27 лютого 2026 року м. Київ справа №320/35411/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наказом від 30.06.2022 №162ДСК звільнено з військової служби та в зазначеному наказі позивачем не було отримано матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік при звільненні з військової служби. Позивачем було подано заяву до відповідача, в якій просив виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, однак відповідач відмовив в нарахуванні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в позові.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з витягу з наказу від 30.06.2022 №162ДСК полковника юстиції ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника 1 відділу Юридичного управління, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 червня 2022 року №1209 ДСК з військової служби у запас за пунктом "г" відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до наказу від 30.06.2022 №162ДСК позивачем не було отримано матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260.
Позивач звернувся із заявою від 17.05.2023 до відповідача в якій просив нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, яку він не отримав своєчасно.
Листом від 02.06.2023 №222/4/1612, військова частина НОМЕР_1 повідомила, що враховуючи наявний фонд грошового забезпечення, командиром військової частини НОМЕР_2 було прийнято рішення №42/4ДСК від 12.01.2022, згідно з яким матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 та підпорядкованих їй військових частин на 2022 рік встановлена у розмірі 0%.
Крім того, позивачу стало відомо, що командиром військової частини НОМЕР_1 було прийнято рішення щодо виплати матеріальної допомоги за 2022 рік (вх. 2920/04 від 02.11.2022). Така матеріальна допомога була виплачена військовослужбовцям у 2022 році виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_1 у розмірі 100% місячного грошового забезпечення (без врахування винагород та підвищених щомісячних премій), тому позивачем було подано запит про порядок та умови виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік.
Відповідачем на даний запит надано інформацію, листом від 13.02.2024 №222/4/529, що після внесення до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" в частині збільшення видатків на оплату праці для військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , командиром військової частини НОМЕР_1 було прийнято рішення щодо виплати матеріальної допомоги за 2022 рік (вх.№2920/4 від 02.11.2022).
Позивач вважає дії відповідача щодо не нарахування та не виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
Пунктом 3 ст.15 Закону №2011-ХІІ визначено, що військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань визначені Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок №260).
Розділом ХХІV Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (пункт 1).
Пунктом 7 розділу ХХІV Порядку №260 встановлено, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги (пункт 9 розділу ХХІV Порядку №260).
З метою організації виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» і забезпечення виконання поставлених перед Збройними Силами України завдань, ефективного та економічного використання бюджетних коштів, своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати, оптимізації витрат на відрядження та нагородження особового складу, Міністерством оборони України виданий наказ «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік» №30 від 31.01.2022 (ділі Наказ № 30).
Зі змісту пунктів 5,6 Наказу № 30 вбачається, що витрати на грошове забезпечення військовослужбовців у 2022 році вирішено здійснювати за нормами, установленими нормативно-правовими актами та рішеннями Міністра оборони України, у межах виділених асигнувань на грошове забезпечення та дотримуватися такої послідовності щодо здійснення виплат:
- розрахунки зі звільненими, переведеними до нового місця служби військовослужбовцями та виплати за рішеннями судів, які набрали законної сили;
- щомісячне грошове забезпечення військовослужбовцям;
- індексація грошового забезпечення;
- додаткова винагорода на період дії воєнного стану згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- грошова допомога для оздоровлення;
- інші одноразові обов'язкові додаткові види грошового забезпечення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав:
- смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;
- поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;
- у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:
- онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);
- захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;
- безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (сумарно більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов'язані з захистом Батьківщини;
- сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
У межах залишку коштів за фондом грошового забезпечення у грудні 2022 року виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям здійснювати в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, після здійснення військовослужбовцям всіх виплат, передбачених пунктом 5 та абзацом другим цього пункту наказу, на підставі рапорту військовослужбовця. При цьому розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не може бути меншим розміру одного окладу за військовим званням.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, за їх заявою та на підставі наказу командира один раз на рік в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, який установлюється за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Таким чином, на законодавчому рівні не встановлено конкретного, фіксованого, розміру такої допомоги, а лише визначено її максимальний розмір. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється щороку рішенням Міністра оборони України, виходячи з кошторису та наявного фонду грошового забезпечення.
Отже, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка виплачується виключно за наявності коштів.
Вказаний висновок, відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.03.2020 року у справі № 810/3476/16.
Таким чином, повноваження щодо надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є саме дискреційними повноваженнями відповідача, які регулюються вимогами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що позивач протягом 2022 року і до моменту звільнення з військової служби, тобто до 30.06.2022, звертався до командира Військової частини НОМЕР_1 із відповідним рапортом та наданням необхідних доказів про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
З такою заявою він звернувся лише 17.05.2023, тобто після звільнення зі служби.
Суд враховує, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка виплачується військовослужбовцю, тобто громадянину України, які проходять дійсну військову службу, виключно за наявності бюджетних асигнувань та за їх заявою (рапортом), що подається в період проходження служби.
Зважаючи на факт звільнення позивача з військової служби - 30.06.2022, та, як наслідок, припинення статусу військовослужбовця, то доводи позивача щодо наявності права на отримання такої допомоги за 2022 рік, є необґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.