Справа № 420/26673/23
26 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зміну порядку та способу виконання судового рішення від 06.12.2023 по справі № 420/26673/23,
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28 лютого 2022 року; зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28 лютого 2022 року, у розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 14.08.2023 року (включно).
Рішенням ООАС від 06.12.2023, яке набрало законної сили 08.01.2024, позов частково та, зокрема, зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 20.01.2023 - у розмірі до 30000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
16.02.2026 до суду представника позивачки надійшла заява, в якій останній просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі у справі № 420/26673/23 від 06.12.2023 року в частині «Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 20.01.2023 у розмірі до 30000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.» на «Стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області на користь ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, у розмірі 383160,14 грн.».
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду станом на теперішній час не виконано, що сторонами визнається. Згідно відповіді відповідача № 30/01.30-02.2-108 від 28.01.2026, рішення в значеній справі не виконано, наявна заборгованість в розмірі 383160,14 грн, тобто рішення суду залишилося не виконаним у цій частині тривалий час - 2 р. В листі від 28.01.2026 відповідачем зазначено, що в цій справі виплати не здійснювались.
25.02.2026 до суду від Територіального управління Служби судової охорони в Одеській області надійшли заперечення проти зміни способу та порядку виконання рішення, згідно з якими перетворення зобов'язання «нарахувати та виплатити» на «стягнення конкретної суми» фактично змінює рішення по суті. При розгляді справи суд не визначав точний розмір заборгованості, тому встановлення фіксованої суми на стадії виконання виходить за межі первісних позовних вимог. Відповідно до статті 378 КАС України, зміна способу виконання можлива лише без зміни змісту самого рішення. Управління наголошує, що причиною невиконання є виключно відсутність відповідних бюджетних асигнувань у кошторисі на 2023- 2025 роки. Оскільки кошти на виплату додаткової винагороди не виділені з державного бюджету, зміна формулювання в рішенні не призведе до його фактичного виконання. Таким чином, запропонований заявником спосіб не вирішує проблему фінансування, а лише порушує процесуальні норми. Рішення суду є чітким і зрозумілим, тому воно не потребує додаткових змін чи уточнень.
Сторони до суду не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи в частині виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що виплата нарахованої на виконання судового рішення по даній справі доплати в сумі 383160,14 грн Територіальним управлінням Служби судової охорони у Одеській області не здійснено внаслідок відсутності у кошторисі територіального управління Служби судової охорони у Одеській області на 2023- 2025 роки відповідних бюджетних асигнувань (цільового фінансування) для виконання цього судового рішення.
На 2026 рік Службі за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя", за якою здійснюються виконання судових рішень, затверджено кошторис у сумі 6 094,4 тис. грн.
Зазначений кошторис був розподілений між територіальними управліннями Служби на виконання судових рішень залежно від дати набуття законної сили рішення суду.
Територіальному управлінню Служби судової охорони у Одеській області за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя", за якою здійснюються виконання судових рішень, затверджено кошторис та виділено асигнування: на 2024 рік у сумі 398,99 тис. грн; на 2025 рік у сумі 383,16 тис. грн; на 2026 рік у сумі 383,16 тис грн.
Проте відповідні асигнування не задовольнили в повному обсязі потребу в коштах на виконання судових рішень.
З метою справедливого підходу та впорядкування процесу розподілу асигнувань КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя" Службою ведеться єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів.
Черговість виплат за рішеннями суду встановлюється за датою набуття законної сили рішення суду.
Станом на 28 січня 2026 року в зазначеному обліку рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 420/26673/23 обліковується за порядковим номером 1592.
Потреба в коштах на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) та згідно листа територіального управління Служби судової охорони у Одеській області від 14.12.2023 № 46.07-352/ССО становить: 383160,14 грн (в тому числі, грошова компенсація ПДФО 58448,16 грн).
З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 420/26673/23 та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Службою постійно здійснюється розрахунок в коштах та листом надсилається до Державної судової адміністрації України як до головного розпорядника бюджетних коштів із проханням внесення змін до кошторису Служби за бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя".
Протягом 2024-2025 років Службою проводилася відповідна робота щодо збільшення відповідних асигнувань. Зокрема, Службою листами від 12.01.2024 № 30/01.30-02.2-63, від 01.02.2024 № 30/01.30-02.2-176, від 15.04.2024 № 30/01.30-02.2-565, від 22.05.2024 № 30/01.30-02.2-712, від 20.06.2024 № 30/01.30-02.2-875, від 25.07.2024 № 30/01.30-02.2-1102, від 22.08.2024 № 30/01.30-02.2-1193, від 23.09.2024 № 30/01.30-02.2-1291 та від 10.10.2024 № 30/01.30-02.2-1367 від 10.01.2025 вих. № 30/01.30-02.2-36, від 10.02.2025 вих. № 30/01.30-02.2-158 від 10.03.2025 вих. № 30/01.30-02.2-315, від 09.04.2025 № 30/01.30-02.2-452, від 09.05.2025 № 30/01.30-02.2-616, від 03.06.2025 № 30/01.30-02.2-703, від 09.07.2025 № 30/01.30-02.2-822, від 11.08.2025 № 30/01.30-02.2-965, від 10.09.2025 № 30/01.30-02.2-1094, від 09.10.2025 № 30/01.30-02.2-1196 та від 22.12.2025 № 30/01.30-02.2-1512 надано до Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів інформацію про додаткову потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби, в тому числі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 420/26673/23 з проханням додатково внести зміни до кошторису Служби на 2024 рік та на 2025 рік за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя".
Таким чином, Службою, зокрема безпосередньо керівництвом Служби, були вчинені та надалі вчиняються конкретні, залежні від неї заходи, спрямовані на виконання Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 420/26673/23.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024 року, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Пунктами 3 і 4 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що Державна судова адміністрація України як головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань, а також затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо іншого не передбачено законодавством.
Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо іншого не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
Згідно зі статтею 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.378 КАС України, де встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 248, 256, 295, 378 КАС України, суд
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 по справі № 420/26673/23 шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області (ЄДРПОУ 43163579) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми доплати в сумі 383160,14 грн (триста вісімдесят три тисячі сто шістдесят грн 14 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк