Справа № 420/37435/24
27 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/37435/24,
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/37435/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року по справі №420/37435/24, яке набрало законної сили 30.06.2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задоволено частково.
Суд вирішив:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та премії за період з 04.07.2022 року по 19.05.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, а військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 04.07.2022 року по 19.05.2023 року, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
30.06.2025 року рішення суду набрало законної сили.
Ухвалою суду від 12.12.2025 року заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження у справі №420/37435/24 задоволено; замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №78985026 з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на правонаступника - військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).
Ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження набрала законної сили 12.12.2025 року.
17.02.2026 року позивачем подано заяву в порядку ст. 382 КАС України про зобов'язання відповідача надати звіт (ст.382 КАС України) про виконання судового рішення № 420/37435/24 від 12.05.2025 р. в порядку встановлення судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах.
Заява обґрунтована тим, що станом на дату подання цієї заяви боржником попри наявність виконавчих проваджень судове рішення не виконано у повному обсязі та належним чином, а будь-яких ускладнюючих обставин не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не вимагають проведення судового засідання для вирішення питання щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Заявник у заяві про встановлення судового контролю просив здійснювати її розгляд за її відсутності.
На підставі викладеного, судом здійснюється розгляд заяви у порядку письмового провадження (без виклику сторін).
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/37435/24, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Законом № 4094-IX від 21.11.2024 КАС України доповнено статтею 381-1 «Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах».
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення є інститут судового контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Згідно положень ст. 382-1 КАС України, одним із заходів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Як вже зазначалось вище, підставою звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю стало те, що рішення суду від 12.05.2025 року по справі №420/37435/24 не виконано.
Відповідачем докази виконання судового рішення від 12.05.2025 року по справі №420/37435/24 до суду не подані.
Отже, рішення суду від 12.05.2025 року по справі №420/37435/24 станом на момент розгляду заяви у повному обсязі не виконано, доказів його виконання до суду не надано.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у справі №800/592/17(11-221заі18) від 20.06.2018 року.
З огляду на вищевикладене, суд вважає доцільним застосувати до спірних правовідносин засіб судового контролю у вигляді зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 КАС України).
Враховуючи положення частини 3 ст. 382-1 КАС України, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача подати такий звіт у 30-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Разом з цим, з огляду на обставини справи та наявні письмові докази, наразі суд не вбачає підстав покладати обов'язок подання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення особисто на керівника суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 248, 256, 370, 382-383 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 (вхід №17301/26 від 17.02.2026 року) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/37435/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року по справі №420/37435/24 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 подати протягом тридцяти днів з дати отримання копії цієї ухвали Звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року по справі №420/37435/24.
Копію цієї ухвали надіслати заявнику та іншим учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.А. Радчук