави дійти висновку, що на платника податку (фізичну особу) покладено обов'язок із повідомлення контролюючого органу про зміну ним свого місця проживання/місцезнаходження (податкової адреси), а невиконання такого обов'язку позбавляє його можливості посилатися на обставини невручення йому відповідних документів, якщо такі документи були направлені на визначену при взятті на облік податкову адресу. Надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкові повідомлення-рішення та/або податкова вимога на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки, вважаються врученими також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли відповідні податкові документи були направлені контролюючим органом за адресою, яка не є адресою місця проживання (податковою адресою) фізичної особи, у тому числі повідомленою нею на виконання вимог пункту 70.7 статті 70 ПК України, або останнього відомого її місцезнаходження/перебування.
З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога надсилалась на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_3 , яка станом на дату її винесення була зазначена в ЄДРЮО, ФО та ГФ.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що після зміни адреси реєстрації, відповідач звертався до податкового органу із заявою щодо зміни даних в порядку, визначеному чинним законодавством України, ним до суду не надано.
За таких обставин, податкова вимога податкового органу, з урахуванням приписів ПК України, вважається врученою належним чином відповідачу (за останньою відомою адресою).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами наявність та розмір податкового боргу не спростував.
На підставі встановлених судом обставин та вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги - доведеними, а отже адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.
В силу приписів ч.2 ст.139 КАС України, за відсутності залучення по вказаній справі свідків та проведення експертиз, судові витрати для розподілу відсутні.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету у сумі 26644(двадцять шість тисяч шістсот сорок чотири)грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ ВП 44118658; місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49005).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Суддя М.М. Аракелян