Справа № 420/41391/25
27 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд :
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74 % на 70 % грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025 виходячи з основного розміру пенсії 74 % грошового забезпечення та виплати на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку зі зменшенням з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025 раніше призначеного розміру пенсії з 74 % на 70 % відповідних сум грошового забезпечення;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ПФУ в Одеській області систематично порушує його права на належне пенсійне забезпечення, попри численні судові рішення на його користь. Позивач наголошує, що при останніх перерахунках (з 2023 по 2025 роки) орган ПФУ протиправно зменшив основний розмір його пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення, ігноруючи принцип незворотності дії закону в часі. Крім того, він оскаржує обмеження виплати максимальним розміром, посилаючись на рішення Конституційного Суду України, які визнали такі ліміти для військових пенсіонерів неконституційними. Також позивач зазначає про протиправність застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 року, оскільки норми закону про Державний бюджет на відповідний рік не можуть звужувати права, встановлені спеціальним Законом №2262-XII. Крім того, позивач стверджує, що пенсійний орган діє поза межами повноважень, порушуючи статтю 46 Конституції України та приписи щодо соціального захисту осіб з інвалідністю II групи. Так, право на перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок ДКВС уже підтверджено судом, проте ПФУ відмовляється виконувати ці рішення в повному обсязі. Позивач підкреслює, що будь-яке втручання в розмір уже призначеної пенсії через підзаконні акти є незаконним. Таким чином, він просить суд зобов'язати відповідача відновити виплати у розмірі 74%, зняти всі обмеження максимального розміру та виплатити заборгованість за весь період порушень.
Ухвалою судді від 17.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
01.01.2026 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що пенсія обчислена правомірно, оскільки обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами передбачено статтею 2 Закону № 3668 та статтею 43 Закону № 2262, які є чинними. Відповідач наголошує, що посилання на рішення КСУ від 2016 року є безпідставним, так як воно стосувалося іншої редакції закону, а чинні обмеження не визнавалися неконституційними. Також ГУ ПФУ посилається на статтю 46 Закону про Держбюджет на 2025 рік та постанову КМУ № 1, які впровадили спеціальні обмежувальні коефіцієнти для виплат, що перевищують 23 610 грн. Відповідач діяв виключно у межах повноважень, застосовуючи законодавство, чинне на момент здійснення перерахунків. Оскільки позивач не належить до категорій осіб (учасників АТО/заходів оборони), на яких ці обмеження не поширюються, позовні вимоги є необґрунтованими.
01.01.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач наголошує на неправомірності обмеження його пенсії максимальним розміром (70% від грошового забезпечення), оскільки на момент призначення виплат діяла норма у 90%, а подальші законодавчі зміни не мають зворотної дії в часі. Позивач зазначає, що стаття 46 Закону про Держбюджет на 2025 рік та Постанова КМУ № 1 суперечать спеціальному Закону № 2262-ХІІ та рішенням Конституційного Суду України, якими будь-яке обмеження військових пенсій максимумом визнано неконституційним. Також зазначає, що зміна умов пенсійного забезпечення можлива лише через внесення змін до профільного закону, а не через бюджетне законодавство. З огляду на сталу практику Верховного Суду, позивач вважає дії ГУ ПФУ щодо застосування понижуючих коефіцієнтів та відсоткових обмежень протиправними. У зв'язку з цим він просить суд відхилити заперечення ГУ ПФУ в Одеській області та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що наказом Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області від 24.05.2012 року № 35 о/с, звільнено підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи - начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи Одеської виправної колонії УДДУВП в Одеській області (№ 14) з 21.11.2011 року у запас ЗС України за п. 64 «б» (через хворобу).
З 22.11.2011 року в Головному управлінні пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», призначено пенсію за вислугу 28 років з другою групою інвалідності (пенсійна справа № 150601034).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по адміністративній справі № 420/14111/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року та з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 74 % грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат. На виконання рішення суду ГУПФУ в Одеській області проводить перерахунки пенсії з урахуванням 74 %.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2021 № 420/23000/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки №9/3-1353 від 03.07.2023 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року по справі № 420/24528/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки №9/3- 1355 від 03.07.2023 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року по адміністративній справі № 420/24527/23 зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки №9/3-1356 від 03.07.2023 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року по адміністративній справі № 420/23001/23 зобов'язано ГУПФ України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 липня 2021 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року по справі № 420/17856/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по адміністративній справі № 420/11524/24, яким зобов'язано ГУПФ України в Одеській області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з основного розміру пенсії 74 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, індексації, доплат) з 01 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року по адміністративній справі № 420/19975/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки від 23.05.2025 за № 9/3-1329 про розмір грошового забезпечення складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
26 грудня 2024 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/37604/24 позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено:
зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних в Довідці №9/3-1355 від 03.07.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року (2684 грн.), для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.
В свою чергу, Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України належним чином вищезазначене рішення суду не виконував, а тому позивач був вимушений звертатися до суду із заявою про встановлення судового контролю. Лише за вдяки реагування суду Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України виконав належним чином вимоги суду щодо складання та направлення довідки станом на 01.01.2023 рік.
26 травня 2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року по справі № 420/37604/24 Департамент з питань виконання кримінальних покарань супровідним листом за реєстраційним номером 3624//9/3//7-52-25 від 26.05.2025 року направив до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області нову Довідку про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 за реєстраційним номером 9/3-1329 від 23.05.2025 року. Довідку виготовлено станом на 01.01.2023 роки для подальшого перерахунку пенсії від загальної суми 47864,48 грн.
18 червня 2025 року ОСОБА_1 в приміщенні Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області отримав лист (відповідь) № 1500-0220-8/109595 від 17.06.2025 на адвокатський запит № 29 від 12.06.2025 року.
З тексту відповіді вбачається, що рішенням суду на Головне управління не покладено жодних зобов'язань, а тому в перерахунку пенсії з 01.01.2023 року на підставі довідки за № 9/3-1329 від 23.05.2025 року відмовлено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року по адміністративній справі № 420/19975/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки від 23.05.2025 за № 9/3-1329 про розмір грошового забезпечення складеної Департаментом з питань виконання кримінальних покарань, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум
Станом на 18 листопада 2025 року на сайті Пенсійного фонду України в особистому кабінеті пенсіонера ОСОБА_1 наявна інформація про проведення перерахунку пенсії на підставі рішення суду. Згідно перерахунку, до основного розміру пенсії при проведені перерахунку пенсії знову застосовано 70 % замість 74 %, а також до виплати пенсії ОСОБА_1 знову застосовано обмеження її максимальним розміром.
24 листопада 2025 року листом № 1500-0203-8/191742 Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області надало відповідь на адвокатський запит № 45 від 19.11.2025 року в інтересах ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ГУПФУ в Одеській області провело перерахунок пенсії на підставі Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року по адміністративній справі № 420/19975/25.
01 грудня 2025 року направлено до відповідача адвокатський запит за № 46 від 01.12.2025 року в інтересах ОСОБА_1 з вимогою провести з 01.02.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 74 % грошового забезпечення та виплачувати пенсію в повному обсязі без застосування обмеження максимального розміру та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
08 грудня 2025 року отримано від Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області лист (відповідь) за реєстраційним номером 1500-0203-8/197198 від 05.12.2025 року на адвокатський запит № 46 від 01.12.2025 року в інтересах ОСОБА_1 , з якого вбачається, що відповідач вважає за доцільне при проведенні перерахунку пенсії застосувати до основного розміру пенсії 70% не приймаючи наявні вищезазначені рішення суду з підтвердженням права позивача отримувати до основного розміру пенсії 74%. Також обмеження пенсії відповідач вважає на свій розсуд застосувати період часу 01.03.2024 рік ту суму яка зафіксована у розмірі 24 730,92 грн. Не дивлячись на те, що при останньому перерахунку пенсії з 01.12.2025 року встановлена сума пенсії з надбавками у розмірі 36505,14 грн.
Зважаючи на те, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 74% до 70% грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром пенсії при проведенні її перерахунку з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 та з 01.12.2025 є протиправними та такими, що не відповідають Конституції України, положенням частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно із частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб в редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 чинній з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України
Тому виплачувати пенсію позивачу відповідач повинен без обмеження максимальним розміром.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджету України на 2025 рік» і Постановою № 1 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ.
У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Таким чином, оскільки Законом № 2262-ХІІ і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і Постанови № 1.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 Верховний Суд сформував такий правовий висновок:
«…безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
Адже до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 11 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та / чи норми пенсійного забезпечення, зокрема Постанови № 1, є протиправним.
Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то в ухвалі від 06.02.2025 у справі № 520/909/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою № 1.
Однак відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою № 1, що не заперечується сторонами по справі.
Вищевикладене свідчить, що такі дії відповідача щодо застосування відповідно до Постанови № 1 коефіцієнтів до відповідних сум перевищення при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025 є протиправними.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1,100 процентів, до категорії 2, 95 процентів".
Законом України від 27 березня 2014 р. «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 р., статтю 13 Закону № 2262-ХІІ викладено в наступній редакції: «максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1,100 процентів, до категорії 2, 95 процентів».
Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з даною правовою нормою, закон зворотної сили не має, а тому норми ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ поширюються на відносини, які виникли після набуття чинності.
Таким чином, застосування відповідачем статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, є протиправним.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74 % на 70 % грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025 виходячи з основного розміру пенсії 74 % грошового забезпечення та виплати на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка виникла у зв'язку зі зменшенням з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025 раніше призначеного розміру пенсії з 74 % на 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року та з 01.12.2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк