справа№380/21719/25
27 лютого 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Потабенко В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «ДОВГІ ЛУКИ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фермерське господарство «ДОВГІ ЛУКИ» (далі - позивач, ФГ «ДОВГІ ЛУКИ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №25018 від 25.07.2025 про відповідність Фермерського господарства «ДОВГІ ЛУКИ» (код ЄДРПОУ 41624249) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Фермерське господарство «ДОВГІ ЛУКИ» (місцезнаходження: вул. Поштова, 60, с. Довголука, Стрийський район, Львівська область, 82453; код ЄДРПОУ 41624249) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» є реальним, діючим та добросовісним суб'єктом господарювання аграрного сектору економіки, який провадить свою діяльність із суворим дотриманням вимог податкового законодавства. Позивач наголошує, що підприємство має всі необхідні матеріально-технічні ресурси для здійснення статутної діяльності (вирощування зернових та технічних культур), зокрема: власні та орендовані земельні ділянки площею понад 800 га, сільськогосподарську техніку, а також отриману в установленому порядку ліцензію на право зберігання пального для потреб власного споживання. Про всі вказані об'єкти контролюючий орган був належним чином повідомлений шляхом подання форми 20-ОПП. Крім того, реальність здійснення господарської діяльності підтверджується регулярним поданням до органів державної статистики обов'язкової звітності, зокрема за формами 4-СГ (про посівні площі) та 29-СГ (про збір врожаю). Щодо висновків податкового органу про нібито недостатню кількість трудових ресурсів, позивач пояснює це специфікою сільськогосподарського виробництва, якому притаманна яскраво виражена сезонність, що об'єктивно зумовлює коливання кількості найманих працівників (від 4 до 20 осіб) залежно від етапу аграрного циклу. Окремо позивач звертає увагу на порушення контролюючим органом принципу індивідуальної юридичної відповідальності. ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» наголошує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку здійснювати контроль за дотриманням податкової дисципліни його контрагентами, а тому підприємство не може зазнавати негативних наслідків (у вигляді набуття статусу ризикового) виключно через можливі порушення з боку третіх осіб. Також позивач вказує на процедурні порушення з боку Комісії ГУ ДПС, зауважуючи, що оскаржуване рішення про відповідність критеріям ризиковості було прийнято не за наслідками подання конкретної податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН, як того вимагає механізм, закладений у Порядку № 1165, а абстрактно, поза межами процедури моніторингу.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
08.02.2025 від відповідача за вх. №97447 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свою правову позицію ГУ ДПС у Львівській області обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення комісії №25018 від 25.07.2025 є правомірним, обґрунтованим та прийнятим у межах повноважень і у спосіб, що визначені чинним податковим законодавством. Відповідач вказує, що підставою для прийняття спірного рішення стала наявна в інформаційно-аналітичних базах ДПС податкова інформація, отримана в процесі поточної діяльності, яка беззаперечно свідчить про наявність ризиків порушення податкового законодавства (п. 8 Додатка 1 до Порядку № 1165). Комісією було ідентифіковано одразу декілька кодів податкової інформації, що вказують на ризиковість:
Код 03: постачання товарів/послуг за відсутності відповідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів. На переконання податкового органу, задекларовані позивачем обсяги операцій не співставляються з наявною у нього матеріально-технічною базою.
Код 07: недостатня кількість трудових ресурсів та відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску. Контролюючий орган наголошує, що наявність від 4 до 20 працівників є фізично та технологічно недостатньою для повноцінного обробітку земельного банку площею понад 800 га, збору врожаю та його транспортування, при цьому доказів залучення сторонніх організацій (договорів підряду, надання послуг техніки) платником не надано.
Код 11: накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місця для їхнього зберігання. Відповідач зазначає, що згідно з податковою звітністю підприємство має значні обсяги вирощеної сільгосппродукції, однак у базах даних ДПС відсутня інформація щодо наявності власних чи орендованих складських приміщень (елеваторів, зерносховищ) достатньої місткості.
Крім того, заперечуючи проти позовних вимог у частині зобов'язання виключити ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» з переліку ризикових платників, відповідач наголошує, що суд не може перебирати на себе функції податкового органу, оскільки прийняття таких рішень належить до виключних дискреційних повноважень Комісії регіонального рівня.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи судом встановлено, що ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41624249) зареєстроване як суб'єкт господарювання 29.09.2017, що підтверджується відповідним записом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 14171020000002647.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, основним видом економічної діяльності підприємства є 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».
Як з'ясовано судом, предметом статутної діяльності фермерського господарства є вирощування, виробництво, переробка та реалізація товарної сільськогосподарської продукції на засадах підприємництва, а також здійснення інших супутніх видів діяльності, безпосередньо пов'язаних з аграрним виробництвом.
Починаючи з 01.01.2022, позивач є зареєстрованим платником податку на додану вартість із присвоєнням індивідуального податкового номера 416242413301, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість № 2113304500019 від 20.12.2021.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 25.07.2025 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області (далі - Комісія) було прийнято рішення № 25018 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Вказаним індивідуальним актом ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Зі змісту оскаржуваного рішення № 25018 слідує, що підставою для його прийняття суб'єктом владних повноважень визначено таке: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Для деталізації підстав віднесення підприємства до переліку ризикових платників, контролюючим органом в оскаржуваному рішенні зазначено одразу декілька кодів податкової інформації, а саме:
Код 03 - постачання товарів/послуг за відсутності відповідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому податковим органом акцентовано увагу на нібито відсутності придбання послуг із оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;
Код 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг із виконання робіт, необхідних для здійснення господарської діяльності) для виробників товарів/постачальників послуг;
Код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місця для їхнього зберігання (власних або орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Крім того, у відповідній табличній частині рішення № 25018 у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», відповідачем наведено деталізацію господарських операцій позивача, які ідентифіковані податковим органом як ризикові.
Зокрема, Комісією вказано типи операцій («придбання» та «постачання»), період їх здійснення - з березня по липень 2025 року, а також перелік відповідних кодів товарів згідно з УКТЗЕД: 2309, 3808, 3102, 2710124513, 0105, 1201, 1001, 1005.
У цій же таблиці відповідачем окремо зазначено податковий номер контрагента (код ЄДРПОУ 44621900), по відношенню до якого контролюючим органом раніше вже було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків.
Судом також з'ясовано, що з метою досудового з'ясування обставин та отримання більш детального обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення, 25.09.2025 представник позивача звертався із офіційним адвокатським запитом до ГУ ДПС у Львівській області.
Проте, як свідчать матеріали справи, отримана від суб'єкта владних повноважень відповідь носила формальний характер, не містила належної інформативної деталізації та жодної додаткової інформації щодо фактичних обставин чи конкретних доказів, які б об'єктивно виправдовували віднесення фермерського господарства до категорії ризикових платників.
З огляду на це, вичерпавши позасудові механізми захисту, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначений критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти не довільно, а суворо відповідно до закону, застосовуючи його норми до конкретних фактичних обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Згідно з п 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/ розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
дата подання для реєстрації в Реєстрі таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520;
у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200.3 або 200.9 статті 200 Кодексу.
Аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення цього спору.
Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: «8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування».
Отже законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Досліджуючи доводи позивача щодо його статусу як добросовісного та реального учасника аграрного ринку, суд бере до уваги докази, які підтверджують фактичну спроможність підприємства здійснювати задекларовану господарську діяльність.
Так, з матеріалів справи встановлено, що з метою забезпечення своєї статутної діяльності ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» на законних підставах використовує землі сільськогосподарського призначення, які перебувають як у приватній власності господарства, так і ті, що передані йому на правах строкового платного користування (оренди).
Підприємство володіє та користується необхідною сільськогосподарською технікою, виробничими та складськими приміщеннями, а також виробничими площами.
Повний та вичерпний перелік вказаних об'єктів інфраструктури був своєчасно та належним чином задекларований позивачем у повідомленнях про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (за формою 20-ОПП).
Відповідні повідомлення були подані до ГУ ДПС у Львівській області, а отже, інформація про наявність у позивача матеріально-технічної бази об'єктивно була відома відповідачу на момент ухвалення оскаржуваного рішення.
Більше того, ГУ ДПС у Львівській області було офіційно видано ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання) загальним обсягом 6000 літрів за адресою: Львівська область, Стрийський район, село Конюхів, вулиця О. Гасина, 104. Наявність вказаної діючої ліцензії прямо спростовує твердження податкового органу, покладені в основу застосування коду ризиковості 03, щодо відсутності у підприємства належних умов для зберігання паливно-мастильних матеріалів.
Оцінюючи висновки відповідача щодо недостатньої кількості трудових ресурсів (код ризиковості 07), суд враховує специфіку господарської діяльності позивача, яка полягає у вираженій сезонності сільськогосподарського виробничого циклу.
Як підтверджується первинними документами та податковою звітністю, чисельність працівників фермерського господарства не є сталою величиною і об'єктивно коливається в межах від 4 до 20 осіб залежно від поточного етапу аграрних робіт (посівна кампанія, догляд за посівами, збір врожаю). Усі відповідні зміни в кількісному складі персоналу господарства своєчасно та в повному обсязі відображалися у податковій звітності, зокрема у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 4-ДФ), а також у звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ця інформація постійно оновлювалася у базах даних ДПС і була доступна контролюючому органу. Однак, з невідомих причин взята до уваги не була.
Реальність, масштаб та результативність господарської діяльності ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» також переконливо підтверджується офіційною державною статистичною звітністю, копії якої долучено до матеріалів справи.
Зокрема, судом встановлено, що під посів сільськогосподарських культур під урожай 2025 року позивачем було фактично використано 810 гектарів посівних площ. З цієї загальної площі під посів зернових та зернобобових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь) було відведено 360 гектарів, а під посів технічних культур (ріпак, соя, соняшник) - 450 гектарів.
Вказані об'єктивні дані офіційно зафіксовані у звіті Державного статистичного спостереження про посівні площі сільськогосподарських культур (за формою 4-СГ).
За результатами проведеної збиральної кампанії підприємством було фактично зібрано значний врожай, а саме: зернових та зернобобових культур у загальній кількості 18888,24 центнерів (з яких 11088,24 центнерів становить пшениця озима, та 7800 центнерів - кукурудза). Крім того, зібрано 20520 центнерів технічних культур (з яких 19890 центнерів сої та 540 центнерів ріпаку озимого). Як пояснив позивач, основна частина зібраного врожаю призначена для подальшої реалізації контрагентам, тоді як інша частина зберігається для використання як насіннєвий матеріал на наступний аграрний сезон. Уся наведена числова інформація щодо обсягів вирощеної продукції детально та достовірно відображена у звіті Державного статистичного спостереження про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (за формою 29-СГ).
Суд погоджується з позицією позивача про те, що оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості було прийнято суб'єктом владних повноважень не за наслідками подання ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» конкретної податкової накладної або розрахунку коригування для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що згідно з нормативними приписами, має передувати моніторингу платника податку.
Натомість, спірне рішення було ухвалене фактично як самостійний, абстрактний захід впливу на підставі наявної податкової інформації, отриманої з баз даних ДПС під час загального виконання функцій контролю.
Також суд погоджується і з позицією позивача про те, що податковим органом порушено принцип індивідуальної юридичної відповідальності, згідно з яким підприємство не може нести солідарну відповідальність або зазнавати обмежувальних заходів з боку держави за ймовірні порушення податкової дисципліни або наявність статусу ризиковості з боку його контрагентів (зокрема, контрагента з кодом ЄДРПОУ 44621900), оскільки чинне законодавство не наділяє суб'єктів господарювання функціями здійснення податкового контролю один за одним.
Вказані обставини у своїй сукупності стали предметом судового розгляду, під час якого суд має надати правову оцінку діям контролюючого органу щодо законності, обґрунтованості та пропорційності прийняття оскаржуваного рішення.
Досліджуючи зміст оскаржуваного рішення від 25.07.2025 № 25018, суд встановив, що Комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про відповідність ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання позивачем податкової накладної чи розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Фактично, вказане рішення було ініційоване та прийняте виключно у зв'язку з наявною податковою інформацією, що була отримана з баз даних ДПС під час абстрактного виконання функцій податкового контролю.
З урахуванням викладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення, яким ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» віднесено до переліку ризикових платників, прийняте безвідносно до процедури подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації. Такий підхід контролюючого органу нівелює послідовність дій, яка має передувати моніторингу платника податку та моніторингу конкретної податкової накладної, що прямо суперечить базовим положенням, механізмам та алгоритмам, закладеним у Порядку № 1165.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Водночас, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача.
При цьому, згідно зі статтею 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд констатує, що під час судового розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тієї податкової інформації, на підставі якої було прийнято оскаржуване рішення про включення ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» до переліку ризикових платників податків.
Відповідно, суб'єкт владних повноважень процесуально не довів наявності законних та обґрунтованих підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв.
Оцінюючи зміст самого індивідуального акта, суд встановив, що відповідачем не деталізовано та не розкрито сутність податкової інформації, визначеної у п. 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Суд наголошує, що загальними та безумовними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. Це означає не просто формальне посилання податкового органу на норму права чи наведення узагальнених кодів, а обов'язкове наведення конкретних фактичних і юридичних підстав його прийняття, а також переконливих, прозорих і зрозумілих мотивів.
Суд вважає за необхідне вказати, що Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення із посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності, зобов'язана детально обґрунтувати, на підставі якої саме інформації вона дійшла такого безапеляційного висновку, та надати суду належні докази на її підтвердження. Відсутність такого обґрунтування робить рішення суб'єктивним та свавільним.
Вказаний правовий висновок суду повною мірою узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 30.01.2021 у справі № 340/1098/20.
Окремо надаючи оцінку доводам податкового органу щодо ймовірної ризиковості контрагентів позивача, суд наголошує, що така обставина сама по собі не може слугувати самостійною та достатньою підставою для настання негативних наслідків для платника податків. Віднесення ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» до ризикових платників виключно з тих міркувань, що підприємство мало господарські відносини з особами, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність їх критеріям ризиковості, є юридично неспроможним та необґрунтованим підходом.
Поширення на позивача «ризиковості» через господарські відносини з іншими «ризиковими» платниками податків (так звана «колективна відповідальність») прямо суперечить базовим принципам та основам вітчизняного податкового законодавства, насамперед - фундаментальному принципу індивідуальної юридичної відповідальності. Згідно з цим принципом, настання визначеної законом відповідальності або застосування обмежувальних заходів державного реагування повинно відбуватися виключно у разі встановлення факту порушення податкового законодавства безпосередньо самим платником податків.
Суд зауважує, що вказаний підхід щодо презумпції добросовісності платника податків та його індивідуальної відповідальності послідовно та неухильно застосовується Європейським судом з прав людини. Зокрема, у своїх рішеннях у справах «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), а також «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), ЄСПЛ дійшов стійкого висновку про непорушність правила «індивідуальної юридичної відповідальності». Це безальтернативно означає, що платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами. Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав, що добросовісний платник податків не може і не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді перешкод у його господарській діяльності через можливі чи встановлені порушення законодавства з боку його контрагентів, якщо не доведено його безпосередню умисну участь у таких зловживаннях.
Відповідачем не наведено жодних галузевих нормативів, розрахунків чи експертних висновків, які б свідчили про об'єктивну неможливість виконання сільськогосподарських робіт із застосуванням аграрної техніки, заявленою кількістю механізаторів та сезонних працівників.
Контролюючий орган не проводив фактичної перевірки потужностей ФГ «ДОВГІ ЛУКИ», а висновки про відсутність умов для здійснення господарської діяльності зроблені, на переконання суду, передчасно та безпідставно.
Окремої правової оцінки потребують посилання відповідача на наявність податкової інформації щодо контрагента позивача (код ЄДРПОУ 44621900), який включений до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості.
Суд наголошує, що одним із фундаментальних принципів, на яких ґрунтується юридична відповідальність особи, є принцип індивідуальної юридичної відповідальності, закріплений у ст. 61 Конституції України. У розрізі податкових правовідносин цей принцип означає, що платник податків не може і не повинен нести негативні наслідки (у тому числі у вигляді віднесення його до переліку ризикових платників та зупинення реєстрації податкових накладних) виключно через можливі порушення податкової дисципліни або статусу ризиковості з боку його контрагентів.
Чинне законодавство України не покладає на суб'єкта господарювання обов'язку здійснювати повний і всеосяжний податковий контроль за своїми контрагентами з метою з'ясування їх відповідності чи невідповідності критеріям ризиковості. Такими повноваженнями наділені виключно органи державної податкової служби. Жодних доказів того, що ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» та його контрагент діяли узгоджено з метою створення незаконних схем ухилення від сплати податків чи формування безтоварних операцій, відповідачем суду не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, дотримані не були.
Приймаючи оскаржуване рішення від 25.07.2025 № 25018, комісія ГУ ДПС у Львівській області діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Рішення є формальним, необґрунтованим, прийнятим без повного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин господарської діяльності позивача, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» про зобов'язання ГУ ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас частиною другою цієї ж статті встановлено спеціальне правило розподілу тягаря доказування у публічно-правових спорах: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд акцентує увагу на тому, що суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У цій справі відповідач не довів наявності обґрунтованих, фактичних та правових підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, а відтак, суд констатував протиправність та скасував рішення № 25018 від 25.07.2025 року.
Враховуючи скасування базового рішення, яким позивача було визнано ризиковим, суд повинен обрати такий спосіб захисту, який би гарантував повне та беззаперечне відновлення порушених прав ФГ «ДОВГІ ЛУКИ».
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що не просто констатує порушення, а безпосередньо призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект та запобігає триваючому свавіллю. Отже, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Спосіб відновлення порушеного права має бути таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання судового рішення у платника не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою цієї ж статті встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд критично оцінює та вважає повністю неспроможними доводи відповідача про те, що позовна вимога щодо виключення позивача з переліку ризикових платників є неприпустимим втручанням у виключні дискреційні повноваження податкового органу. Дискреційні повноваження дійсно передбачають можливість суб'єкта владних повноважень вільно обирати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінських рішень.
Однак у випадку, коли суд констатує незаконність та безпосередньо скасовує індивідуальний акт (рішення № 25018), який слугував єдиною першопричиною та підставою для перебування платника податків у переліку ризикових, у податкового органу безальтернативно зникають правові підстави для подальшого утримання підприємства в такому статусі.
За таких умов зникає і сама межа дискреції, адже закон вимагає від органу єдиної можливої правомірної поведінки - усунути наслідки свого незаконного акта. У даному випадку позовна вимога є не втручанням у дискрецію, а гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно та фактично вирішений.
Більше того, суд звертає увагу на положення п 6 Порядку № 1165, якими прямо та імперативно передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Тобто сам підзаконний нормативно-правовий акт визначає алгоритм дій податкового органу, який виключає множинність трактувань.
Таким чином, ефективним і належним способом захисту, який призведе до реального відновлення порушених майнових та корпоративних прав ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» на безперешкодне ведення статутної господарської діяльності, є задоволення судом похідної позовної вимоги - зобов'язання ГУ ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Такий підхід повністю узгоджується з усталеною правозастосовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а та від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, які суд враховує при вирішенні цього спору.
За таких обставин, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому та об'єктивному дослідженні відповідно до ст. 90 КАС України, суд доходить беззаперечного висновку, що адміністративний позов ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» є обґрунтованим, доведеним матеріалами справи та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з цим адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 4844,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог ФГ «ДОВГІ ЛУКИ» у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУДПС у Львівській області.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 25018 від 25.07.2025 про відповідність платника податку на додану вартість Фермерського господарства «ДОВГІ ЛУКИ» (ЄДРПОУ 41624249) критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090) виключити Фермерське господарство «ДОВГІ ЛУКИ» (місцезнаходження: вул. Поштова, 60, с. Довголука, Стрийський район, Львівська область, 82453; ЄДРПОУ 41624249) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090) на користь Фермерського господарства «ДОВГІ ЛУКИ» (місцезнаходження: вул. Поштова, 60, с. Довголука, Стрийський район, Львівська область, 82453; ЄДРПОУ 41624249) сплачений судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 27.02.2026.
Суддя Потабенко В.А.