Справа № 420/7682/25
27 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» (надалі - позивач, ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР») до Одеської митниці (надалі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000960 від 14.09.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.09.2024 р. митною декларацією № 24UA500500031765U8 (первинна митна декларація) ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» заявлено до митного оформлення товари, а саме генераторні установки в асортименті. Позивачем заявлено митну вартість товару 33 100,00 долл. США. Для здійснення митного оформлення товарів позивач подав до Одеської митниці митну декларацію № 24UA500500031765U8. Митну вартість товарів позивач визначив за основним методом - за ціною угоди, на підставі договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів позивач подав до Митниці: контракт № TR-URK-03 від 10.06.2024 року із вказівкою визначення загальної вартості всіма інвойсами в самому договорі та ціною операції згідно інвойсу, інвойс «e-factura» № IHR2024000000034 від 06.09.2024 року та комерційний інвойс №IHR24035 від 06.09.2024 р. на загальну суму 33 100,00 дол. США, CMR накладну, заявку на перевезення № 1 від 02.09.2024 р., та довідку про транспортні витрати № 11 від 12.09.2024 р., пакувальний лист б/н від 06.09.2024 р., сертифікат походження товару № В 1548128 від 06.09.2024 р., а також інші документи, листи та некваліфіковані документи. 14.09.2024 р. Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2024/000474/2, відповідно до якого здійснено коригування митної вартості частини товару із застосуванням другорядного, резервного методу. 14.09.2024 р. відповідачем сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000960. Рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (вартістю операції), за основним методом. Позивач уважає, що відповідач не мав жодних правових підстав визначати митну вартість товару із застосуванням резервного методу. Для митного оформлення товару позивачем розраховано та заявлено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості, щодо товару який імпортується - за ціною договору та рахунку (інвойсу) на товар. У зв'язку з чим, з винесеними рішеннями митного органу, а саме карткою відмови в прийняті митної декларації № UA500500/2024/000960 від 14.09.2024 р. та рішенням про коригування митної вартості № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 р. позивач не погоджується, вважає їх протиправними, невмотивованими та винесеними безпідставно, такими, що не відповідають вимогам чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, а тому підлягають скасуванню. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням ціни позову.
27.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі від 20.03.2025 року.
Ухвалою від 31.03.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/7682/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
29.05.2025 року до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500500031765U8 від 13.09.2024, відповідно до якої за умовами поставки EXW на митну територію України надійшов товар ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР».
Відповідач вказує, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4)переклад копії митної декларації країни відправлення. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ. 14.09.2024 року декларантом надіслано до митниці шляхом використання інформаційних технологій лист у якому повідомлено, що інші документи надаватись не будуть.
В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, було повідомлено, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за (МД) № 24UA500500031765U8 від 13.09.2024, буде скориговано. Адже декларантом не подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, та не спростовано наявні розбіжності у документах..
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500500031765U8 від 13.09.2024 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Також відповідач зазначає, що послідовно розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості товарів, які наведені у ст.ст. 58- 63 Митного кодексу України, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів, поданих до митного оформлення до Одеської митниці за (МД) № 24UA500500031765U8 від 13.09.2024 було обрано метод визначення митної вартості - другорядний метод визначення митної вартості - резервний (метод 2 ґ). З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим: по товару № 1 «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем),потужністю понад 75кВ*А але не більш як 375кВ*А:DLT-B-75 75KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 75KVA(комплект) - 1шт.DLT-B-90 90KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 90KVA(комплект) - 1шт.DLT-B-110 110KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 110KVA(комплект) - 1шт.DLT-DIA-110 110KVA DIZEL JENERATOR SET/ Дизельний генератор 110KVA(комплект) - 1шт.DLT-YD-125 125KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 125KVA(комплект) - 1шт.Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання.Торгова марка: DELTA Виробник: DELTA GENSET MAKINE А.S.Країна виробництва:TR» становить 6,2300 дол.США/кг нетто (МД від20.06.2024 №UA500080/2024/007425) проти заявленого декларантом рівня 3,9956 дол. США/кг нетто, з урахуванням опису товарів та ваги товару. по товару № 2 «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем),потужністю не більш як 75 кВ*А:DLT YD-35 35KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 35KVA(комплект) - 2шт.DLT-DIA-45 45KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 45KVA(комплект) - 1шт.DLTJ R-50 50KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 50KVA(комплект) - 1шт.Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: DELTA Виробник: DELTA GENSET MAKINE А.S.Країна виробництва:TR» становить 6,2300 дол.США/кг нетто (МД від 19.06.2024 №UA500080/2024/007419) проти заявленого декларантом рівня 4,2173 дол. США/кг нетто, з урахуванням опису товарів та ваги товару.
Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000960 від 14.09.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР».
Разом з відзивом, до суду від Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 16.04.2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР», код ЄДРПОУ 44009494, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.03.2021року. Основним видом діяльності якого є 46.69: оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.
10.06.2024 року між ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» (Покупець) та турецькою компанією DELTА GENSET MAKINE ANONIM SIRKETI (Постачальник ) було укладено зовнішньоекономічний контракт поставки № TR-UKR-03, за умовами якого, згідно п. 1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити ГЕНЕРАТОРИ, далі по тексту цього Контракту - «Товар», в кількості і асортименті, передбаченими цим Контрактом.
Найменування Товару, точний асортимент для окремого найменування, кількість, відвантажувальні партії, ціна за 1 (одну) одиницю, терміни умови поставки і умови оплати вказуються в Інвойсах до цього Контракту на кожну партію Товару згідно наступного переліку: -Комерційний рахунок; -Переклад комерційного рахунка (у разі необхідності); -Пакувальний лист; - Сертифікат походження; -Експортна декларація; -Коносамент.
Асортимент товару та загальна кількість Товару визначаються Сторонами в Інвойсах (п.2.1. Контракту).
Загальна сума контракту визначається як сумарна вартість Товару, поставленого Продавцем Покупцю на підставі Інвойсу і складає 500 000, (п'ятсот тисяч) доларів США. Ціна включає вартість тари, упаковки, маркування та поставку Товару відповідно до умов Поставки. (п.п 4.3. - 4.4 Контракту).
В межах Контракту № TR-UKR-03 від 10.06.2024 року ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» імпортувало на митну територію України товар, а саме:
« 1. Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем),потужністю понад 75кВ*А але не більш як 375кВ*А:DLT-B-75 75KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 75KVA(комплект) - 1шт.DLT-B-90 90KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 90KVA(комплект) - 1шт.DLT-B-110 110KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 110KVA(комплект) - 1шт.DLT-DIA-110 110KVA DIZEL JENERATOR SET/ Дизельний генератор 110KVA(комплект) - 1шт.DLT-YD-125 125KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 125KVA(комплект) - 1шт.Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: DELTA Виробник: DELTA GENSET MAKINE А.S.Країна виробництва:TR.
2. Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем),потужністю не більш як 75 кВ*А:DLT YD-35 35KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 35KVA(комплект) - 2шт.DLT-DIA45 45KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 45KVA(комплект) - 1шт.DLTJ R-50 50KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 50KVA(комплект) - 1шт.Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: DELTA Виробник: DELTA GENSET MAKINE А.S.Країна виробництва:TR.».
13.09.2024 року уповноважена позивачем особа позивача (ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до відділу митного оформлення з електронною митною декларацією (ЕМД) №24UA500500031765U8 та пакетом документів для митного оформлення товару.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору у розмірі 33100,00 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією №24UA500500031765U8 від 13.09.2024 року декларантом позивача надані документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № TUR-UKR 03 від 10.06.2024 р.; Електронний рахунок-фактура (e-factura) № IHR2024000000034 від 06.09.2024р.; Комерційний інвойс (Comercial invoice) №IHR24035 від 06.09.2024 р.; Пакувальний лист (Paking list) б/н від 06.09.2024 р.; Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 07.09.2024 р.; Сертифікат походження товару № В 1548128 від 06.09.2024 р.; Довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 11 від 12.09.2024 р.; Заявка на перевезення № 1 від 02.09.2024 р. та договір перевезення від 02.09.2024 р.; Інші некваліфіковані документи на товар, в т.ч. транзитна декларація № 24TR34130002665251 від 07.09.2024 р., лист контрактотримача № 1145-56 від 13.09.2024 р., лист про контрактотр. про помилку № 1145-57 від 13.09.2024р.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4)переклад копії митної декларації країни відправлення. Крім того, повідомлено, що декларант також, за бажанням може надати інші документи, що підтверджують митну вартість.
14.09.2024 року декларантом надіслано до митниці лист у якому повідомлено, що інші документи надаватись не будуть.
Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 року, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС, а також вартість подібних товарів за допомогою мережі Інтернет у країні експорту. та встановлено, що рівень митної вартості більшим та становить: по товару №1: 6,2300 дол.США/кг нетто (МД від 20.06.2024 №UA500080/2024/007425) проти заявленого декларантом рівня 3,9956 дол. США/кг нетто, з урахуванням опису товарів та ваги товару; по товару №2: 6,2300 дол.США/кг нетто (МД від 19.06.2024 №UA500080/2024/007419) проти заявленого декларантом рівня 4,2173 дол. США/кг нетто, з урахуванням опису товарів та ваги товару.
Так, у рішенні № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 року відповідачем було вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: митна декларація складена відповідно до наданого до митного оформлення рахунка-фактури (інвойс) від 06.09.2024 № IHR2024000000034 де відомості зазначені в гр.31 артикулів відрізняються від артикулів вказаних в інвойсі, про що свідчить результат проведення митного огляду (акт від 13.09.2024 № 24UA500500031703U2) товару «Електрогенераторні установки ...».В інвойсі вказано артикули DLTJ-YD а в гр.31 та електронному інвойсі після митного огляду та картки відмови в митному оформленні UA500500/2024/000958 від 13.09.2024,артикули DLT-B.
Також у рішенні вказано, що виявлені митницею розбіжності у документах не спростовано. Встановлено відсутність належних у повному обсязі для цілей підтвердження заявленої митної вартості документів. У зв'язку з чим митна вартість товарів підлягає коригуванню. Митницею проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями. Декларант не скористався правом надати свої заперечення або заяви щодо обрання методу визначення митної вартості товарів.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000960 від 14.09.2024 року.
Товар, який надійшов на адресу позивача за (МД) № 24UA500500031765U8 від 13.09.2024року, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 24UA500500031815U2 від 14.09.2024 року за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 197 605, 51 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності, а саме:
- митна декларація складена відповідно до наданого до митного оформлення рахунка-фактури (інвойс) від 06.09.2024 № IHR2024000000034 де відомості зазначені в гр.31 артикулів відрізняються від артикулів вказаних в інвойсі, про що свідчить результат проведення митного огляду (акт від 13.09.2024 № 24UA500500031703U2) товару «Електрогенераторні установки ...».В інвойсі вказано артикули DLTJ-YD а в гр.31 та електронному інвойсі після митного огляду та картки відмови в митному оформленні UA500500/2024/000958 від 13.09.2024,артикули DLT-B;
- декларантом не подано всіх витребуваних митницею додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; переклад копії митної декларації країни відправлення.
Надаючи оцінку підставам прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарі, суд зазначає наступне.
10.06.2024 року між ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» (Покупець) та турецькою компанією DELTА GENSET MAKINE ANONIM SIRKETI (Постачальник ) було укладено зовнішньоекономічний контракт поставки № TR-UKR-03, за умовами якого, згідно п. 1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити ГЕНЕРАТОРИ, далі по тексту цього Контракту - «Товар», в кількості і асортименті, передбаченими цим Контрактом.
Найменування Товару, точний асортимент для окремого найменування, кількість, відвантажувальні партії, ціна за 1 (одну) одиницю, терміни умови поставки і умови оплати вказуються в Інвойсах до цього Контракту на кожну партію Товару згідно наступного переліку: -Комерційний рахунок; -Переклад комерційного рахунка (у разі необхідності); -Пакувальний лист; - Сертифікат походження; -Експортна декларація; -Коносамент.
Асортимент товару та загальна кількість Товару визначаються Сторонами в Інвойсах (п.2.1. Контракту).
Загальна сума контракту визначається як сумарна вартість Товару, поставленого Продавцем Покупцю на підставі Інвойсу і складає 500 000, (п'ятсот тисяч) доларів США. Ціна включає вартість тари, упаковки, маркування та поставку Товару відповідно до умов Поставки. (п.п 4.3. - 4.4 Контракту).
В межах Контракту № TR-UKR-03 від 10.06.2024 року ТОВ «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» імпортувало на митну територію України товар.
У наданій до митного оформлення митній декларації від 13.09.2024 року №24UA500500031765U8, в гр. 31 наведений такий опис імпортного товару, заявленого до декларування:
« 1. Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем),потужністю понад 75кВ*А але не більш як 375кВ*А:DLT-B-75 75KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 75KVA(комплект) - 1шт.DLT-B-90 90KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 90KVA(комплект) - 1шт.DLT-B-110 110KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 110KVA(комплект) - 1шт.DLT-DIA-110 110KVA DIZEL JENERATOR SET/ Дизельний генератор 110KVA(комплект) - 1шт.DLT-YD-125 125KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 125KVA(комплект) - 1шт.Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: DELTA Виробник: DELTA GENSET MAKINE А.S.Країна виробництва:TR.
2. Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем),потужністю не більш як 75 кВ*А:DLT YD-35 35KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 35KVA(комплект) - 2шт.DLT-DIA45 45KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 45KVA(комплект) - 1шт.DLTJ R-50 50KVA DIZEL JENERATOR SET/Дизельний генератор 50KVA(комплект) - 1шт.Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: DELTA Виробник: DELTA GENSET MAKINE А.S.Країна виробництва:TR.».
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору у розмірі 33100,00 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією №24UA500500031765U8 від 13.09.2024 року декларантом позивача надані документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № TUR-UKR 03 від 10.06.2024 р.; Електронний рахунок-фактура (e-factura) № IHR2024000000034 від 06.09.2024р.; Комерційний інвойс (Comercial invoice) №IHR24035 від 06.09.2024 р.; Пакувальний лист (Paking list) б/н від 06.09.2024 р.; Автотранспортна накладна (CMR) б/н від 07.09.2024 р.; Сертифікат походження товару № В 1548128 від 06.09.2024 р.; Довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 11 від 12.09.2024 р.; Заявка на перевезення № 1 від 02.09.2024 р. та договір перевезення від 02.09.2024 р.; Інші некваліфіковані документи на товар, в т.ч. транзитна декларація № 24TR34130002665251 від 07.09.2024 р., лист контрактотримача № 1145-56 від 13.09.2024 р., лист про контрактотр. про помилку № 1145-57 від 13.09.2024р.
Подані позивачем документи, зокрема, митна декларація, інвойсі, які є основними документами, передбаченими для визначення саме митної вартості товару, жодних розбіжностей у вартості товару не міститься.
Інвойс, митна декларація та інші документи, що надані до митного оформлення, містять однакові відомості про кількість та вартість товару, заявленого до митного оформлення.
Дійсно, найменування артикулів генераторів в електронному рахунку-фактурі (e-factura) № IHR2024000000034 від 06.09.2024р. відрізняються від артикулів вказаних в гр.31 декларації, однак опис артикулу не впливає на основні характеристики товару, його вагу та вартість за одиницю.
Як вказує позивач в позовній заяві, в електронному рахунку-фактурі (e-factura) № IHR2024000000034 від 06.09.2024р. була допущена помилка в найменуванні артикулів генератору, але ця помилка суто технічна та була зумовлена абревіатурою опису товару, оскільки DLT- це скорочення від назви виробника -DELTA, а буква J - скорочення назви JEN (генератор). YD -назва мотору генератора - YangDong, а абревіатура DIA(diamant) -це назва серії виробника з мотором Ricardo (R). У зв'язку з чим, виробник і зазначив про помилку, оскільки для турецької компанії це не суттєво, і не має відношення до ціни товару.
Так, позивачем до митного оформлення надавався лист компанії-виробника DELTА GENSET MAKINE ANONIM SIRKETI № 1145-57 від 13.09.2024р., в якому зазначено про наявність помилок в інвойсі (e-factura) № IHR20240000000034 в найменуванні моделей, а тому компанія-виробник просить вважати вірною інформацію в пакувальному листі, а саме: DLT-YD-35 35 KVA DI?ZEL JENERATO?R SET/ Дизельний генератор 35KVA(комплект) - 2шт. DLT-DIA-45 45 KVA DI?ZEL JENERATO?R SET/ Дизельний генератор 45KVA(комплект) - 1шт. DLT-DIA-50 50 KVA DI?ZEL JENERATO?R SET/ Дизельний генератор 50KVA(комплект) - 1шт. DLT-DIA-75 75 KVA DI?ZEL JENERATO?R SET/ Дизельний генератор 75KVA(комплект) - 1шт. DLT-B-90 90 KVA DI?ZEL JENERATO?R SET/Дизельний генератор 90KVA(комплект) - 1шт. DLT-B-110 110 KVA DI?ZEL JENERATO?R SET/ Дизельний генератор 110 KVA(комплект) -1 шт. DLT-DIA-110 110 KVA DI?ZEL JENERATO?R SET/ Дизельний генератор 110 KVA(комплект) -1 шт. DLT-YD-125 125 KVA DI?ZEL JENERATO?R SET/ Дизельний генератор 125 KVA(комплект) -1 шт.
Суд зазначає, що вказані обставини щодо написання дещо різних характеристик імпортного товару мають місце, проте такі недоліки не свідчать, що мова йде про різний товар, який заявлений до декларування, а також не вказують на розбіжності у документах, які стосуються вартості товару чи її складових.
Суд зауважує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз'яснення, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Твердження відповідача стосовно ненадання позивачем виписки з бухгалтерської документації суд не бере до уваги виходячи з наступного.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.
Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).
З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов'язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.
Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: каталогів, перекладу копії митної декларації країни відправлення, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.
Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Так, з оскарженого рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п'ятого методів визначення митної вартості. Водночас, відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, зокрема митні декларації від 20.06.2024 №UA500080/2024/007425 та від 19.06.2024 №UA500080/2024/007419.
З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Крім того, згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статтей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номеру митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Враховуючи наведені висновки та обставини справи, суд вважає, що декларантом до митного органу подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість імпортованого товару визначену за ціною договору.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують ціну імпортованого товару, зокрема наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, поданих до митниці документів було достатньо для прийняття рішення про розмитнення товару за ціною Договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.
Враховуючи все наведене, суд робить висновок, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, та безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснив визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.
Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 року, у зв'язку з чим воно належать до скасування.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 року, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000960 від 14.09.2024 року також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у загальному розмірі 6056,00 грн. за платіжною інструкцією № 168 від 14.03.2025 року.
При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962 «при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні під. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні».
Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Крім того, стосовно наявності у даних правовідносинах двох вимог: майнової вимоги (визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та немайнової вимоги (про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно пункту 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Враховуючи те, що наслідком прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, вимого щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації є однією вимогою майнового характеру, оскільки вони є похідними.
Зазначена позиція підтверджується судової практикою Верховного Суду, а саме в постанові від 10 квітня 2020 року по справі 520/1634/19 Верховний Суд висловив наступну правову позицію. «Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.».
Враховуючи вищевикладене, саме сума 197605,51 грн., яка складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору за подання вказаного позову майнового характеру в даному випадку становить 2422,40 грн.
Враховуючи викладене, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. належить стягнути на його користь з відповідача.
З огляду на викладене, позивачем при подачі позову здійснено помилково сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн (6056,00-2422,40).
Згідно з п. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, суд роз'яснює позивачу про необхідність звернення до суду з клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» (вул. Середньофонтанська, 35, кв. 212, м. Одеса, 65018, код ЄДРПОУ 44009494) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000474/2 від 14.09.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати карту відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000960 від 14.09.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ГЕНЕРАТОР» (вул. Середньофонтанська, 35, кв. 212, м. Одеса, 65018, код ЄДРПОУ 44009494) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.02.2026 року.
Суддя Г. В. Лебедєва