Ухвала від 27.02.2026 по справі 300/1010/26

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

"27" лютого 2026 р. Справа № 300/1010/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 Котик Роман Васильович в інтересах ОСОБА_1 за допомогою підсистеми “Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

визнати незаконним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 в протоколі №7 від 13.02.2026 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочки по мобілізації;

зобов'язати відповідача прийняти законне рішення щодо відстрочки по мобілізації позивача;

визнати твердження відповідача про те, що позивач не прибув за повісткою до ТЦК, тому відповідач 29.01.2026 звернувся до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу, надуманим та протиправним,;

зобов'язати відповідача припинити протиправні діяння щодо позивача, в т.ч. виключити з реєстрів інформацію щодо доставки позивача Нацполіцією для складання протоколу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026, судову справу №300/1010/26 передано судді Микитин Н.М. (а.с. 40).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 задоволено заяву від 25.02.2026 про самовідвід судді Микитин Н.М. по справі №300/1010/26 та відведено суддю Микитин Н.М. від розгляду адміністративної справи №300/1010/26 за позовною заявою представника ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій (а.с. 42-43).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026, судову справу №300/1010/26 передано судді Кафарському В.В. (а.с. 47).

Суд зауважує, що разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період та його відправленням на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, до моменту набрання законної сили рішенням у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведених приписів, суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною першою ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що ухвала, якою вживаються заходи забезпечення позову жодним чином не встановлює законність чи протиправність оскаржуваного рішення.

У той же час, вжиття заходів забезпечення позову за цих обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті і спрямована не ефективний судовий захист прав та законних інтересів фізичної особи, що за ним звернулася.

Наведене, з урахуванням долучених документів (витяг з рішення ЕКОПФ, підтвердження родинних зв'язків другого ступеня споріднення, документи про компенсацію на догляд або акт встановлення факту постійного догляду, довідка до акта огляду MCEK, висновок ЛКК в постійному догляді бaбyci, висновок ЛKK), є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи предмет заявленого адміністративного позову, про вжиття заходів якого заявлено клопотання та види забезпечення позову, передбачені частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, на переконання суду, подана представником позивача заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є обґрунтованою та підлягає до задоволення, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період та його відправленням на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, до моменту набрання законної сили рішенням у цій справі.

Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), на військову службу під час мобілізації, на особливий період та його відправленням на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, до моменту набрання законної сили рішенням у цій справі.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Представнику позивач та відповідачу ухвалу надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Попередній документ
134431989
Наступний документ
134431991
Інформація про рішення:
№ рішення: 134431990
№ справи: 300/1010/26
Дата рішення: 27.02.2026
Дата публікації: 02.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (03.03.2026)
Дата надходження: 24.02.2026
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КАФАРСЬКИЙ В В
МИКИТИН Н М